В Україні сьогодні активно обговорюють тему перевірок бізнесу та мораторію на їх
проведення. Кінець 2017 року, мораторій за законом мав би закінчитись 31 грудня. Але уряд
активно розповідає про «розумний» мораторій у 2018 році. Що це означає?
Що маємо зараз? Державні органи, в тому числі ті, на яких поширюється мораторій,
активно затверджують плани перевірок на 2018 рік, а також план комплексних перевірок у
разі, якщо одне й те ж підприємство бажає перевірити кілька органів у 2018-му.
На щастя, плани оприлюднюються на веб-сайтах відповідних органів, а тому
перевірити чи є Ви в зоні ризику теоретично можливо. Однак шукати в десятках таблиць
своє підприємство – справа непроста та й виснажлива.
Існує ще Інтегрована автоматизована система державного нагляду (контролю)
(https://ias.brdo.com.ua/), яка покликана надати можливість перевірити чи є Ваш бізнес
предметом запланованих перевірок, однак поки що це лише пілотний модуль. Практика
спроб показує, що в базу інтегрованої системи поміщено лише план комплексних заходів, а
не всіх.
Закон про тимчасові особливості здійснення державного контролю, яким по суті і
введено мораторій, на сьогодні не зазнав жодних змін, пов’язаних з продовженням
мораторію на 2018 рік. Тому не дуже зрозуміло яким чином планується його продовжити та
перетворити його на «розумний» у 2018-му.
За відомостями інформаційного агентства УНН (http://www.unn.com.ua) дія мораторію
на перевірки малого та середнього бізнесу була продовжена Верховною Радою під час
ухвалення Закону про Держбюджет на 2018 рік шляхом включення відповідного питання в
перехідні положення. Однак, розміщена на порталі редакція законопроекту не містить таких
положень.
Якщо вірити інформації, розміщеній на сайті Офісу ефективного регулювання
(http://brdo.com.ua/), уряд буде в кожному конкретному випадку вирішувати чи готовий той
чи інший орган виходити на перевірку, деякі органи будуть виведені з-під дії мораторію, а
також будуть впроваджені певні стандарти, відповідність яким дасть змогу органу контролю
вийти з-під дії мораторію.
Для підприємців планують розробити єдиний онлайн чек-ліст для здійснення
самоконтролю, а потенційний корупціонер вже не зможе обирати з переліку вимоги, на
відповідність яких він бажає перевірити підприємство, такі вимоги генеруватимуться
системою, відповідно до ризиків.
Будемо сподіватись, що ці плани стануть реальністю найближчим часом. Але поки що
нормативного підкріплення цих напрямків розвитку системи не видно.
Так, за даними того ж Офісу ефективного регулювання Кабміном 18 грудня 2017 року
прийнято ряд рішень з метою «дерегуляції бізнесу», в результаті чого скасовано 340
регуляторних нормативних актів у сферах охорони праці, санітарного та епідеміологічного
контролю, а також пожежної безпеки.
В будь-якому випадку залишається значний перелік органів, на які мораторій не
поширювався. Серед них найбільш активними є фіскали, інспекція праці, архітектурно-
будівельна та еко-інспекції, а також Держпродспоживслужба.
Крім цього, є випадки коли мораторій взагалі не діє: у разі проведення перевірки на
підставі рішення суду або на вимогу службових осіб у випадках, встановлених
Кримінальним процесуальним кодексом.
А тому, бути обережними та готовими до приходу інспектора потрібно завжди.
Штрафи, які можуть накладатись наприклад Дежпраці, сягають вражаючих сум: від
3723,00 грн за незначні порушення до 372 300,00 грн за недопущення до перевірки з певних
питань. І практика свідчить, що такі санкції активно використовуються інспекторами при
виявленні порушень, а оскарження штрафів часом є безрезультатним.
Якісна підготовка до перевірок істотно збільшує шанси успішного оскарження. Але як підготуватись?
Перш за все, впорядкуйте документи, які можуть бути перевірені. У випадку
перевірки дотримання вимог трудового законодавства – це трудові чи цивільно-правові
договори, посадові інструкції, правила внутрішнього трудового розпорядку, документи на
виплату заробітної плати тощо. Не допускайте випадків, коли в цивільних договорах
врегульовано процес організації праці чи встановлений обов’язок особи підпорядковуватись
правилам внутрішнього трудового розпорядку. Така ситуація часто призводить до
кваліфікації цивільно-правового договору як трудового, приховування фактичних трудових
відносин та штрафів за допуск працівника до роботи без належного оформлення трудового
договору в розмірі 111 690,00 грн за кожного з таких працівників. А це не дуже приємно.
Успіх оскарження у цьому випадку буде залежати саме від якості укладеного
договору.
Для того, щоб не напроситись на перевірку треба пам’ятати про можливі способи їх
спричинення самостійно. Серед органів контролю налаштовано взаємообмін інформацією, а
тому поданий у податкову звіт може спричинити перевірку інспектором праці. Якщо, до
прикладу, у Вас немає найманих працівників, але обсяги виробництва неймовірно великі, це
викликало б питання у кожного. Відповідно є підозра, що Ваші працівники неоформлені або
оформлені неналежним чином. Чекайте на інспектора.
Якщо є інспектор вже на порозі – пам’ятайте про свої права. Не бійтеся перевіряти
посвідчення, направлення та інші документи. Не сваріться – надайте інспектору документи
та пояснення на його законну вимогу. У разі порушень з боку органів контролю – фіксуйте їх
засобами відеозапису, а також зазначайте в акті перевірки. Ігнорування порушень в
майбутньому можу ускладнити процес оскарження результатів перевірки.
І залучайте компетентного адвоката або юриста до перевірки. При чому не на етапі
оскарження штрафу. І навіть не тоді, коли завітав інспектор. Найкраще – проведіть аудит
свого бізнесу, встановіть ризики та усуньте їх до приходу органу контролю. Так Ви
якнайкраще зможете захистити себе від штрафів.
Якщо ж накладено штраф – оскаржуйте. Досить часто суди скасовують штрафи, якщо
органами контролю порушено процедуру проведення перевірки або розгляду справи про
порушення законодавства. Однак за це доводиться поборотися. А тому – легше попередити
порушення до проведення перевірки. І Ви ще маєте час на це.
Вам може сподобатись