Як почати агробізнес в Україні?

В Україні передбачено більш ніж одну організаційно-правову форму для ведення
агробізнесу – господарської діяльності у сфері сільського господарства.
Найбільш оптимальні – кооператив та фермерське господарство. Вдалим вибором при
веденні агробізнесу буде й товариство з обмеженою відповідальністю – найбільш
універсальний та поширений в Україні вид юридичної особи. Однак більш
«спеціалізовані» форми мають свої переваги.
Для того щоб створити кооператив необхідно прийняти рішення про це на установчих
зборах, яке оформити протоколом. Протокол підписує голова зборів та секретар.
Якщо у складі кооперативу менше десяти членів – обирається лише голова
кооперативу.
Законом про сільськогосподарську кооперацію передбачено можливість створення
виробничих та обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів. Перші можуть
мати у своєму складі лише фізичних осіб та містять вимогу обов’язкової трудової
участі таких осіб в діяльності кооперативу. Другі – можуть об’єднувати як фізичних,
так і юридичних осіб та спрямовані на захист інтересів сільськогосподарських
виробників – членів кооперативу.
Після цього потрібно провести державну реєстрацію, адже створюється нова
юридична особа. Особі, що уповноважена здійснити державну реєстрацію варто
звернутися до Центру надання адміністративних послуг, держреєстратора або до
нотаріуса з такими документами: заява про реєстрацію, заява про обрання спрощеної
системи оподаткування (якщо це необхідно), оригінал чи нотаріально посвідчена
копія протоколу, статут та оригінал документу, що підтверджує сплату адмінзбору.
Підписи на Статуті також мають бути нотаріально посвідченими.
Строк реєстрації за законом становить 24 години, однак на практиці можуть бути
затримки, пов’язані з технічними проблемами роботи системи. Крім цього, вказані в
законі 24 години не включають в себе вихідні та святкові дні.
Фермерське господарство є більш сімейною формою бізнесу, адже може
створюватися лише членами сім’ї або однією особою. При цьому таке господарство
може мати статус сімейного або не мати такого статусу. Працівниками ж у
фермерському господарстві можуть бути не лише члени сім’ї, а й інші особи.
Порядок реєстрації є аналогічним реєстрації будь-якої юридичної особи, за винятком
лише того, що фермерське господарство може існувати і у формі фізичної особи-
підприємця. У такому випадку не потрібен статут, а вся процедура зводиться до
реєстрації ФОП-а з сільськогосподарськими КВЕД-ами.
Існує певна розбіжність щодо порядку реєстрації фермерського господарства за
нормами різних законів.
Так, загальний закон, що регулює порядок реєстрації юридичної особи, у тому числі
фермерського господарства, не містить вимоги подавати документи, що
підтверджують право власності чи користування землею. А отже, вимагати такі
документи держреєстратор чи нотаріус за законом не має права.

Водночас в Законі «Про фермерське господарство» зазначено, що господарство
реєструється в загальному порядку за умови набуття громадянином права власності
чи користування земельною ділянкою.
Враховуючи відсутність в законі вказівки про час набуття таких прав, висновок про
необхідність отримати землю до реєстрації господарства є передчасним. Особа може
набути право на землю і після державної реєстрації юридичної особи чи ФОП.
Окремі фермерські господарства також можуть бути об’єднані в кооператив.
Обрання системи оподаткування включає як загальні правила щодо загальної
(податок на прибуток або на доходи фізичних осіб 18 % та військовий збір) та
спрощеної (єдиний податок) та має певні особливості.
По-перше, після року діяльності сільгоспвиробники можуть стати платниками
єдиного податку четвертої групи, якщо частка сільськогосподарського виробництва за
попередній рік не менш як 75 %. Особливості 4 групи єдиного податку полягають в
оподаткуванні площі земельних ділянок, а не доходу.
По-друге, сільгоспвиробники можуть отримувати дотацію для розвитку від держави.
Дотація виплачується кожного місяця залежно від реалізованої продукції та
пропорційно частці сплаченого податку на додану вартість.
Земля кооперативу чи фермерського господарства може перебувати у власності його
членів, його власності як юридичної особи або в оренді. У разі оренди державних чи
комунальних земель відповідне рішення приймається органом виконавчої влади чи
місцевого самоврядування, а оренда можлива лише на конкурентних засадах. Звісно з
цього правила є певні винятки, але їх не багато.
При цьому порядок одержання земель, відомості про які внесено до Реєстру речових
прав на нерухоме майно, має відмінності від тих, відомості про які не зареєстровані.
Перший потребує розробки проекту землеустрою, попереднього отримання дозволу
на це, та подальшої реєстрації земельної ділянки з присвоєним кадастровим номером,
а також речових прав на неї.
Земельний кодекс передбачає можливість кожному громадянину отримати земельну
ділянку безоплатно, однак в межах певних норм, встановлених залежно від її
цільового призначення.
Щодо земель сільськогосподарського призначення – це два гектари для особистого
селянського господарства, 0,12 гектари для садівництва та земельна ділянка в розмірі
паю залежно від конкретної місцевості для ведення фермерського господарства.
Процедура отримання включає подання клопотання про надання дозволу розробити
проект землеустрою, затвердження цього проекту, проведення його експертизи,
прийняття рішення про надання ділянки та реєстрацію права власності на неї.
Для реалізації цього права необхідно спочатку з’ясувати які земельні ділянки в певній
місцевості є «вільними». Це можна зробити шляхом подання запиту до
Держгеокадастру або самостійно через Публічну кадастрову карту.

Досить часто державні органи та органи місцевого самоврядування дають «відписки»
на запити про вільні землі. Посилаються переважно на те, що це не їхня компетенція
або що вони не ведуть облік таких земель.
Результати онлайн – пошуку в Держземкадастрі часом також можуть бути не дуже
приємними, що викликано неточностями та помилками в публічній кадастровій карті,
а також з тим, що не всі права на земельні ділянки, особливо отримані давно,
зареєстровано.
Однак все це не означає, що пошук не варто починати. Головне мати терпіння та
наполегливість щоб пройти всю процедуру.