Особливості працевлаштування іноземців в Україні

Особливості працевлаштування іноземців в Україні Згідно з чинним законодавством, український роботодавець використовує працю іноземців лише після отримання спеціального дозволу служби зайнятості (далі – ДСЗ) на використання праці іноземця або, іншими словами, дозвіл на працевлаштування. За роботу іноземця без цього дозволу встановлена відповідальність, прямо передбачена Законом «Про зайнятість населення». Роботодавці-порушники сплачують штраф у 20-тикратному розмірі мінімальної заробітної плати. Станом на день публікації цієї статті ця сума дорівнює 64000 грн. 

 Дозвіл на працевлаштування іноземців в Україні 


Отримання дозволу на працевлаштування іноземців здійснюється за процедурою, яка чітко регламентована Постановою Кабміну. Слід звернути увагу, що відносно недавно, в лютому 2017 року, до Постанови було внесено ряд суттєвих змін. Про них поговоримо далі. 

Дозвіл на працевлаштування іноземця оформлюється і видається уповноваженими на це територіальними органами ДСЗ. Територіальність визначається за місцем знаходження компанії-роботодавця. 

У попередній редакції Постанови (від 2013 р.) фігурувало формулювання «за юридичною адресою підприємства, установи, організації». Тобто, напрошується питання, куди слід подавати документи, якщо юридична і фактична адреси фірми відрізняються, і що саме мається на увазі під поняттям «місцезнаходження».

Законодавство не містить визначень понять юридичної та фактичної адрес. Але, разом з тим, Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», перераховуючи ті відомості, які вказані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, оперує поняттям «місцезнаходження юридичної особи». Тобто, по суті, місцезнаходження – це адреса, яка вказана у Єдиному державному реєстрі, і за якою зареєстроване підприємство. Тобто, це те саме, що звикли називати «юридична адреса». 

Якщо Ваша компанія зареєстрована в м. Львові (навіть якщо фактично розташована, наприклад, у Закарпатській області), слід звертатися до Львівського обласного центру зайнятості. 

Інше питання, яке часто цікавить громадян, - чи може ФОП (якого в народі часто називають «приватний підприємець», хоч це і не зовсім коректне формулювання) взяти на роботу іноземця і звернутися за дозволом на його працевлаштування. Вищезгадана Постанова передбачає надання дозволу «підприємствам, установам, організаціям». Аналогічний перелік суб’єктів вказує і ст.42 ЗУ «Про зайнятість населення». Логічно, що фізична особа-підприємець не є підприємством, установою чи організацією, а тому отримати дозвіл на застосування праці іноземця чи особи без громадянства не має права. 

Кому потрібен дозвіл на працевлаштування іноземця? 


Дозвіл потрібен для усіх нерезидентів, які будуть працевлаштовані в Україні, крім: 

1) іноземних громадян, які мають в Україні посвідку на постійне проживання; 
2) нерезидентів, які визнані біженцями за українським законодавством або одержали дозвіл на імміграцію; 
3) іноземних громадян, котрі потребують додаткового захисту, або котрі отримали тимчасовий захист в Україні; 
4) працівників морського (річкового) транспорту та авіаперевізників іноземних держав, що обслуговують такі компанії в Україні; 
5) журналістів іноземних ЗМІ, які акредитовані в Україні; 
6) професійних спортсменів, артистів та працівників мистецтва, якщо вони працюватимуть в Україні за фахом; 
7) працівників аварійно-рятувальних служб для виконання невідкладних робіт; 
8) працівників представництв іноземних компаній, за умови їх реєстрації в Україні згідно із встановленою процедурою; 
9) священнослужителів-іноземців, що прибули в Україну на запрошення релігійних організацій для провадження релігійної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з компетентним органом державної влади; 
10) нерезидентів, що приїхали до України з метою участі проектах міжнародної технічної допомоги; 
11) іноземних громадян, котрі планують займатися викладацькою або науковою діяльністю за запрошенням вітчизняних ВНЗ; 
12) категорій іноземців, для яких встановлені винятки міжнародними угодами, ратифікованими Верховною Радою України. 

Якщо ж іноземець, якого Ви збираєтеся найняти, не підпадає під жоден з вищеописаних випадків, йому необхідно буде виготовити дозвіл. 

 Що таке 3-ПН? 


Не менше як за 15 календарних днів до дня подачі документів необхідних для отримання дозволу, роботодавець повинен подати до служби зайнятості відомості про попит на відповідну вакантну посаду, яку в перспективі повинен зайняти іноземець. Таким чином спочатку здійснюється сприяння у працевлаштуванні громадян України. Логіка законодавця полягає в тому, що, перш ніж найняти іноземця, роботодавець має публічно подати звіт про те, що в нього відкрилася вакансія, на яку він щиро запрошує усіх бажаючих з тим, щоб на цю вакансію взяти працівника-громадянина України. 
3-ПН – це назва звіту про попит на робочу силу. 7 лютого 2017 року бланк цього звіту був дещо змінений, тому переконайтеся, що заповнюєте актуальну форму. 

Чинний бланк 3-ПН станом на квітень 2017 року – тут. 

Крім того, ще відносно недавно, до середини 2016 року, З-ПН не потрібно було подавати, якщо компанія збиралася одержувати дозвіл для майбутнього директора. Зараз 3-ПН треба подавати абсолютно для усіх посад. 

Незважаючи на те, що сам дозвіл на працевлаштування іноземця – це прерогатива обласних центрів зайнятості, форма 3-ПН подається до нижчої ланки – міських та районних центрів зайнятості. 

Також важливий момент: 3-ПН подається не пізніше, ніж через 3 дні з моменту відкриття вакансії. Це слід враховувати навіть при проставленні дат на звіті. 

Назву посади, на яку планується працевлаштування нерезидента, слід підбирати у Національному класифікаторі професій з урахуванням коду професії. Недопустимо, щоб назва вакансії не відповідала класифікатору. Читайте, підбирайте, консультуйтеся. Також слід пам’ятати, що посада має узгоджуватися з видом діяльності компанії-роботодавця та професією чи кваліфікацією іноземця, що вказані у його документі про освіту. 

Суму зарплати, який зазначите в 3-ПН, реально треба платити. Надалі, якщо ОЦЗ прийме рішення на Вашу користь та видасть дозвіл, будете укладати з іноземцем трудовий договір, де будете вказувати, серед іншого, і розмір зарплати. Ця сума має співпадати з цифрами, поданими у звіті. І, випереджаючи наступне питання, яке виникає в читача, – так, розмір зарплати можна в майбутньому змінювати в більшу чи меншу сторону. 

Поширеними є проблеми з освітньо-кваліфікаційним рівнем, особливо коли іноземець або не має вищої освіти, або втратив документи. При заповненні 3-ПН рівень освіти треба вказувати. Позначка ставиться навпроти одного із запропонованих варіантів (див. фото, виділено жовтим). 

Основне правило полягає в тому, що не можна відзначати освітній рівень вищий, ніж той, який є вказаний у документах іноземця. Нижчий – так, але не вищий. Тобто якщо іноземець не має документа про вищу освіту, ставимо позначку навпроти «повна загальна середня освіта». Презюмується, що школу особа точно закінчила. А в пункті нижче ставимо відмітку навпроти «кваліфікований робітник». \

Щодо рядка нижче – «Спеціальність (спеціалізація) та/або галузь знань, професійна кваліфікація» - навіть якщо Ваш потенційний працівник-іноземець ніде ніколи не навчався після загальноосвітньої середньої школи, цей рядок не можна залишати порожнім. Тому знадобляться сертифікати про проходження різноманітних курсів. Дозволяється вказувати кваліфікацію, яку особа здобула, навчаючись на семінарах чи прослухавши уроки в закладах позашкільної освіти. 

 Останній пункт, «Додаткові вимоги до працівника» – це законний спосіб для роботодавця-заявника підлаштувати 3-ПН строго під свого іноземця. Детально ознайомтеся з резюме іноземного громадянина. Заповніть рядок «Додаткові вимоги» переліком унікальних вмінь Вашого іноземця. Наприклад, якщо він володіє 5-ма іноземними мовами, зазначайте, що підприємству потрібен працівник, який говорить усіма цими мовами. Найімовірніше, що серед вітчизняних робітників не знайдеться тих, які відповідатимуть цій вимозі, і, отже, іноземець буде єдиним, хто підходить. Не треба недооцінювати значення цього опису. Пам’ятайте, що наявність кваліфікованих працівників-українців, які відповідають Вашим вимогам, та відмова їх працевлаштувати – це підстава для того, щоб відмовити у видачі дозволу. Тому завдання роботодавця – продемонструвати, що іноземець буквально незамінний. 

Ще один момент, з яким неминуче зіткнуться роботодавці-заявники, – це візити інших бажаючих працевлаштуватися на вакансію. Адже, подаючи звіт, роботодавець демонструє готовність найняти спочатку українців. Звичайно, всі розуміють, що це суто формальність, яка вимагається процедурою, що посада від самого початку зайнята, і що ніякого сприяння з боку центру зайнятості роботодавець не потребує. Тому особам, які звертатимуться до Вас за направленням, підписуйте його з відміткою про те, що вакансія зайнята. 

 Як обґрунтувати доцільність? 


У січні 2015 року було розширено коло юридичних фактів, що виправдовують необхідність працевлаштування іноземних громадян. До цього часу використання праці іноземця вважалося обґрунтованим лише: 

1) якщо іноземний громадянин був засновником чи співзасновником юридичної особи в Україні і претендував на керівну посаду; 
2) якщо його майбутня робота мала бути пов’язана із твором, автором якого цей іноземець був. 

Тепер законодавство перетерпіло зміни. Положення щодо керівних посад залишилося. А от стосовно авторських прав, то зараз скасовано вимогу бути автором вже готового твору, – майбутня робота має бути пов’язана із створенням нових об’єктів авторського права. 

Крім того, законодавець вважає, що роботодавцю слід видавати дозвіл на працевлаштування нерезидента, якщо мова йде про сферу інформаційних технологій, а конкретніше – керівні посади або посади (згідно Класифікатора професій) розробників обчислювальних систем (комп’ютерні адміністратори, інженери, аналітики програмного забезпечення) та комп’ютерних програм (програмісти). Також сюди належать техніки-програмісти (веб-дизайнери, тестери, тощо). 

Привілеї надаються також випускникам сотні найкращих університетів світу за версією одного з чотирьох рейтингів. Це такі рейтинги: 

- Таймс Хайер Едьюкейшн (Times Higher Education) за відповідною категорією професії; 
- Академік Ренкінг ов Волд Юніверситіз, підготовлений Центром університетів світового класу при Шанхайському університеті Цзяо Тун (Academic Ranking of World Universities by the Center for World-Class Universities at Shanghai Jiao Tong University); 
- КьюЕс Волд Юніверситі Ренкінгз бай Фекелті (QS World University Rankings by Faculty); 
- Вебометрікс Ренкінг ов Волд Юніверситіз (Webometrics Ranking of World Universities).

Дипломи таких ВНЗ – запорука отримання дозволу на працевлаштування. 

Який порядок видачі та отримання дозволів на працевлаштування іноземців? 


Для отримання дозволу на працевлаштування іноземного громадянина необхідно подати наступний пакет документів: 

1) Заява встановленої форми. Дані про іноземця (прізвище, ім’я, громадянство, дата народження) вказуються відповідно до перекладу паспорта, який також подається. 
2) Нотаріально посвідчена копія документа про освіту іноземця (диплом, тощо). Важливо, щоб галузь, в якій особа здобула освіту/кваліфікацію, співпадала і з назвою посади, і з видами діяльності компанії-роботодавця. 
3) Нотаріально посвідчена копія паспорта разом з перекладом сторінок з персональними даними іноземця на українську мову. Слідкуйте, щоб на копії був чіткий відбиток дати на штампах про перетин кордону іноземцем – саме за ними ДСЗ перевіряє, перебуває іноземець на території України на момент виготовлення дозволу чи ні. 
4) Дві кольорові фотографії розміром 3,5 x 4,5 см на матовому фотопапері; 
5) Документ, виданий лікувально-профілактичним закладом про те, що іноземець не хворий на хронічні та інфекційні хвороби, алкоголізм, токсикоманію, наркоманію, гепатит В, С, туберкульоз, тощо. 

Важливо те, що іноземцеві дозволяється пройти медогляд і отримати документи про стан здоров’я як в Україні, так і закордоном. Але ми не рекомендуємо подавати неукраїнські довідки. По-перше, тому, що вони за змістом і формою точно не будуть відповідати стандартам, яких дотримується ДСЗ, а по-друге, це додаткові витрати, оскільки довідки, отримані в іноземній державі, потребуватимуть додаткового засвідчення (легалізації). І так, іноземець під час проходження медогляду в Україні повинен фізично перебувати в нашій державі. Цю обставину легко перевірити по штампах про перетин кордону. 

6) Завірена підписом та скріплена печаткою роботодавця довідка про те, що посада, на якій планується працевлаштовувати іноземця жодним чином не пов’язана з належністю до громадянства України чи з доступом до державної таємниці. 

Щодо цієї довідки немає якоїсь встановленої форми. Але важлива наявність підпису керівника та мокрої печатки. 

7) Довідка МВС України про те, що іноземець станом на момент оформлення дозволу знаходиться на території України, не відбуває покарання на території України та стосовно нього не відкрито кримінальне провадження (довідка про відсутність судимості). 

Довідка про відсутність судимості, за загальним правилом, видається безкоштовно протягом місяця з моменту подання заяви, але зазвичай роботодавці поспішають, тому існує можливість виготовити довідку за 5 днів, сплативши відповідний збір. 

8) Іноземна довідка про відсутність судимості. Вимагається лише якщо іноземець перебуває за межами України на момент звернення за оформленням дозволу. 

Знову ж підкреслюємо, що якщо подаєте іноземну довідку про відсутність судимості, вона має бути легалізована або апостильована, залежно від держави, що її видала. 

9) Довіреність на представника, якщо керівник не подаватиме документи особисто.

Також, залежно від того, на яку посаду призначатиметься іноземець, роботодавцем додатково подаються:

• копія договору, укладеного між українським та іноземним підприємством, який передбачає виконання певного об’єму робіт іноземцем, направленим іноземним роботодавцем в Україну; 
• рішення іноземного роботодавця про переведення іноземця на строкову роботу в Україну, а також копія договору між іноземним та вітчизняним роботодавцем про таке переведення; 
• копії установчих документів, якщо іноземець претендує на зайняття посади керівника підприємства або є його засновником; 
• документ, яким підтверджуються авторські права на певний об’єкт або за допомогою якого можна ідентифікувати відповідний об’єкт авторського права, якщо трудові обов’язки іноземця пов’язані зі створення об’єктів авторського прав чи суміжних прав.
 
*Наголошуємо, що всі документи, отримані іноземцем за межами України повинні бути легалізовані у порядку встановленому чинним українським законодавством та міжнародними договорами, (з врахуванням того чи країна походження іноземця є учасницею Гаазької конвенції 1961 року) та подані разом з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову. 

Які умови і порядок працевлаштування іноземців в Україні? 


Рішення про надання дозволу на працевлаштування або відмову у його наданні приймається протягом 7 робочих днів з дня одержання зазначених вище документів. Таке рішення оформляється як наказ центру зайнятості та не пізніше ніж 2 робочих днів з дня його прийняття разом з відомостями про реквізити для здійснення плати за дозвіл надсилається поштою роботодавцю. 

Збір за дозвіл на працевлаштування іноземця - 4 мінімальних зарплати. Зараз це 6400 грн. Ці кошти сплачуються заявником-роботодавцем на зазначений органом зайнятості рахунок (реквізити також можна знайти на сайті ОЦЗ). Якщо роботодавець не сплатить збір протягом 10 робочих днів з моменту отримання рішення про надання дозволу, то рішення автоматично скасовується. 

Оплата має здійснюватися саме з банківського рахунку компанії-роботодавця. Не готівкою бухгалтером через касу банку, не директором від власного імені і, тим більше, не іноземцем. 

Чотири мінімальні зарплати в 2017 році – це 12800 грн. Але як випливає із законодавства та роз’яснення Львівського обласного центру зайнятості, за основу розрахунку береться сума 1 600 грн. Таким чином, сплатити треба лише 6400 грн. 

Сам дозвіл видається протягом 3 робочих днів з дня зарахування коштів на рахунок центру зайнятості. 

Дозвіл видається тривалістю до одного року, з можливістю продовження його дії необмежену кількість разів на цей самий строк. Як правило, дозвіл видається на рік. Наші юристи лише раз бачили дозвіл, виданий всього на 6 місяців. 

Отримання самого дозволу – це ще не кінець процедури. Наступний крок - укладення трудового договору з іноземцем. Якщо раніше законодавство не встановлювало жодних строків щодо моменту укладення такого договору, то з лютого 2017 року строки існують. Контракт підписують протягом 90 днів від отримання дозволу. Протягом 10 днів після укладення засвідчену копію цього контракту слід подати до обласного центру зайнятості. 

Неукладення протягом встановленого строку та неподання (або невчасне подання) трудового контракту – це підстава для анулювання виданого дозволу. Тобто роботодавцеві доведеться проходити усю процедуру з початку. 

Зауважимо, що укладення трудового договору само по собі не означає, що іноземець повинен приступити до роботи того ж дня. Дозволяється передбачити в договорі іншу дату фактичного початку роботи. Наприклад, протягом 100 днів з моменту видачі дозволу. Але якщо працівник не почне працювати протягом встановленого трудовим контрактом строку без поважних причин, роботодавець повинен протягом 5 робочих днів з моменту такого прострочення повідомити про такий факт і центр зайнятості, і Державну міграційну службу. Порушення цього правила тягне відповідальність у вигляді штрафу. Розмір штрафу коливається від 1700 до 3400 грн. Наполегливо рекомендуємо: не намагайтеся приховати те, що іноземець не приступив до роботи і дозвіл (та посвідку на його підставі) анульовано, – ця таємниця все одно стане явною при першому ж перетині кордону іноземцем. 

З дозволу слід зробити нотаріально засвідчену копію. Саме така копія буде підставою для видачі іноземцеві візи типу Д і саме цю копію слід подавати разом з іншими документами для одержання візи. Оригінал дозволу повинен зберігати роботодавець. Іноземець його в жодному разі не подає у посольство для видачі візи. 

Віза типу Д – це обов’язковий атрибут для отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні. Вона потрібна навіть громадянам держав з безвізовим режимом! 

Як продовжити дозвіл на працевлаштування іноземця? 


Продовжити дозвіл можна не раніше, ніж за 40 і не пізніше як за 20 календарних днів до закінчення його дії. Для цього до обласного центру зайнятості роботодавцю необхідно подати знову ж-таки відповідну заяву (бланк той самий, що і для видачі дозволу вперше), дві фотографії іноземця розміром 3,5 x 4,5 см, а також довідку МВС України про відсутність судимості. А решта документів? Всі ж інші документи, які подавалися для оформлення дозволу вперше, потрібно подавати повторно лише якщо до них вносилися зміни. 

Крім того, продовження дозволу є безоплатним, на відміну від видачі його вперше. Державний збір не справляється. 

Пропущення строку на продовження дозволу автоматично означає, що доведеться починати процедуру з початку. 

Отримати дозвіл на працевлаштування досить складно. Центром зайнятості беруться до уваги найменші дрібниці, в тому числі час видачі довідок, правильність оформлення договорів, підписи, інші технічні деталі. Тому для того аби максимально скоротити строки оформлення всієї документації на дозвіл, доцільно буде звернутись за допомогою до юристів, що дозволить уникнути ризиків відмови у видачі дозволу. 

Звертайтесь за детальнішою інформацією про дозвіл на працевлаштування іноземця. Телефонуйте до юристів адвокатського об'єднання "Бачинський, Коломієць і партнери" за номером (096) 002 01 00.

Якщо у Вас є запитання Керуючий партнер допоможе Вам


Тарас Бачинський