Україна ратифікувала MLI конвенцію: агресивним податковим практикам підготуватися до виходу

Тепер їх називають недосконалими, адже при переміщенні капіталів компанії з легкістю уникають не тільки подвійного оподаткування, але й оподаткування взагалі. Результат такий: щорічна втрата країнами податків на суму від 100 до 240 млрд. доларів США (за даними ОЕСР – Організації економічного співробітництва та розвитку).

Для боротьби з розмиванням податкової бази та виведенням прибутку з-під оподаткування ОЕСР розробила цілу систему заходів, серед яких: нейтралізація наслідків гібридних податкових систем; розробка правил стосовно контрольованих іноземних компаній; обов’язкове розкриття інформації; запобігання наданню пільг, передбачених угодами про уникнення подвійного оподаткування за невідповідних обставин.

Один з таких заходів – створення багатостороннього інструменту для внесення змін до угод про уникнення подвійного оподаткування. Таким інструментом власне є MLI (Multilateral Convention to Implement).

Професійна Юридична консультація

Наші спеціалісти нададуть професійну консультацію.

Унікальність MLI в тому, що це альтернатива індивідуальному перегляду конвенцій, адже в «ручному» режимі це шалено тривала і складна процедура. MLI конвенція, вона ж «Багатостороння конвенція щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування», дозволяє змінювати міжнародні угоди майже автоматично.

Фактично, MLI – це «ідеальна конвенція» з точки зору боротьби зі шкідливими податковими практиками. Країни, що приєднались до неї, можуть вносити зміни до всіх або до деяких чинних угод і вибирати при цьому перелік статей, що приймаються у пропонованій ОЕСР редакції.

Як це працює? До прикладу, 7 червня 2017-го Ізраїль разом з 67-ма іншими країнами підписав конвенцію MLI, і водночас опублікував перелік з 56-и угод, які прагне змінити за допомогою MLI. У цьому переліку є не тільки країни, що вже приєднались до конвенції, а й ті, що поки не висловили позицію, серед яких США. Отож, навіть попри те, що в Ізраїлі MLI набирає чинності з 1 січня 2019-го, положення угоди між двома країнами не зміняться автоматично, принаймні поки немає згоди США.

Як це працюватиме в Україні?

Україна приєдналася до Програми розширеного співробітництва в рамках ОЕСР ще в 2017 році, взявши на себе зобов’язання запровадити мінімальний стандарт Плану дій для боротьби з розмиванням бази і виведенням прибутку з-під оподаткування (BEPS): крок 5 «Удосконалення заходів боротьби з податковими зловживаннями», крок 6 «Недопущення зловживання пільгами, передбаченими двосторонніми угодами», крок 13 «Рекомендації про документації з трансфертного ціноутворення та розкриття інформації по країнах» та крок 14 «Удосконалення процедури взаємного узгодження шляхом вирішення спорів».

Консультація юриста

Саме для реалізації кроків 6 та 14 Україна попередньо вибрала такі положення Конвенції MLI:

• Оновлення преамбул податкових угод в частині мети застосування;
• Запобігання неправомірному застосуванню угод (запроваджується правило   основної мети);
• Дохід від відчуження акцій компаній, що володіють нерухомим майном;
• Зміна правил щодо визнання постійних представництв;
• Процедура взаємного узгодження.

На цей момент Україна задекларувала намір змінити 77 діючих угод (зокрема, з Кіпром, Чехією, Нідерландами, Великобританією та ОАЕ). Аби положення угоди змінились, друга сторона має теж схвалити ці положення. Стежити онлайн за процесом узгодження можна за допомогою матриці: http://www.oecd.org/tax/treaties/mli-matching-database.htm.

Наприклад, можемо побачити, як зміняться угоди України та Кіпру: обидві країни наразі спільно вибрали викласти в новій редакції тільки положення про «Запобігання неправомірному застосуванню угод». При цьому Кіпр досі не ратифікував конвенцію.

До чого готуватись?

Цивілізований світ давно став на шлях боротьби з treaty shopping: конвенції переформатовуються таким чином, аби захищати не від уникнення подвійного оподаткування, а від агресивних податкових практик, що стали можливими завдяки недосконалим моментам в угодах.

Загальносвітовий тренд деофшоризації не оминає Україну, щоправда, ці процеси відбуваються з характерними затримками. Бізнес має час, аби переглянути податкову структуру. В першу чергу, під загрозою будуть схеми, побудовані за принципом податкової доцільності. Реальний бізнес, що використовує іноземні елементи для логістики, близькості до споживача та ринків, не зазнає істотних змін.

Слід розуміти, що MLI не змінить положення угод помахом чарівної палички: до податків на доходи нерезидентів положення MLI почнуть застосовуватися з 1 січня року, наступного за роком набуття чинності MLI для обох країн-учасниць відповідної Конвенції. Положення щодо інших податків – після завершення 6-місячного періоду, обчисленого з дати набуття чинності MLI для останньої з країн – учасниць відповідної Конвенції. Для України Конвенція набере чинності в перший день місяця, що настає після закінчення трьох календарних місяців, починаючи з дати здачі Україною на зберігання OECD: за нашою оцінкою точно не раніше літа 2019-го.

Та все ж, радимо планувати далекостроково: враховувати не тільки ті зміни, що вже прийшли в Україну, а й ті, що на часі: автоматичний обмін податковою інформацією, посилення вимог до контрольованих операцій та ряд інших. Якщо коротко, то звикати до нової реальності, в якій податкова резидентність рівнозначна фізичній.