Кримінальний Кодекс України доповнено новою статтею

Реформа судової системи в Україні, якою суперечливою б вона не була і якими темпами не вводилася б, триває. Однією з її складових є реорганізація вищих органів судової влади і суддівського самоврядування, насамперед Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя.

За словами Голови Вищої ради правосуддя Ігоря Бенедисюка, Вища рада правосуддя – це не лише нова назва старого органу, а цілком нова його концепція: «Тепер судова влада позбулася політичного впливу. Саме Вища рада правосуддя відповідатиме за формування суддівського корпусу, за прийняття остаточних рішень щодо призначення кандидатів на посади суддів та внесення відповідних подань про призначення суддів Президенту; за звільнення судді з посади; за переведення судді з одного суду до іншого; ухвалення рішень стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності; ухвалення рішень про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя. Також Вища рада правосуддя надаватиме згоду на затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом (раніше це належало до компетенції Верховної Ради України). Вища рада правосуддя буде єдиним органом, який здійснюватиме дисциплінарні провадження щодо суддів. Крім того, ВРП відповідатиме за незалежність судової влади та здійснюватиме механізми організації бюджетних процесів у судовій владі».

5 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про Вищу раду правосуддя», прийнятий Верховною Радою України 21 грудня 2016 року. Цього ж дня до чинного Кримінального Кодексу було внесено відповідні зміні, спрямовані на криміналізацію створення умисних перешкод діяльності Вищої ради правосуддя або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, чи невиконання їх законних вимог. Так, Розділ XV КК України «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування» доповнено статтею 351-2 «Перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України». Відтепер Невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу чи члена Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України чи члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, створення штучних перешкод у їх роботі – караються штрафом від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. Таким чином, вказане кримінальне правопорушення становить собою злочин невеликої тяжкості.