Податки на власність є складовою податкових систем майже всіх країн світу. Одним з таких податків є податок на нерухоме майно.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки було введено попереднім урядом в 2013 році, з визначенням об’єктом оподаткування житлової площі квартир та будинків. Через неготовність фіскальних органів справляти цей податок, введені норми не запрацювали, і громадянам податок на нерухомість не нараховувався.
Прийняття 27 березня 2014 року Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” внесло деякі зміни щодо порядку оподаткування нерухомості, зокрема база оподаткування з «житлової площі» була замінена на «загальну площу», тобто, фактично, збільшена.
Норми Податкового кодексу, які були введені в дію вищезгаданим законом важливо враховувати, зокрема, з огляду на те, що у 2015 році платники податків сплачуватимуть податок на нерухомість згідно ставками і пільгами, які діяли у 2014 році, тобто податок буде нарахований на житлову площу об’єкта нерухомості (його частки) за період з 01 січня по 31 березня 2014 року та на загальну площу об’єкта (його частки) з 01 квітня по 31 грудня 2014 року.
Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки
З 1 січня 2015 року, внаслідок податкової реформи, були внесенні суттєві зміни до Податкового кодексу щодо цього виду податку.
По перше, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки входить до складу податку на майно відповідно до ст. 265 ПК України, хоча, по суті, є окремим видом місцевого податку, зі своєю специфікою нарахування, сплати, ставками і пільгами.
По друге, внаслідок зміни пільг по податку, кількісно збільшилась база оподаткування. Так, податок на нерухомість за 2015 рік, згідно законодавства, повинні сплачувати громадяни, які мають у власності квартири, загальною площею більше 60 кв.м., або житлові будинки загальною площею більше 120 кв.м., у разі володіння різними об’єктами (і квартирою і будинком) – більше 180 кв.м. (тобто, податок нараховується тільки на ту площу, яка перевищує вищевказані значення).
Пільги не застосовуються, якщо квартира чи будинок використовується власниками з метою отримання доходу (наприклад, здається в найм).
Варто зазначити, що у разі володіння декількома об’єктами нерухомості – площі сумуються, якщо ж квартира чи будинок належать на праві спільної власності – база оподаткування визначається пропорційно до частки.
Ставки податку на нерухомість визначаються місцевими радами в межах, встановлених Податковим кодексом, а саме не можуть перевищувати 2 проценти від розміру мінімальної зарплати на перше січня звітного року за 1 квадратний метр площі нерухомості.
Львівською міською радою на початку року були затверджені ставки, за якими громадяни та підприємства сплачуватимуть податки на квартири та будинки, та додаткові пільги, в порівнянні з загальними нормами Податкового кодексу.
Так, львів’яни платитимуть податок на нерухоме майно у випадку, якщо площа їхньої квартири перевищує 80 кв.м., або площа будинку є більшою 160 кв.м. Мешканці міста, які мають у власності різні об’єкти (квартиру і будинок), зобов’язані сплатити податок на площу, що перевищує в сумі 200 кв.м.
Щодо визначення ставок, ЛМР пішла шляхом зонування територій. Перша зона, до якої входить центральна територія історичної забудови, внесена спадщини ЮНЕСКО, має закріплену ставку 1% від МЗП за 1 кв.м. Для другої зони, куди належить територія історичного ареалу (за винятком першої зони), встановлена ставка 0,75%. Спальні райони міста (третя зона) платитимуть податок за найменшою ставкою: 0,5 %.
Для юридичних осіб ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлена у розмірі 2%. (за 1 кв. м оподаткованої площі підприємства платитимуть близько 24 грн)
Сплата податку громадянами здійснюється впродовж 60 днів з дня вручення податкового повідомлення (надходитимуть з 1 липня), а юридичні особи повинні сплачувати щоквартальні авансові внески
Варто розрізняти оподаткування доходу фізичних осіб, отриманого від продажу нерухомості, та окремий податок – податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (як складова податку на власність).
Так, відповідно до ст. 172 Податкового кодексу, не обкладається податком з доходів фізичних осіб дохід, який отримується при продажу квартири, житлового будинку, земельної ділянки, іншої нерухомості, якщо такий продаж здійснюється не частіше одного разу на рік, а майно, яке продається, перебувало у власності продавця не менше трьох років.
В інших випадках, зокрема коли продається більше одного об’єкта нерухомості протягом звітного року, дохід від продажу оподатковується за ставкою 5%.
Зовсім іншим податком є податок на нерухоме майно. Цей податок відноситься до місцевих податків і зборів. Сплачують податок на нерухоме майно громадяни, іноземці та юридичні особи, які є власниками такого майна (чи їх частини).
Вступ нових норм в дію, пов’язаний із низкою проблем, які будуть пов’язані із пристосуванням до нових вимог законодавства, визначенням ставки оподаткування та того, які саме об’єкти мають оподатковуватися та як коректно здійснювати виплату цього податку.
Податкові органи на даний час скаржаться на неможливість отримати доступ до всіх баз нерухомості для правильного нарахування та обчислення податку.
Відповідно, для вирішення всіх цих проблемних аспектів, варто залучити кваліфіковану юридичну допомогу.
Для отримання консультацій та кваліфікованої юридичної допомоги з приводу оподаткування нерухомого майна, звертайтеся:
старший юрист АО “Бачинський, Коломієць та партнери” Наталя Василечко
Контакти: 096 00 20 100
Вам може сподобатись