Верховний Суд України зробив правовий висновок стосовно застосування положень цивільного законодавства для регулювання суспільних відносин, які виникають у зв’язку з укладенням трудового договору (контракту). Зазначається, що предметом трудового договору (контракту) є праця (трудова функція) особи, яка є об’єктом трудових правовідносин. Дані правовідносини повною мірою врегульовані положеннями трудового законодавства і норми Цивільного кодексу України щодо умов дійсності правочину не підлягають застосування в даній сфері. Трудовий договір не може розцінюватись як правочин у розумінні статті 202 ЦК України.
Наголошено, що стаття 9 Кодексу законів про працю України імперативно встановлює, коли умови договорів про працю є недійсними. При цьому не вимагається визнання їх недійсними у судовому порядку.
Встановлення у трудових договорах за рахунок власних коштів підприємства, установи, організації додаткових умов, що покращують становище працівників, не може стати причиною для визнання таких умов недійсними.
Вам може сподобатись