В Україні стартує новий етап фінансових змін – із 1 серпня починається поступове введення системи відкритого банкінгу та розширення можливостей держави вимагати від банків розкрити банківську таємницю. Нововведення пов’язані як з євроінтеграційними зобов’язаннями, так і з потребою держави ефективніше захищати свої інтереси у міжнародних судах та боротися з фінансовими злочинами.
Для громадян та бізнесу це відкриває нові можливості управління фінансами, але також створює додаткові ризики витоку даних.
Коли банк може розкрити банківську таємницю?
Банківська таємниця в Україні дозволяє захистити інформацію про рахунки, операції та фінансовий стан клієнтів. Але закон дозволяє її розкриття у чітко визначених випадках. Наприклад, банки можуть надати дані за запитом суду, правоохоронних органів, податкової, нотаріусів або Міністерства юстиції, якщо для цього є достатні підстави.
Під час воєнного стану та на період до двох років після його завершення, Мін’юст отримав право напряму запитувати дані, які відносяться до банківської таємниці, якщо вони необхідні для захисту інтересів України у міжнародних судах, зокрема у справах проти тих, хто пов’язаних із державою-агресором. Це дозволяє швидше отримувати докази у важливих справах без зайвої бюрократії.
Яка інформація є банківською таємницею?
До банківської таємниці належать:
- відомості про сам факт наявності рахунків як у фізичних, так у юридичних осіб;
- номери рахунків (IBAN);
- особливості та види рахунків;
- залишки коштів і рух грошей на рахунках;
- дані про фінансові операції клієнта;
- інформація про майно, передане банку на зберігання.
Розголошення цих даних без законних підстав або згоди клієнта заборонено законом, але із 1 серпня в Україні починається процес, який може зробити доступ до частини такої інформації більше доступним.
Що змінюється від 1 серпня?
З 1 серпня починається впровадження системи відкритого банкінгу – нового формату обміну фінансовими даними, коли банки можуть передавати інформацію один одному, але лише після дозволу та підтвердження користувача.
Практично це означає, що власник рахунку може в одному додатку переглядати всі свої фінанси, і це незалежно від того, в якому банку вони зберігаються. Такі можливості вже діють у країнах ЄС і дозволяють спростити планування бюджету, отримання кредитів (швидша перевірка платоспроможності), шукати вигідні депозити, а також легше оплачувати товари і послуги з рахунку.
Паралельно розширюються права окремих органів і посадових осіб на доступ до банківських даних. Наприклад, нотаріуси отримають можливість швидше отримувати інформацію про майно безвісти зниклих осіб, а держава зможе отримувати дані для податкового контролю чи боротьби з відмиванням коштів.
Що змінює відкриття банківської таємниці для українців?
Для більшості громадян реформа не матиме суттєвого впливу у повсякденному житті – доступ до рахунків без згоди власника чи без законних підстав залишиться забороненим. Але очікується також поява нових сервісів та фінансових інструментів, які можуть спростити управління грошима.
Водночас зростає ризик витоку даних та кіберзлочинності, адже кількість систем, які матимуть доступ до фінансової інформації, збільшиться. Тому користувачам радять уважно перевіряти ліцензії компаній, яким вони відкривають доступ до своїх рахунків, читати умови роботи сервісу та надавати згоду лише у виняткових умовах.
Нові правила є кроком у бік євроінтеграції та цифрової зручності, але водночас і викликом у сфері захисту персональних даних.
Вам може сподобатись