Дотримання суб’єктами господарювання правил здійснення касових операцій завжди було і залишається об’єктом особливої уваги з боку Державної фіскальної служби України та її структурних підрозділів. За окремі види порушень законодавством передбачені значні суми штрафів, тому для податківців проведення перевірок щодо дотримання правил здійснення касових (розрахункових) операцій є важливим з точки зору виконання планів надходжень (наповнення державного бюджету).
Одним із найбільш поширених порушень касової дисципліни є неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування готівки у касі. Важливо зауважити, що такі порушення значно розповсюджені у сферах роздрібної торгівлі, громадського харчування та АПК.
Статистика свідчить, що порушення саме під час оприбуткування готівки часто виникають тоді, коли при здійсненні розрахунково-касових операцій застосовуються РРО (далі – Касовий апарат) та Книжки обліку розрахункових операцій (далі – Книга КОРО).
Що таке оприбуткування готівки в касі з застосуванням касового апарату та книги КОРО?
Оприбуткуванням готівки в касах із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО. (п.11 ч. II Постанови НБУ № 148 від 29.12.2017)
Із цього випливає, що для оприбуткування готівки в повній сумі її надходжень потрібно відобразити її у фіскальному звітному чеку та занести його до книги КОРО з відображенням всієї необхідної інформації.
Власне під час виконання цих вимог суб’єкти господарювання часто допускають помилки. Серед найбільш типових можна виокремити наступні:
- Не роздрукований/несвоєчасно роздрукований фіскальний звітний чек (так зв. “Z-звіт”)
- У вказаному звіті не в повному обсязі відображена інформація про к-сть розрахунково-касових операцій
- Відсутність вказаного звіту в книзі КОРО та/або відсутність усієї необхідної інформації в КОРО
- Виникнення технічних несправностей касового апарату (вихід з ладу, відключення електроенергії тощо)
- Вчасно не зареєстрована наступна книга КОРО тощо
На жаль, подібні технічні помилки часто можуть стати приводом для чергової перевірки з боку ДФС та її структурних підрозділів і понести для суб’єкта господарювання значні втрати фінансового характеру.
Важливо зауважити, що часто-густо “виявлені у ході перевірки” порушення касової дисципліни є цілком надуманими, необгрунтованими і базуються на припущеннях, а рішення контролюючого органу, винесене за результатами такої перевірки – протиправним та незаконним.
Як діяти у випадку, якщо працівники ДФСУ прийшли до вас з податковою перевіркою?
Так, працівники ДФС України можуть прийти до вас для проведення фактичної перевірки з метою дотримання норм обігу готівки та розрахунково-касових операцій.
Звертаємо увагу, що така перевірка може бути здійснена без попереднього повідомлення платника податків.
Підставами для проведення такої перевірки можуть бути як помилки допущені платником при проведенні розрахунково-касових операцій, так і звичайне звернення покупця (споживача) до контролюючого органу.
Отже, якщо посадові особи ДФС України завітали до вас для проведення перевірки, рекомендуємо звернути увагу на наступні моменти.
Перевірка може здійснюватись не менш ніж двома посадовими особами. Такі особи перед початком перевірки зобов’язані вручити вам:
- Направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення має бути обов’язково підписане начальником та скріплене печаткою контролюючого органу.
- Копію наказу про проведення перевірки, в якому має міститись аналогічно вищевказана інформація. Цей наказ також має бути підписаний керівником контролюючого органу та скріплений печаткою.
- Власні службові посвідченя.
Тут варто наголосити, що якщо посадові особи відмовляються пред’явити вам такі документи, або ж такі документи оформлені з порушенням вимог (зокрема, не містять вищезазначеної інформації) то ви маєте право не допустити таких осіб для проведення перевірки. В подальшому посадові особи зобов’язані скласти Акт про недопуск у двох примірниках, до якого ви маєте право додати власні письомові пояснення з обгрунтуванням причин недопуску до проведення перевірки. Такий спосіб захисту є ефективним з декількох причин:
- По-перше ви не допускаєте інспекторів до проведення перевірки, що дає вам можливість “виграти час” та належно підготуватись до наступної;
- По-друге в подальшому у вас є право оскаржити в суді рішення про проведення такої перевірки а також законність дій посадових осіб контролюючого органу. В іншому випадку, якщо ви допустите інспекторів до проведення перевірки, то в подальшому в суді можливо буде оскаржити лише суть виявлених ними порушень податкового законодавства.
Якщо допуск до проведення перевірки відбувся.
В цьому випадку рекомендується звернути особливу увагу на суть та детальний опис працівниками органу ДФС виявлених в Акті правопорушень. Варто зауважити, що при проведенні перевірки посадові особи не мають права вилучати у вас оригінали первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та ін. документів. Також інспектори не мають права вимагати у вас будь-які документи, які підтверджують взяття на облік платника податків.
Зверніть увагу на те, що якщо ви не погоджуєтесь з висновками перевірки та/або фактами, викладеними у Акті перевірки, то у вас є можливість подати письмові зауваження на Акт перевірки. Такі зауваження обов’язково долучаються до Акту і становлять його невід’ємну частину.
Акт про проведення перевірки складається в двох примірниках та обов’язково підписується особами, які здійснювали перевірку.
Оскарження рішень, винесених за результатами фактичних перевірок.
За результатами фактичної перевірки, щодо дотримання платником податків порядку ведення касових операцій, податковий орган виносить податкове повідомлення-рішення, в якому визначає суму штрафних (фінансових) санкцій, які підлягають сплаті протягом 10-ти календарних днів з дня наступного після отримання вказаного рішення.
У разі незгоди, в подальшому платник податків може оскаржити таке рішення в адміністративному порядку – протягом 10-ти календарних днів до вищестоячого органу, або в судовому порядку.
Варто зауважити, що в більшості випадків процедура адміністративного оскарження на приносить позитивного результату, але вона є необхідною з двох причин:
- По-перше, на час оскарження особа звільняється від сплати штрафних (фінансових) санкцій, оскільки грошове зобов’язання вважається неузгодженим
- По-друге, вона є важливою з точки зору розуміння позиції контролюючого органу у випадку подальшого оскарження рішення в судовому порядку.
Під час оскарження в судовому порядку варто розуміти стислість строків подання позову до суду.
Пояснюється це тим, що необхідно максимально оперативно подати позов до суду, а саме до моменту надіслання контролюючим органом податкової вимоги про сплату податкового боргу, оскільки податковий борг у розумінні податкового законодавства – це узгоджене грошове зобов’язання. З огляду на це суди часто відмовляють платнику податків у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення, мотивуючи це тим, що на момент звернення до суду в особи наявний податковий борг, а значить грошове зобов’язання є узгодженим.
Враховуючи наведене вище, варто зауважити, що супровід проведення податкових перевірок та подальше оскарження рішень, винесених з наслідком їх проведення, потребує залучення кваліфікованої правової допомоги.
Підготував:
Сулима Максим
Юрист практики судового представництва
Адвокатського об’єднання “Бачинський та партнери”]]>
Вам може сподобатись