СПОРИ ЩОДО КОРИГУВАННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРУ
Фокус бізнесу, пов’язаного з імпортом, насамперед спрямований на те, щоб здійснювати придбання товарів з-за кордону за оптимальними цінами. Саме ціни на товар або транспортні засоби комерційного призначення, які фіксує декларант, стають «яблуком розбрату» у правовідносинах з представниками митних органів при розмитненні товару чи транспортних засобів комерційного призначення.
Як показує практика, в Україні за останні роки стрімко зросла кількість справ по оскарженню рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Найбільш розповсюдженою є ситуація, коли до адвоката з митних спорів звертається клієнт, що мав на меті розмитнити товар або транспортний засіб, подав наявні документи для розмитнення за першим (основним) методом (за ціною договору), однак митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості за шостим методом та картку відмови, що зумовило необхідність доплати митних платежів.
У яких випадках митниця може здійснити коригування митної вартості?
У частині 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено підстави відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом (уповноваженою ним особою) митною вартістю.
До відома !!! Відмова може мати місце лише за умови наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Серед таких підстав можна виділити наступні:
- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості (пункт 1 частина 6 статті 54 МК України);
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, які визначені в частинах 2-4 статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Які документи підтверджують митну вартість?
Перелік документів, що підтверджує митну вартість визначений в статті 53 Митного кодексу України, а саме:
- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу);
- якщо рахунок сплачено, – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
- якщо здійснювалося страхування, – страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За умови, якщо вищеподані документи містять розбіжності ознаки підробки, неповні відомості щодо числових значень складових митної вартості, митний орган має право у письмовій формі вимагати додаткові документи, перелік яких визначений в частині 3 статті 53 Митного кодексу України.
Строк для подачі декларантом (уповноваженою ним особою) додаткових документів становить 10 календарних днів.
Як ідентифікувати ситуацію, коли рішення про коригування митної вартості та картка про відмови в прийнятті митної декларації є протиправними?
По-перше, слід виключити наявність розбіжностей, неповних відомостей, ознак підробки у документах, які були подані до митного оформлення. Однак, необхідно мати на увазі, що значення мають такі розбіжності, що вплинули на можливість визначення митним органом числових значень митної вартості в цілому чи її складових (брокерські послуги, страхування, маркування, тощо). Кількість складових митної вартості можуть варіюватися залежно від визначених декларантом (уповноваженою ним особою) умов поставки.
По-друге, необхідно з’ясувати чи були проведені митним органом консультації.
Згідно частини 4 статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом (уповноваженою ним особою) з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України.
Консультації за своїм змістом не можуть обмежуватися формально вимогою митного органу про надання додаткових документів, адже під час таких консультацій митний орган та декларант (уповноважена ним особа) можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (за умови додержання вимог щодо її конфіденційності) з метою врегулювання проблемних питань визначення митної вартості.
По-третє, здійснити аналіз форми та змісту прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості.
Щодо форми рішення про коригування митної вартості. Вимоги щодо форми вказаного рішення регламентуються наказом Міністерства фінансів України № 598 24.05.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору». Рішення про коригування митної вартості товарів повинне містити інформацію про результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів).
Щодо застосування резервного методу. Главою 9 Митного кодексу України закріплені методи визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості поділяються на дві групи: основний та другорядні. Основний метод – це метод, за яким визначення митної вартості здійснюється за ціною договору.
До другорядних методів належать наступні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Згідно частини 5 вказаної статті Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного кодексу України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов’язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
До уваги!!! Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 МК України).
Як захистити свої права?
Станом на сьогодні в Україні існує два способи оскарження коригування митної вартості:
- звернення декларанта до митного органу.
- звернення декларанта до суду.
Звернення декларанта до митного органу.
Згідно частини 8 статті 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. Звернення до митного органу подається у письмовій формі одночасно з додатковими документами.
Строк для розгляду митним органу додаткових документів становить 5 робочих днів. За результатами розгляду додаткових документів митний орган виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.
Якщо відповіді не було надано у встановлені строки вважається, що митна вартість визначена правильно і митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені Митним кодексом України.
Попри декларативність наявних законодавчих положень, митна вартість, як правило, не встановлюється на підставі поданих додаткових документів, і свої права декларанту (чи його законному представнику) доводиться захищати у суді.
Звернення декларанта до суду.
Основні зауваги про звернення до суду:
- Юрисдикція. Згідно статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, крім випадків, коли до розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
- Підсудність. Відповідно до частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи за загальним правилом вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим місцем проживання цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків встановлених КАСУ.
- Строк для звернення до суду становить шість місяців з моменту прийняття рішення про коригування відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
- Вимоги. При підготовці до звернення до суду слід мати на увазі, що для оскарження коригування митної вартості слід одночасно просити суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
- Ціна позову становить різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом.
Процедура оскарження коригування митної вартості в суді є складним процесом в частині збору, оцінки доказів та обґрунтування незаконності рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, тому радимо звернутися до професіоналів з метою ефективного захисту законних прав та інтересів.