Корпоративний договір для ІТ-компанії: чому it’s worth the effort

Ура, ви з друзями/партнерами/братом увійшли в ІТ-бізнес: клієнти стають в чергу, коди пишуться, дизайни малюються, продукти тестуються. У голові мільйон питань: найм працівників, банківські позики, маркетинг, зростання врешті-решт. На хвилі запаморочливого успіху ви навряд чи думаєте про корпоративний договір. А дарма: у світі близько 62% усіх стартапів провалюються через конфлікти засновників. В Україні такої статистики немає, та в середньому 52% шлюбів щороку завершуються розлученням, – розумієте, до чого ми хилимо.

Якщо суперечки з приводу «Рішення тут приймаю я», «Моє втілення божественне, без нього твоя ідея – ніщо» або «Дістало за тобою прибирати піцу, не хочу бачити тебе більше ніколи» дійшли до точки неповернення, життя вашої справи врятує корпоративний договір.

У Британії їх використовують для захисту компаній та їх акціонерів вже більше 150-ти років. І от, нарешті у 2018, коли Ілон Маск колонізує Марс, штучний інтелект вигадав свою мову, а дрони доставляють піцу, в Україні на законодавчому рівні подбали про регулювання корпоративних договорів. Переваги і недоліки нового закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», що діє з 17 червня 2018-го, можна довго обговорювати. Та одна з безперечних перемог – небачена досі гнучкість у питанні корпоративних договорів.

Укладати їх необов’язково, та основна мета цього інструменту – захист акціонерів і цілісність компанії. Чіткий сценарій, як діяти у випадку «коли щось пішло не так», – дієва противага суперечкам, тривалим судовим процесам, космічним витратам і зіпсутим стосункам.

Коли між учасниками товариства трапляється конфлікт, на статут сподівань мало. Зазвичай компанії реєструють з типовими статутами – це швидко, вигідно, і зручно. І не надто дієво, коли у відносинах акціонерів назріває криза. Та власне статут і не має залагоджувати їх: документ визначає, як ведуться справи товариства. Ба більше: яким би досконалим і продуманим не був статут, за бажанням власників 75% капіталу його положення будуть змінені – погана новина для міноритаріїв.

А от корпоративний договір визначає відносини учасників, зводить до мінімуму ризики конфліктів між ними, захищає компанію від наслідків особистих проблем учасників, як-от розлучення, виїзд за кордон, тривала хвороба чи просто бажання зректись роботи.

Ще один нюанс: банки й інші кредитори звертають увагу на наявність корпоративного договору. В їх очах це підтверджує вашу надійність, далекоглядність і передбачуваність – словом, серйозний підхід до ведення справ.

Любов минула, що робити?

Коректно складений корпоративний договір допоможе залишитись друзями за будь-яких умов. Якщо учасник хоче покинути компанію і доживати віку в хижині на Таїті, його колеги не зазнають жодних незручностей. Частка не опиниться в чужих руках, а дауншифтер не конкуруватиме з ними і не розголошуватиме конфіденційну інформацію – учасники, що залишаються, можуть спати спокійно.

У корпоративному договорі можна домовитись про бажану схему виходу учасника зі складу товариства: наприклад, частка має бути продана іншим учасникам за визначеною ціною. В такому разі решта учасників будуть зобов’язані її придбати. У цей момент можете не мати достатньо фінансів? – Не біда, визначте у корпоративному договорі відстрочення оплати частки – хоч на 20 років. Тільки копайте яму обережно, аби самому не втрапити.

We will rock’n roll forever. Або ж ні

Подумайте, що буде у випадку смерті одного з учасників. Решта хотітимуть викупити його частку, але спадкоємці будуть проти; вдова/вдівець втручатимуться у життя компанії, наприклад, призначать «ручного» директора. Або ж навпаки: спадкоємці вимагатимуть купити їх частку, а учасники не матимуть фінансової можливості. Чи продадуть частку першому-ліпшому, з яким тепер ділитимете свою виплекану справу.

Корпоративний договір зводить такі ризики до мінімуму. Ба більше: ви можете зобов’язати всіх учасників застрахувати своє життя. І якщо станеться те, чого краще б не ставалось, страхова виплатить кошти учасникам товариства, що зможуть за них придбати частку померлого. Компанія ціла, спадкоємці отримали гроші, учасники не зазнали додаткових витрат: benefit!

Врятувати рядового Раяна

Нічне жахіття міноритарних учасників: статутний капітал збільшили без їхньої згоди на 1000%, частка стала мізерною і нікому не цікавою. У корпоративному договорі можна передбачити дієвий запобіжник розмиттю частки – одноголосну згоду всіх учасників на певні рішення, як-от збільшення статутного капіталу чи внесення додаткових вкладів.

Або ж вас усунули від керування справами: директори непідконтрольні, голос на загальних зборах принципово нічого не вирішує. Перша ідея – спекатись частки. Та інші учасники не можуть (чи не хочуть) її придбати. Дрібна частка у дрібному ТОВ – не надто спокуслива пропозиція для потенційних покупців. Вихід є: змусити решту учасників придбати частку за економічно обґрунтованою ціною. Звісно, якщо ви це передбачили у корпоративному договорі.

Ще одна ситуація: припустимо, у вас частка 95%, а прикрий міноритарій блокує важливі угоди, наприклад про продаж частки за шалено вигідною ціною. Ситуація легко вирішується, якщо в корпоративному договорі зазначений обов’язок міноритарних акціонерів голосувати «за» рішення, пропоновані власником певного відсотка акцій.

Не вірите в правосуддя по-українськи?

І не мусите: у корпоративному договорі можна передбачити інший порядок вирішення конфліктів. Переговори, медіація, арбітраж чи підкидання монетки: обирайте, визначайте за ким процесуальні витрати.

 

Якщо ви дочитали до цього місця, мали б переконатись: корпоративний договір – не чергова формальність, а дієвий спосіб захистити свою справу. Тепер запрошуємо на консультацію, аби разом з фахівцями ви змогли зважити усі ризики, обрати найбільш безболісні схеми виходу з патових ситуацій і укласти продуманий корпоративний договір, що оберігатиме ваш спокій на довгі роки.

 

Оксана Данкевич (Павліш)

Юрист практики ІТ-права

+38 (096) 965 0139