Довічне позбавлення волі є найсуворішим та винятковим покаранням. Історія становлення довічного позбавлення волі для України розпочалася з 1997 року, коли наша держава доєдналася до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка встановлювала абсолютну заборону смертної кари. У новому Кримінальному кодексі України смертну кару замінено довічним позбавленням волі. Дізнайтесь більше про випадки та особливості призначення довічного позбавлення волі.
За які злочини призначається довічне позбавлення волі?
Особі може загрожувати довічне позбавлення волі лише за вчинення певних особливо тяжких злочинів:
- посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, що призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків (ч.3 ст. 110 КК України)
- колабораційна діяльність з особливо кваліфікуючою ознакою (ч. 8 ст. 1111 КК України)
- посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 КК України)
- диверсія, вчинена в умовах воєнного стану або збройного конфлікту (ч. 2 ст. 113 КК України)
- умисне вбивство за наявності кваліфікуючих ознак (ч.2 ст. 115 КК України)
- зґвалтування малолітньої особи, вчинене повторно (ч. 6 ст. 152 КК України)
- сексуальне насильство над малолітньою особою, вчинене повторно (ч. 6 ст. 153 КК України)
- терористичний акт, що призвів до загибелі людини (ч.3 ст. 258 КК України)
- фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, або вчинені в особливо великих розмірах (3 ст. 3211 КК України)
- посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (ст. 348 КК України)
- посягання на життя журналіста (ст. 3481 КК України)
- посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя (ст. 379 КК України)
- посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги (ст. 400 КК України)
- опір начальникові із військової служби, вчинений групою осіб, із застосуванням зброї, в умовах воєнного стану, якщо такі дії пов’язані з умисним вбивством начальника (ч. 5 ст. 404 КК України)
- порушення законів та звичаїв війни, поєднані із умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 КК України)
- застосування зброї масового знищення, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 439 КК України)
- геноцид (ч. 1 ст. 442 КК України)
- посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443 КК України)
- найманство, що призвело до загибелі людини (ч. 3 ст. 447 КК України)
Які ще існують умови для призначення довічного позбавлення волі?
Кожен із злочинів, які зазначені вище, можуть тягнути за собою і інше покарання, не лише довічне позбавлення волі. Найчастіше санкція статті в таких випадках передбачає або позбавлення волі на певний строк або ж довічне позбавлення волі. І ось ще одна важлива умова для призначення покарання у вигляді саме довічного позбавлення волі: суд повинен обґрунтувати, що позбавлення волі на певний строк, тобто м’якше покарання не є достатнім для виправлення винного у кожному конкретному випадку.
Також не варто забувати, що є випадки, коли призначення покарання у вигляді позбавлення волі взагалі не допускається, оскільки це пряма заборона кримінального закону:
- особі, яка вчинила злочин у віці до 18 років та у віці після 65 років.
- жінкам, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку.
- особам, які вчинили готування чи замах на злочин, крім певних злочинів (ст.ст. 110, 111, 1111, 112, 113 КК України)
Aвтор
Вам може сподобатись