Станом на сьогодні інформація є одним із найцінніших активів, а її незаконне розголошення може завдати значної шкоди як фінансовому становищу, так і репутації особи. Саме тому все більшого поширення набуває укладення угоди про нерозголошення (з англ. – Non-Disclosure Agreement, скорочено – NDA). Така угода забороняє одній із сторін протиправно використовувати чи розповсюджувати певну інформацію, отриману від іншої сторони, тобто сторона, яка отримує доступ до конфіденційної інформації, зобов’язується охороняти її як свою власну, або ж, щонайменше, здійснювати всі необхідні заходи для її збереження та охорони. Про що важливо пам’ятати при укладенні угоди про нерозголошення, та без яких положень вона не зможе захистити Вас належним чином ітиметься далі.
Коли укладається NDA
Перш за все, варто згадати, що угода про нерозголошення може укладатися в будь-якій сфері (наприклад, при наданні послуг у сфері інформатизації, при створенні об’єктів авторського права на замовлення, при укладенні трудового договору тощо), з різними категоріями осіб – контрагентами, працівниками, клієнтами та ін. Така угода може бути одно- або двосторонньозобов’язуючою, тобто обов’язок по нерозголошенню інформації може покладатися на одну або обидві сторони угоди, залежно від вищенаведених обставин у кожній конкретній ситуації. NDA може виступати як складовою частиною основного договору (наприклад, договору про надання послуг), так і являти собою окремий договір. Можливим також є варіант включення певних загальних положень до основного договору та укладення окремої, деталізованої угоди про нерозголошення.
Одним із основних елементів NDA є визначення, що охоплює собою конфіденційна інформація, яка не підлягає розголошенню, кому вона належить і з якого моменту, яким способом особа могла отримати до неї доступ, а також надання декількох конкретних прикладів такої інформації для більшої деталізації. При визначенні необхідно також враховувати і ретроспективний аспект, оскільки певна інформація, що являється конфіденційною, могла бути передана контрагентові ще до укладення угоди про нерозголошення.
Допустимим є зазначення певних винятків, коли інформація не вважається конфіденційною відповідно до договору (наприклад, якщо така інформація вже знаходиться у відкритому доступі, або ж була правомірно та незалежно отримана іншою стороною до укладення зазначеного договору).
Угода також повинна містити положення, які визначають, яке використання конфіденційної інформації є дозволеним (наприклад, виключно в цілях надання послуг, передбачених відповідним Договором між сторонами), а також за яких умов використання конфіденційної інформації може бути дозволеним (наприклад, на вимогу органів державної влади або за попередньою письмовою згодою контрагента).
Слід передбачити у NDA санкції у разі використання конфіденційної інформації іншим чином. Вони можуть диференціюватись залежно від важливості неправомірно розголошеної інформації, а також доходу особи. Проте такі санкції обов’язково повинні бути конкретизованими.
Не менш важливим є визначення строку, протягом якого на сторін (або одну із сторін) покладається обов’язок по нерозголошенню конфіденційної інформації. Зазвичай він не обмежується часом дії основного договору, а триває ще на протязі певного періоду після його припинення. Цей період визначається з огляду на очікуваний строк, для якого така конфіденційність є дійсно необхідною, оскільки суспільство, технології, наука постійно розвиваються і конфіденційна інформація згодом може втратити свою актуальність і не потребуватиме подальшої правової охорони.
Окрім цього, рекомендується розмежовувати такі поняття, як конфіденційна інформація та комерційна таємниця у певних випадках, оскільки комерційна таємниця може потребувати значно тривалішої правової охорони. Одним з найбільш відомих прикладів комерційної таємниці є секретні інгредієнти Coca-Cola.
Важливим положенням в угоді про нерозголошення є вимога про повернення конфіденційної інформації, тобто повернення усіх носіїв, на яких міститься така інформація, та/або знищення конфіденційної інформації, яка знаходиться на особистих електронних ресурсах або носіях іншої сторони. Такі дії можуть бути передбачені після припинення основоного договору.
Також угода про нерозголошення може передбачати так звані “шаблонні” положення, які стосуються вирішення спорів, і передбачають, наприклад, що всі суперечки між сторонами вирішуються шляхом переговорів, а при недосягненні згоди сторони зберігають за собою право звернутись для вирішення спору до відповідного суду, або ж встановлюють, що у разі виникнення спору останній передається на розгляд до третейського суду.
Враховуючи, що українське законодавство передбачає свободу договору, яка поширюється і на визначення його умов, угода про конфіденційність може містити ще чимало інших положень, метою яких є захист одного із найцінніших ресурсів – інформації (у тому числі, положення про неконкуренцію та/або непереманювання).
Для розробки шаблону NDA, що відповідатиме конкретно Вашим вимогам, враховуватиме всі Ваші потреби та інтереси, звертайтеся за контактами, вказаними на сайті.
Вам може сподобатись