Варіанти побудови структури ІТ-компаній в Україні (частина 1)

Варіанти побудови структури ІТ-компаній в Україні (частина 1)

Розвиток ІТ бізнесу в Україні спричинює постійний пошук оптимальних, законних та вигідних схем діяльності у цій галузі.
Незважаючи на те, що в даній сфері популярним і вигідним є фріланс, рано чи пізно постає необхідність створення певної організаційної форми, яка б дозволяла позиціонувати себе на ринку та вберегтися від податкових та фінансових ризиків.
У цьому циклі статей ми розглянемо основні форми побудови ІТ-компаній в умовах українського та міжнародного ринку, їхні основні переваги та ризики.

Для початку варто зазначити, що фактично у кожній схемі присутній іноземний елемент. Оскільки наявність іноземних замовників або ж компаній у закордонних юрисдикціях зустрічаються  у переважній більшості ІТ-проектів в Україні, ми розглядатимемо саме такі схеми.

Отже, перша і найпростіша схема, з якої починається майже кожен ІТ-бізнес у Львові і не тільки:

1)      Замовник (іноземна компанія) – ФОП (Україна)


Замовлення від закордонних компаній українські фрілансери мають можливість отримувати багатьма способами. Такими можуть бути і використання бірж для фрілансерів, і участь в різних проектах, рекомендації, пошук працівників (підрядників) тощо. Зрештою, високий рівень і широка пропозиція українських спеціалістів в галузі розробки програмного забезпечення відомі на міжнародному ринку.

Якщо один, декілька чи команда девелоперів (ФОПів) працюють над одним проектом для кінцевого клієнта, без створення власної компанії, їм в будь-якому разі потрібно отримувати гроші з закордону.

Останнім часом українське законодавство значно спростило можливість отримувати кошти від закордонних компанії для фрілансерів (можливість використання інвойсів замість актів наданих послуг, скасування необхідності перекладу письмового договору тощо). Однак багато проблем все ж залишилось.

 До переваг такої схеми бізнесу можна віднести наступні:
 -          Вона часто є найкращою для пробних проектів чи старту бізнесу
-          Дозволяє отримувати гроші у валюті (з врахуванням обов’язкової конвертації частини виручки)
-          Мінімальні організаційні затрати (бухгалтерія для ФОПа є простою, відсутність корпоративних, трудових відносин);
-          Незалежність і самостійність кожного фрілансера
 Недоліками такого спрощеного варіанту завжди будуть:
-          Більшість серйозних замовників у великих проектах хочуть працювати з компанією, а не окремими особами
-          При розширенні проекту на певному етапі виникає питання позиціонування свого бізнесу на ринку як окремої одиниці
-          Податкові ризики та ризики у відносинах з контролюючими органами: місце діяльності, суборенда офісу, пошук підрядників, питання щодо господарської діяльності тощо.
При правильно оформлених відносинах із Замовником та за умови доброго знання своїх прав, більшість ризиків можна уникнути або зменшити.
Але знову ж таки, при розширенні проекту та команди, збільшенні платежів та виходу на ринок в галузі, з часом постане необхідність створення певного організаційного та фінансового «центру» для такої діяльності.
 Основні варіанти: ФОП-посередник (керівник проекту з функціями орендаря офісу, особи яка отримує та розподіляє кошти, здійснює контроль), компанія у закордонній юрисдикції, компанія-посередник в Україні, коворкінг тощо.
 
Про ці та інші схеми читайте у наступних наших публікаціях.
 
Старший юрист практики ІТ права АО «БК Партнерс» Наталя Василечко

 Для вибору найоптимальшої схеми для вашого бізнесу з врахуванням усіх ризиків та переваг, звертайтеся за контактами, вказаними на сайті

 

Якщо у Вас є запитання Старший юрист допоможе Вам


Наталія Василечко