Як тільки з’являється ідея відкрити бізнес в Україні, виникає дуже багато проблемних питань, таких як – система оподаткування, яку краще обрати організаційно-правову форму, які документи необхідно подати при реєстрації компанії, через які краще органи це робити, чи необхідно ліцензію на певні види діяльності, а також щодо іноземців – з якими проблемами може зіткнутися іноземець при відкриття компанії, дозвіл на працевлаштування. Ці та інші питання ми розглянемо в наступній статті.
В сьогоднішніх реаліях дуже багато змін йдуть на покращення саме в регуляції бізнесу. Зокрема Верховною Радою України було ухвалено закон про мораторій на проведення державних планових перевірок малого і середнього бізнесу до 30.06.2017 року, а саме закон «Про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №3153. Прийняття зазначеного Закону № 3153 дозволить знизити тиск на підприємців з боку контролюючих органів. При цьому, варто звернути увагу, що згідно положень Закону позапланові перевірки можуть проходити виключно за наявності вагомих причин для їх проведення.
Нещодавно Кабінетом Міністрів під час засідання було скасовано 367 нормативних акти з метою дерегуляції бізнесу. Відповідне рішення було ухвалено на засіданні уряду 23.11.2016 року.
Верховна Рада України підтримала в другому читанні законопроект №4194 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними-особами підприємцями”. Законопроект є резонансним в українському законодавстві, адже його норми передбачають повне скасування печаток. Зазначимо, що законопроект стосується не всіх громадян, а лише суб’єктів господарювання. Тобто тієї фізичної або юридичної особи, яка займається діяльністю з виробництва, реалізації, придбання товарів та іншою господарською діяльністю. Законом передбачається виключити використання печаток у взаєминах суб’єктів господарювання з державними органами та органами місцевого самоврядування.
Нюанси відкриття свого бізнесу в Україні, незвичні для іноземців
Попри дерегуляцію, залишається багато проблем при здійснені бізнесу іноземцями в Україні, які так і не є вирішеними.
- По-перше, застаріле трудове законодавство. Кодекс законів по працю від 1971 року, звісно з певними правками і доповненнями, все одно «зв’язує руки», адже пост радянські норми і досі фігурують у вказаному кодексі, та й і підзаконних нормативно–правових актах. Таким чином, виходить, що працівник є більш захищеним, його права є пріоритетними. Роботодавець, наприклад, може мати проблеми із звільненням своїх працівників.
- По друге, в Україні досі незаконними є норми неконкуренції та непереманювання. Взагалі вони вважаються такими, що не відповідають Конституції, адже кожна людина має право на роботу і право займатись підприємницькою діяльністю. Попри це, часто компанії все ж таки укладають договори про неконкуренцію та непереманювання, незважаючи на їх незаконність.
- По-третє, ускладнена бухгалтерія, йдеться мова про велику кількість інформації, яка повинна бути в паперовому варіанті, що значно сповільнює роботу бізнесу. А також формалізація всіх відносин на папері, бухгалтер у будь-якому бізнесі стає незамінною особою, наприклад, бухгалтерські звіти по зарплаті мають подаватися щомісячно.
Формалізм в Україні стає символічним. До прикладу, кожна оплата по перерахунку на бізнес має завершуватися актом наданих послуг. Доволі часто в іноземних країнах достатньо оплатити рахунку. В Україні ж, після оплати рахунку та завершення надання послуг (продажу товарів) має бути завершальний документ, що засвідчує відсутність претензій для сторін, а також, є підтвердженням для бухгалтерії факту надання послуг. - По-четверте, іноземці мають обмежені терміни перебування в Україні та для ведення бізнесу їм зазвичай потрібно імміграційні дозволи для перебування в Україні.
- По-п’яте, проблеми із корупцією, бюрократією та формалізмом органів міграційної служби, органів фіскальної служби та інших, які не дають належних пояснень у вирішенні конкретних питань, і як наслідок необхідно декілька разів переробляти одні і ті ж документи, що негативно впливає на відкриття бізнесу в Україні.
Так, Україна знаходиться на 80му місці в рейтингу легкості ведення бізнесу з 190 країн. При цьому, по легкості відкриття компанії (підприємств) на 20му місці, що є дуже високим результатом, але вже по підключенню до електромережі – 130, реєстрація права власності – 63, оподаткування – 84 місце, найгірші показники по легкості отримання будівельних дозволів на 140му місці, а щодо підключення до електромережі Україна аж на 130 місці. Таким чином, легкість відкриття бізнесу в Україні компенсується складністю її ведення. У той же час, якщо Ви відкриваєте ТОВ в Україні не у сфері будівництва, не потребуватимете підключення до електроенергії тощо, то насправді, можливо, і не так складно буде вести бізнес.
Далі поговоримо безпосередньо про етапи, які чекають на особу, що бажає відкрити бізнес в Україні.
ЕТАП 1. Вибрати організаційну-правову форму компанії в Україні (далі – ОПФ)
Підприємницька діяльність може здійснюватися фізичною особою – підприємцем або юридичною особою (у формах приватного підприємства, повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства, через іноземне представництво тощо). Від правильного вибору організаційно-правової форми залежить організація та ведення бізнесу тому до цього питання треба підходити з особливою увагою. Розглянемо більш детально зазначені вище види товариств, які найбільш частіше використовуються у створенні бізнесу.
Найбільш поширеними формами, доступними будь-якій людині, що вирішила зайнятися бізнесом, є: ФОП (фізична особа-підприємець), ПП (приватне підприємство) і ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю), додатково також розкажемо про спільне підприємство та підприємство з іноземними інвестиціями.
Реєстрація ФОП (Фізична особа-підприємець)
Якщо ви плануєте надавати послуги або продавати товари кінцевим споживачам – фізичним особам, то ФОП буде найпростішим рішенням.
Простота використання ФОП зумовлена двома основними перевагами:
- Кошти, що надходять на рахунок є одразу коштами підприємця, які він (вона) може вільно витрачати.
Немає необхідності сплачувати податок з дивідендів. Як тільки хтось заплатив Вам за послуги чи товари, ці кошти одразу є доступними для зняття готівки чи оплати банківською карточкою, розрахунку в ресторані тощо.
У той час, як кошти підприємства є грошима підприємства і не можуть вільно використовуватися, по всіх витратах мають бути підтвердження бухгалтерськими документами, а якщо засновник хоче отримати дивіденди, то заплатить, по суті, подвійний податок – один раз податок на прибуток (чи єдиний податок) та другий раз – податок з дивідендів.
В той час, як ФОП з отриманих коштів оплатить тільки один раз податок на прибуток (чи єдиний податок) і відповідно немає обов’язку платити податок з дивідендів, бо ці кошти відразу є його особистими коштами. - Спрощена система ведення бухгалтерії та єдиного податку
Звичайно, підприємство теж може здійснювати діяльність на єдиній системі оподаткування. Але разом із іншими перевагами, у поєднанні – це є ключовою перевагою. - Можливість не виплачувати собі зарплату.
Згідно трудового законодавства України, будь яка особа не може здійснювати трудову діяльність безоплатно. Таким чином, навіть при реєстрації ТОВ з одним працівником директором, потрібно засновнику самому собі виплачувати заробітну плату. А це значно ускладнює бізнес діяльність, бо вимагає щомісячно сплачувати податки із зарплати та щомісячно здавати податкову звітність.
Відповідно ФОП не має потреби виплачувати зарплату щомісячно, не платить податки із зарплати, хоча платить єдиний соціальний внесок, що дорівнює такому ж як із мінімальної зарплати, але він не здає щомісячної звітності за нього, що значно спрощує ведення бізнесу.
Реєстрація приватного підприємства (ПП)
Перевагами приватного підприємства є:
- Гнучкість законодавства, що регулює діяльність ПП: Приватне підприємство не так зрегульоване як ТОВ, тому в статуті приватного підприємства можна передбачати інші положення, наприклад, інший порядок кворуму, прийняття рішення, відійти від шаблонних положень;
- Обмеження відповідальності засновників: Тобто це фактично те ж ТОВ, але засновники відповідають за зобов’язаннями ПП лише у межах статутного фонду. Засновниками ПП можуть бути декілька фізичних або одна юридична особа;
- Теоретична можливість здійснювати діяльність директора без виплати заробітної плати: Законодавством не передбачено такої можливості, здійснювати трудову діяльність без заробітної плати. Але найчастіше у приватному підприємстві є один власник (тобто як правило ПП – це юридична особа із одним засновником, який іменується власник) і відповідно на практиці доволі часто той власник не виплачує собі зарплати як директор і за це не накладаються штрафи.
Тим не менше, більшість іноземних засновників обирають ТОВ, як більш звичну форму діяльності.
Іноземне представництво
Іноземне представництво має чимало переваг:
- Спрощення імміграційне для працівників (візова підтримка та спеціальні картки для працівників-іноземців, що працюють в Україні);
- Спрощення валютного контролю та повернення виручки засновникам представництва; прямі можливості перерахувати кошти на рахунок іноземних компанії, вести діяльність від її імені, валютна виручка не підлягає обов’язковій конвертації в гривні.
Але є багато причин, чому все ж таки іноземне представництво доволі рідко реєструється:
- Вартість: Реєстрація іноземного представництва коштуватиме для компанії близько 5000$ (включаючи державний збір що складає 2500$, юридичний супровід, нотаріальні послуги та переклади).
- Термін: Строк реєстрації іноземного представництва близько двох місяців. Це при тому, коли ТОВ можна зареєструвати впродовж 2-3 днів. Реєстрація іноземного представництво здійснюється через Міністерство економіки України, тобто лише через Київ. В той час, якщо іноземець бажає відкрити бізнес у Львові, то йому прийдеться наймати юристів в Києві.
- Складність, відсутність спеціалістів: Попередні пункти породжують те, що дуже мало юристів та бухгалтерів, що можуть кваліфіковано здійснювати супровід іноземного представництва, адже така форма використовується зрідка. Тому більшість іноземців, що відкривають бізнес в Україні, використовують все ж таки ТОВ.
Спільне підприємство та підприємство з іноземними інвестиціями
Спільне підприємництво — це різні форми виробничо-господарської діяльності партнерів кількох країн, яка ґрунтується на об’єднанні зусиль, фінансових засобів, матеріальних ресурсів, довгострокових гарантій збуту товарів, систематичному оновленні продукції, науково-виробничій і торговій кооперації, участі в прибутках, розподілі технічних та інвестиційних ризиків.
В сьогоднішніх реаліях спільне підприємництво партнерів з різних країн є однією з ефективних форм світових зв’язків господарської діяльності і часто відбувається створення на території певної країни виробничого або іншого підприємства за участю як національного, так й іноземного капіталу. Головна суть спільного підприємства полягає в об’єднанні капіталів, що належать як приватним особам, так і підприємствам різного підпорядкування.
Перевагами спільного підприємства, супроводжується мінімальними витратами виробництва й обігу, зростанням швидкості обороту капіталу, що, в свою чергу, зумовлює зростання прибутку, розширює можливості нагромадження капіталу.
ЕТАП 2. Вибір системи оподаткування
Загальна система оподаткування – це система оподаткування, яка застосовується у більшості країн світу. Головним обов’язком ТОВ є сплата податку на прибуток із ставкою у розмірі 18%.
Вказана система оподаткування найкраще підходить для підприємств, в яких задокументовані витрати є великими, адже тоді прибуток до оподаткування зменшується. Мінусом підприємства, яке перебуває на загальній системі оподаткування є те, що звітність є дещо складнішою, і підприємство зобов’язане документувати витрати. Практика показує, що оподатковуватися повинно не менше 1% всього доходу підприємства в рік. Спрощена система оподаткування.
Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на чотири групи платників єдиного податку. ТОВ може бути лише на 3 групі оподаткування. Для цієї групи встановлено обмеження стосовно обороту коштів. Вони становлять не більше 5 млн гривень в рік.
- Податкове навантаження компанії – розміри податків.
- Кваліфікація бухгалтерів та чисельність бухгалтерії, як наслідок, оплата праці працівників, розмір податку на доходу фізичних осіб.
- Ступінь ризику наявності помилок при веденні обліку і складності звітності, та відповідно розмір штрафних санкцій.
ЕТАП 3. Підготовка до реєстрації ТОВ як найбільш поширеного підприємства
1. Управління компанією
Управління ТОВ здійснюють Загальні Збори засновників (збори засновників). Виконавчим органом є Директор, а Загальні збори засновників – вищий органі управління компанією. Збори засновників мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані Зборами засновників до компетенції інших органів товариства. ТОВ може складатися з одного засновника, тоді загальні збори засновників товариства
2. Вимоги до статутних документів ТОВ
Установчі документи включають статут, який повинен містити: мета та предмет діяльності товариства, правовий статус, права та обов’язки товариства, учасники товариства, права та обов’язки учасників, прийняття нового учасника до товариства, виключення учасника з товариства, вихід учасника з товариства, статутний капітал товариства та внески учасників, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, майно товариства, розподіл прибутків та покриття збитків, бухгалтерський облік та звітність, зовнішньоекономічна діяльність товариства, комерційна таємниця товариства.
Модельний статут – це типовий установчий документ, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України, в якому зазначено порядок створення, діяльність товариства, органи управління товариства та порядок прийняття ними рішень, порядок реорганізації та ліквідації. В статуті розробленого нашою компанією, ми врахуємо ваші побажання та всі можливі ризики не передбачені модельним статутом. Особливу увагу приділяється – предмету та цілям діяльності товариства, склад учасників, розмір статутного капіталу, порядок розподілу збитків та прибутків, склад та компетенцію органів ТОВ, порядок підписання установчих документів (статуту), включення переліку питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів та порядок реорганізації та ліквідації товариства. Саме всі ці питання, та ряд інших, ми включаємо у статут, таким чином мінімізуємо ризики в кожному конкретному випадку.
3. Реєстраційна картка
Реєстраційна картка подається державному реєстратору при реєстрації, в якій зазначаються відомості про засновників, класифікація види економічної діяльності (КВЕД), назва ОПФ, тобто вся інформація, яка буде відображена у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Зразки:
4. Вимоги до найменування ТОВ
Найменування Товариства з обмеженою відповідальністю повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Організаційно-правова форма юридичної особи в нашому випадку – це ТОВ. Назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію щодо мети діяльності, виду, способу утворення, залежності юридичної особи та інших відомостей згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, установлених ЦК України, ГК України та законами України. Юридична особа може мати, крім повного найменування, скорочене найменування. Назва викладається державною мовою та англійською (за наявності).
Також є ряд обмежень щодо назви юридичної особи, яка не може містити посилання на організаційно-правову форму, а також не може мати таке ж найменування, як інша юридична особа, що вже є зареєстрованою. У найменуванні юридичних осіб забороняється використання: повних чи скорочених найменувань органів державної влади або органів місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичних державних найменувань, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України, – у найменуваннях юридичних осіб приватного права. термінів, абревіатур, похідних термінів, заборона використання яких передбачена законами України, символіки комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.
Найменування відокремленого підрозділу повинно містити слова “відокремлений підрозділ” (“філія”, “представництво” тощо) та вказувати на належність до юридичної особи, яка створила зазначений відокремлений підрозділ.
5. Види діяльності
ТОВ може здійснювати будь-які види діяльності, які передбачені класифікатором видів економічної діяльності (далі – КВЕД). Можна зазначати необмежену їх кількість, головне вказати який із них буде основний, та щоб вони збігалися з типи, що будуть передбачені у Статуті. Є лише деякі обмеження, що стосуються загальних обмежень здійснення підприємницької діяльності це діяльність, пов’язана: з обігом психотропних речовин, наркотичних засобів, їх аналогів і прекурсорів; з охороною окремих особливо важливих об’єктів права державної власності; з виробництвом бензинів моторних сумішевих або з додаванням біоетанолу; з виробництвом біоетанолу та інші.
6. Розмір статутного капіталу та строк його внесення. Наслідки невнесення
Статутний капітал ТОВ повинен складатися з вкладів його учасників, що вноситься всіма ними. Відповідно до чинного законодавства розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості їхніх вкладів. Щодо розміру статутного капіталу вказано лише те, що він повинен гарантувати інтереси його кредиторів, тобто він може становити навіть 1 гривня, але внески повинні бути здійснені всіма засновниками. Неможливо звільнити учасника ТОВ від внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства. Строк протягом якого повинен бути внесений капітал становить один рік з моменту реєстрації. Якщо статутний капітал внесено не було, з будь-яких причин, загальні збори приймають одне із рішень: виключення учасників із товариства,які не внесли своїх часток, про зменшення статутного капіталу, та здійснюється перерозподіл часток у статутному капіталі чи ліквідація товариства. Будь-які зазначені вище зміни, підлягають державній реєстрації. Про будь-які зміни, пов’язані із змінами статутного капіталу, з його зменшенням зокрема, повинні бути повідомлені всім кредитором товариства не пізніше триденного строку з дня його прийняття. В свою чергу кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов’язань товариства та відшкодування їм збитків. Однак збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Голоси учасників ТОВ розподіляються пропорційно до їхніх вкладів.
7. Кількість засновників. Вимоги до засновників
Засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю можуть бути, як фізичні так і юридичні особи (резиденти та нерезиденти). Їх кількість може бути від 1 до 100 осіб. Однак ТОВ не може мати в якості єдиного учасника інше господарське товариство, учасником якого є одна особа. Особа може бути учасником лише одного ТОВ, яке має одного учасника. Якщо кількість засновників перевищує 100 осіб, ТОВ зобов’язано перереєструватися в АТ протягом одного року, а якщо ні, то воно підлягає ліквідації в судовому порядку.
