Новий закон про концесії – ефективний поштовх для розвитку державно-приватного партнерства

3 квітня 2018 року Верховна рада України прийняла у першому читанні довгоочікуваний Проект Закону України № 8125 “Про концесії”.

Цим фактично закладено фундамент у вітчизняне реформування однієї з найефективніших та найпопулярніших форм державно-приватного партнерства – концесії.

На думку багатьох експертів, Україні як інвестиційно привабливій країні необхідно  залучати як вітчизняних, так й іноземних інвесторів для реалізації масштабних інфраструктурних проектів.

На даний час в Україні вже реалізовано декілька інфраструктурних проектів у рамках державно-приватного партнерства із залученням іноземного капіталу. Яскравим прикладом є реалізація крупного українсько-китайського проекту модернізації портової інфраструктури в морському торгівельному порті м. Чорноморськ (Одеська обл.) вартістю понад 80 млн. гривень. Так, основним виконавцем робіт за даним проектом є китайська компанія “China Harbour Engineering Company Ltd”, яка здійснює днопоглиблювальні роботи на морському підхідному каналі до порту. Це в свою чергу дасть можливість підходу до порту великотонажних суден і контейнеровозів і таким чином збільшить товаропотік та конкурентоздатність порту в цілому.

Як показує, зокрема, іноземний досвід, одним з найефективніших шляхів для покращення якості роботи об’єктів державної чи комунальної власності є, власне, залучення до фінансування та управління такими об’єктами саме приватного капіталу на умовах партнерства.

На сьогоднішній день в Україні здійснення концесійної діяльності в рамках державно-приватного партнерства врегульоване Законом України від 16.07.1999 № 997-XIV “Про концесії” та Законом України від 01.07.2010 № 2404-VI “Про державно-приватне партнерство”. На жаль, законодавство є застарілим та неефективним і не відповідає міжнародним стандартам, що застосовуються у цій сфері. Тому, прийняття Верховною Радою України нового проекту Закону України “Про концесії” є важливим кроком на шляху комплексного реформування цієї сфери діяльності.

Отже, проаналізувавши новий Проект Закону України №8125 «Про концесії», можна виділити наступні нововведення:

  • Чітке формулювання поняття «концесії» як форми державно-приватного партнерства. Зокрема зазначено, що під цим розуміється надання концесієдавцем концесіонеру права на створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення), та/або управління (користування, експлуатацію, технічне обслуговування) об’єктом (об’єктами) концесії, та/або надання суспільно значимих послуг в порядку та на умовах, визначених концесійним договором, і передбачає передачу концесіонеру переважної частини операційного ризику, який охоплює ризик попиту та/або ризик пропозиції, що означає, що за умов експлуатації, відповідно до умов концесійного договору, концесіонеру не гарантується окупність зроблених інвестицій або витрат, які виникли під час виконання робіт чи надання послуг, відповідно до концесійного договору.
  • Суттєво розширено перелік об’єктів, що можуть передаватись у концесію. Крім об’єктів державної чи комунальної власності об’єктом концесії може бути також майно господарських товариств, 100% статутного капіталу якого належить державні або органу місцевого самоврядування. Також за рішенням концесієдавця об’єктом може бути майно, що перебуває на балансі зразу декількох господарських товариств.
  • Можливість застосування концесії для реалізації проектів у будь-якій сфері господарської діяльності. Це у свою чергу розширює можливі напрямки співпраці, скасовуючи неефективні законодавчі обмеження щодо модернізації окремих об’єктів (комплексів) інфраструктури.
  • Змінено мінімальний строк, на який укладається договір концесії. Зокрема, на відміну від діючого закону, прийнятий законопроект зменшує мінімальний строк договору з 10-ти до 3-ох років.
  • Спрощено процедуру виділення земельних ділянок, які необхідні для здійснення проектів на умовах концесії. Так, на відміну від діючого закону, який передбачає лише процедуру надання ділянки в оренду, новий законопроект встановлює норми, які передбачають можливість концесієдавця ще до початку оголошення концесійного конкурсу сформувати ( зокрема, розробити технічну документацію та подати необхідні документи) земельну ділянку, яка необхідна для реалізації проекту концесії.
  • Запроваджено детальну процедуру ініціювання пропозицій на здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії та прозору процедуру відбору переможця (концесіонера). Так ініціаторами підготовки пропозицій щодо співпраці у формі концесії можуть виступати й суб’єкти господарювання приватної форми власності. Конкурс на відбір концесіонера складається тепер з 4-ох основних етапів: попереднього відбору, подання пропозицій, оцінки пропозицій та відбору переможця, переговорів з переможцем. Відбір кандидатів на всіх цих етапах здійснюється Конкурсною комісією, склад якої має бути непарним і складатися з семи чоловік.
  • Збільшено верхню межу суми реєстраційного внеску за участь в конкурсі. З 10-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадянина до 500 мінімальних заробітніх плат.
  • Встановлено максимальний розмір забезпечення конкурсної пропозиції. Цей розмір не може перевищувати 1% відсотка від очікуваного обсягу капітальних інвестицій у проект.
  • Законом визначено випадки, за яких концесії надаються на позаконкурсній основі шляхом ведення прямих переговорів. Зокрема, у випадках необхідності забезпечення національної безпеки та оборони; можливості виконання робіт чи надання послуг лише конкретною особою через наявність ноу-хау, авторських прав тощо; якщо з потенційним концесіонером вже було укладено договір оренди державного чи комунального майна до набрання чинності Законом та орендар має намір реалізувати інвестиційний проект на умовах концесії з використанням орендованого майна.
  • Закон також встановлює можливість заміни концесіонера на іншого концесіонера уже під час виконання договору. Підставами може бути істотне порушення умов договору концесіонером, що спричинене невиконанням ним своїх зобов’язань, або звернення кредитора концесіонера до концесієдавця у зв’язку з порушенням концесіонером своїх зобов’язань, що унеможливлює подальше виконання умов договору концесії.
  • Передбачено право сторін договору концесії на звернення для вирішення спору до міжнародного комерційного арбітражу.
  • Встановлена можливість фінансування виконання договорів концесії міжнародними кредиторами. А саме: ЄБРР, Світовим банком, Міжнародним банком реконструкцій та розвитку.

Як бачимо, прийнятий законопроект є дійсно революційним в плані реформування системи державно-приватного партнерства. Він більшою мірою скасовує бюрократичні перепони, а також створює нові можливості для залучення приватних інвестицій в модернізацію об’єктів державного та комунального майна.

Сулима Максим

юрист практики судового представництва

Адвокатського об’єднання “Бачинський та партнери”