Роялті за музику. Обережно: ліцензії стають недійсними

Музика в барах та пабах збільшує продажі на 50%? Здавалося, що концепція будь-якого закладу залежить не лише від музики, але й від неповторної атмосфери, затишку, ставлення до клієнта. Проте, суми замовлень у барах та пабах, де грає музика суттєво більші, у порівнянні з закладами, в яких музики немає. Такі результати дослідження «Цінність музики», що було проведено британською компанією CGA Strategy Ltd, пише MusicWorks (http://musicworksforyou.com/research). Так, у вечір п’ятниці чи суботи, заклади з музикою мали середній зріст суми замовлень на 50%. У будні дні зріст дорівнював 21% і ця цифра зростає у два з половиною рази у вихідні дні.

Як це працює?

На перший погляд – схема проста. Користуєшся музикою для комерційних цілей – плати, як платиш за продукти, оренду приміщення та роботу персоналу. Проте українські реалії показують зовсім іншу картину. Так, ще у травні 2013 р. за інформацією Special 301 Report Торговельне представництво США включилo Україну до списку найбільш злісних «піратів» та ініціювало розслідування з цього приводу. Основна причина – в Україні велика кількість організацій колективного управління, які збирають роялті, але американські лейбли гроші за це майже не отримували.

Минуло 5 років, але за даними 2018 Special 301 Report Торговельне представництво США все ж залишає Україну у Priority Watch List, посилаючись на три основні підстави:

  • несправедливість у зборі та розподілі роялті, а також непрозора система адміністрування ОКУ;
  • широке використання неліцензійного програмного забезпечення у роботі органів державної влади;
  • відсутність ефективної реалізації засобів боротьби із порушенням авторських прав.

Внаслідок відсутності прогресу в контексті адекватного захисту прав авторів США частково призупинили імплементацію Загальної системи преференції (Generalized System of Preferences (GSP) benefits) для України.

Отож, питання легального використання об’єктів авторського права, музики зокрема, в Україні зумовило потребу напрацювання нових правил регулювання діяльності зі збору, розподілу та виплати правовласникам доходу за використання їх музичних творів. В результаті ВРУ України прийняла Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», який набув чинності 22 липня 2018 року.

Не вдаючись в аналіз усіх положень вищезазначеного закону, все ж звертаємо увагу на деякі із них, які мають вирішальне значення для власників закладів, користувачів та інших осіб, які використовують музику або тих, хто хоче розпочати власний бізнес.

На що слід звернути увагу?

Пошук контрагента. З 22 квітня 2019 року буде припинено повноваження ОКУ, які до цього моменту діяли на території України. Виняток становлять ті, що мають свідоцтва уповноважених у таких сферах колективного управління, як відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях аудіо- та відеозаписів, публічне виконання аудіо- та відеозаписів, трансляція аудіо- та відеозаписів в ефір та через кабель, які діятимуть до вересня цього року.

Усі ОКУ, які бажають здійснювати колективне управління мають бути зареєстровані Мінекономрозвитку за новою процедурою. Наразі зареєстровано шість організацій, детальна інформація про які міститься в реєстрі на офіційному веб-сайті Міністерства.

Ціна за ліцензію. Розрахунок ставки роялті входить у компетенцію організації колективного управління. Сума виплат за використання музики розраховується для кожного закладу індивідуально, виходячи з його типу, площі приміщення що озвучується, або кількості посадкових місць. Так, для кафе, барів та ресторанів грає роль кількість посадкових місць, в той час як для магазинів, торгових центрів та салонів краси – площа приміщень.

Також, у таких закладах, скажімо, як готелі, спортклуби та СПА-комплекси, музика звучить не на всій території. Озвучується тільки рецепція, лобі бар, ліфтова зона, чи ресторан. У цьому випадку для розрахунку ставки роялті враховується тільки площа таких зон.

Окрім того, організація колективного управління повинна надати каталог із визначеним пісенним репертуаром, як зарубіжним, так і вітчизняним, щоб користувач мав змогу ознайомитися з асортиментом та обрати музику, яка підходить під концепцію закладу.

Право на вибір. Якщо ж договору немає, а музика все ж звучить, будьте готові до того, що правовласник або уповноважена особа може звернутися до суду з позовом про захист авторських та (або) суміжних прав.

Впродовж 2015-2018 рр. суди розглянули близько 2 000 справ у сфері інтелектуальної власності та захисту авторських та (або) суміжних прав. У результаті порушників зобов’язали сплатити штрафи, розмір яких варіюється від 24 000 до 230 000 грн.

До слова, наші сусіди віддають перевагу сплачувати роялті, а не штрафи, що у кілька десятків разів перевищують винагороду правовласникам. Так, у Польщі компанії, уповноважені на збір винагороди правовласникам, отримують 90 млн. євро щороку, у Франції, Великобританії та Німеччині – 1 млрд. євро, а в США – більше 2 млрд. євро за рік.

Тому, рекомендуємо, перш ніж укладати договори на використання музики у своєму закладі, перевірити наявність такої ОКУ в реєстрі організацій колективного управління. Адже спостерігаємо непоодинокі випадки, коли ОКУ спекулюють на своїх повноваженнях, продовжують пропонувати свої послуги та укладають договори на використання музики, не маючи на це повноважень.

 

 

Молодший юрист практики ІТ-права АО “Бачинський та партнери”

Міджак Ольга