Удаваний правочин

Інколи виникають випадки, коли сторони договору укладають один правочин (договір) для того, щоб тим самим договором приховати інший (справжній) правочин. Цивільний кодекс України (ст. 235) дає точне визначення: удаваний правочин – є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Наприклад, укладається договір дарування з метою приховання договору купівлі-продажу для обходу переважного права учасників спільної часткової власності на купівлю частки, що продається; або укладається договір дарування майна (квартири) з метою меншої сплати податків, якщо б укладався договір купівлі-продажу; або колись (і частково досі) популярна дія з видачі довіреності на продаж і керування авто замість оформлення його купівлі-продажу.  У такому випадку існує ніби 2 договори: один на папері, а один, який дійсно укладався між сторонами. При укладанні таких “несправжніх” договорів слід пам’ятати про наслідки. Перш за все, згідно закону (ст. 235 ЦКУ): якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Так, Пленум ВСУ у своїй Постанові від 6 листопада 2009 року N 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” уточняє:  За удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.  Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним. До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені статтею 216 ЦК, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

Хоча законом і встановлено, що до такого удаваного договору повинні застосовуватися норми закону “справжнього” договору, судова практика інколи йде шляхом визнання таких угод недійсними або фіктивними, а як ми знаємо правові наслідки недійсності правочину – недійсний правочин не створює жодних юридичних наслідків, що означає, що якщо щодо Вас, як обдарованого, буде позов і суд визнає договір дарування недійсним, то це призведе до того, що Ви повернете подароване майно, а взамін не отримаєте нічого.  Тому перш, ніж оформляти удавані чи недійсні правочини подумаєте, чи спів-розмірні ті вигоди, що Ви отримуєте зараз – тим ризикам, що Ви отримуєте на майбутнє.

З іншого боку, визнати договір удаваним не так і просто.  Згідно з ч. 1 ст. 218 ЦК заперечення однією зі сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. На нашу думку, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Також,  щоб договір був удаваним необхідно свідомі дії обох сторін договору для приховання істинної волі.  Для визнання правочину удаваним слід установити, що обидві сторони договору діяли свідомо для досягнення якоїсь особистої користі, їхні дії направлені на досягнення інших правових наслідків і приховують іншу волю учасників угоди. Наміру однієї сторони на укладення удаваної угоди недостатньо. А при судовому спорі, одна сторона договору зажди заперечуватиме, що дійсно укладався удаваний правочин. Відповідно до ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.  Для того, щоб суд визнав “справжній” (а не удаваний) договір укладеним, необхідно довести, що між сторонами на час укладення договірних відносин була досягнута домовленість щодо всіх істотних умов договору. А зробити це майже неможливо. Тому на нашу думку, практично важко визнати через суд правочин удаваним.

З питань судових спорів щодо удаваності правочинів, їхньої недійсності чи фіктивності, звертайтесь:

телефони:Kyivstar +380960020100 UMC +380504317084стаціонар +38(0322)47-35-44