Скасування мораторію на перевірки: чого варто очікувати бізнесу?

Міжнародна активність української влади мала наслідком укладення ряду домовленостей з МВФ, які повинні були сприяти зменшенню адміністративного тиску на малий та середній бізнес.

Одна з таких домовленостей – скасування контрольних перевірок бізнесу державними органами контролю. Як наслідок 2015-2017 роки пройшли без планових перевірок.

 

Ситуація на 2018 рік

30 грудня 2017 року законом про Держбюджет був продовжений термін дії мораторію до 31 грудня 2018-го, а також визначено додаткові підстави проведення позапланових контрольних заходів.

Мораторій стосувався тільки планових контрольних заходів, а тому основним інструментом який залишався у руках контрольних органів були позапланові перевірки. Проте й вони мали обмежений радіус дії.

Позапланові заходи могли проводитись лише з таких підстав:

 

  • за зверненням особи про порушення її прав підприємством;
  • за власним бажанням підприємства на основі письмової заяви;
  • на підставі рішення суду;
  • якщо відбулась певна аварія, смерть, що була спричинена нещасним випадком у зв’язку з діяльністю підприємства;
  • якщо відбулась подія, яка спричиняє шкідливий вплив на життя та здоров’я людини її права та інтереси, навколишнє середовище;
  • для встановлення стану виконання розпоряджень та приписів, які видавались під час попередньої перевірки з метою усунення порушень.

 

Проте дія мораторію поширювалась не на всі контролюючі органи. Перелік винятків був визначений постановою КМУ № 1104 від 18.12.2017.

 

Як зміни відбулися у 2019 році?

Одночасно з припиненням дії мораторію відновлюється дія ряду законів, відповідно будуть застосовуватися старі-нові правила проведення перевірок, зокрема:

  • перевірки підприємств відбуватимуться у відповідності з планом, розміщеним на інспекційному порталі, доступ до якого є вільним. Перевірку можуть здійснювати лише ті інспектори, які мають чек-листи з точно визначеними ризиками діяльності підприємств;
  • періодичність перевірок напряму залежить від ступеня ризику діяльності підприємства:
    • високий ступінь ризику – одна перевірка протягом 2 років;
    • середній ступінь ризику – одна перевірка протягом 3 років;
    • низький ступінь ризику – одна перевірка протягом 5 років;
  • до 1 грудня року, що передує року проведення перевірок, кожен контролюючий орган зобов’язаний затвердити планові заходи на наступний рік;
  • якщо одне підприємство стане об’єктом перевірки кількох різних контролюючих органів, то щодо нього буде можливо проведення комплексного планового заходу. План проведення таких заходів затверджується та оприлюднюється на офіційному веб сайті Державною регуляторною службою України до 15 листопада року, що передує звітному.

 

Певні особливості будуть стосуватись суб’єктів, які використовують спрощену систему оподаткування. Законом № 4448 встановлено, що вони можуть перевірятись лише:

  1. На предмет дотримання санітарних норм, законодавства у сфері праці та зайнятості (включаючи працевлаштування інвалідів), про рекламу щодо вакансій, загальнообов’язкового державного соціального страхування (в частині призначення, нарахування, виплати коштів страхових виплат), надання соцпослуг – контролюючими органами через плановий та позаплановий контроль;

Окремо варто зазначити, що ряд повноважень по проведенню перевірок в сфері санітарного законодавства належить Держпродспоживслужбі, зокрема в частині безпечності харчових продуктів, фіто-санітарного та ветеринарно-санітарного контролю, а сфера дії  закону № 4448 не охоплює такі суспільні відносини (п. 2 ст. 2 закону № 4448). Тому можна зробити висновок, що Держпродспоживслужба буде проводити такі контрольні заходи на загальних підстав.

  1. Органами захисту прав споживачів (Держпродспоживслужба) за скаргами споживачів шляхом проведення позапланових заходів контролю;
  2. Пенсійним фондом щодо суб’єктів середнього ступеня ризику через планові та позапланові заходи контролю.

 

Скільки перевірок чекає на бізнес у 2019 році?

Як зазначено на Інспекційному порталі, у 2019-му під перевірки потрапить понад 121 000 підприємств, понад 30 000 суб’єктів господарської діяльності підпадуть під комплексні перевірки.

Найбільше перевірок буде проведено такими контролюючими органами:

  • ДСНС – 76 300 перевірок;
  • Держпродспоживслужба – 21 897 перевірок;
  • Держпраці – 16 905 перевірок.

 

Щодо підприємств, які підпадають під перевірку, то найбільшою популярністю серед контролюючих органів користуються:

  • сільськогосподарські підприємства – близько 17 000;
  • підприємства оптової і роздрібної торгівлі – близько 11 000;
  • будівельні компанії – близько 5000.

 

Трохи менше перевірятимуть харчову промисловість та транспортну галузь.

 

Кого потрібно боятись найбільше?

Найбільшу небезпеку для бізнесу становлять ДФС та Держпраці. Саме ці два органи вважаються основними наповнювачами державного бюджету у 2019-му. В порівнянні з проектом бюджету на 2018 рік сума податкових надходжень у 2019 році має зрости на 101 млрд грн. До того ж підняття мінімальної заробітної плати до 4173 грн потягне за собою збільшення розміру ЄСВ, який повинен сплачувати роботодавець, що може спричинити ухилення від укладення трудових договорів деякими роботодавцями. А штрафи за таке ухилення дуже високі. До прикладу: допуск до роботи неоформленого працівника – 125 190 грн, виплата заробітної плати нижче середнього рівня – 41 730 грн тощо.

 

І на останок…

Результат перевірки залежатиме від кількості та тяжкості виявлених порушень. Залежно від органу, який здійснює перевірку, та виду порушення підприємству можуть надати певний час на виправлення порушень або ж накласти штраф одразу. Тож краще не ризикуйте і спробуйте усунути порушення до початку перевірки.

 

Ми вам
зателефонуємо