Як відомо, стаття 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення регулює широко розповсюджений вид правопорушень, пов’язаний із забезпеченням безпеки дорожнього руху. Ним є керування транспортним засобом у стані сп’яніння та відмова від проходження відповідного огляду. Такі правопорушення тягнуть за собою обтяжливі довгострокові наслідки у вигляді штрафу (сімнадцять тисяч гривень із позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік).
На перший погляд, при ознайомленні із вже сформованою справою про адміністративне правопорушення наявні письмові матеріали можуть здаватися об’єктивними та переконливими, які однозначно вказують на винність водія.
На щастя, значний відсоток таких матеріалів містить очевидні чи приховані недоліки/недоопрацювання, уважно дослідивши які можна вивести та побудувати надійну лінію захисту особи від неправомірного притягнення до адміністративної відповідальності.
Насамперед, розглянемо ті істотні недоліки складеного протоколу про адміністративне правопорушення, які можуть в одних випадках переконати суд звільнити особу від інкримінованого правопорушення, в інших – скерувати матеріали справи на доопрацювання.
Недоліки у процесі оформлення протоколу
Поліцейські як правоохоронних органів зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Це означає, що від моменту зупинки транспортного засобу до відсторонення особи від керування, а так само правильне, із додержанням усіх формальних правил, складення протоколу є їх прямим обов’язком. Протокол про адміністративне правопорушення повинен містити необхідні реквізити (час, дата, місце, прізвище, ім’я, по батькові працівника поліції, який склав протокол, обставини правопорушення, вказівка на пункт, статтю закону, порушення яких допустила особа, марку, номер транспортного засобу, пояснення водія тощо). Водій, у свою чергу, має право ознайомитися з протоколом, вносити свої зауваження, підписувати його або ж відмовлятися ставити підпис із вказівкою на причину відмови, користуватися правничою допомогою адвоката. Відсутність перерахованих реквізитів, неточне зазначення певних складових, неправильна кваліфікація події можуть зіграти свою роль для звільнення від покарання.
Недоліки у проведенні огляду на стан сп’яніння
У першу чергу водієві пропонується провести перевірку вмісту алкоголю на місці, за допомогою сертифікованого алкотестера. Згода або відмова особи від перевірки також фіксується. Відмова водія, відповідно, означає його скерування в медичний заклад. Допущені порушення в процедурі первинного або вторинного огляду особи тягнуть визнання таких дій поліції недійсними.
Недоліки у доказах
Протокол визнається головним письмовим доказом, першочерговим джерелом інформації про подію. Так чи інакше, одного протоколу недостатньо для того, щоб особа несла юридичні санкції. Для цього протокол наповнюється додатками, обов’язок збирання яких покладається на поліцію. Такими додатками можуть виступати : чек проходження водієм алкотестеру, медичний висновок у разі направлення до медичної установи, письмові пояснення, зауваження водія, відеозапис події з нагрудних камер поліцейських, свідчення понятих та ін. Можемо стверджувати, що заперечити проти протоколу про адміністративне правопорушення дозволяється згідно з закріпленими правами особи у КУпАП, яка притягається до адміністративної відповідальності. Іноді ж спростування такого просто обов’язкове, якщо, до прикладу, поліція допустила очевидне свавілля, нехтування своїми обов’язками та вашими правами, дотриманням процедури при складанні протоколу. Так чи інакше, навіть із суттєвими недоліками, але протокол скеровується до суду, де передається на розгляд судді.
На практиці, вкрай важливим та виправданим є звернути увагу суду на виявлені порушення, допущені поліцією, висловити власне бачення події, та допомогти забезпечити справді об’єктивний розгляд питання. Усе це є наслідком ретельного та професійного аналізу протоколу про адміністративне правопорушення, де неважливих деталей просто не існує.
Вам може сподобатись