Питання поновлення працівника на роботі є одним із найактуальніших у трудовому праві України, оскільки воно стосується безпосереднього захисту конституційного права.
Практика свідчить, що порушення роботодавцем трудових гарантій під час звільнення працівників є доволі поширеним явищем. Законодавство України, зокрема Кодекс законів про працю, передбачає можливість оскарження незаконного звільнення та відновлення порушених прав через суд.
Як довести, що звільнення було незаконним
Щоб довести незаконність звільнення, працівнику необхідно зібрати докази, які підтверджують порушення норм трудового законодавства або відсутність законних підстав для припинення трудових відносин. Основними доказами є наказ про звільнення, трудовий договір, табелі обліку робочого часу, листування з роботодавцем та показання свідків. Судова практика ґрунтується на положеннях статей 232–235 КЗпП, які передбачають порядок розгляду трудових спорів. Якщо роботодавець не може довести правомірність своїх дій, суд визнає звільнення незаконним і постановляє рішення про поновлення працівника на посаді з виплатою середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Коли можливе поновлення працівника на роботі
Поновлення працівника на роботі можливе у разі, коли суд встановлює, що звільнення проведено без достатніх підстав або з порушенням процедури. Згідно з КЗпП України, у такому випадку суд ухвалює рішення про поновлення на попередній посаді та зобов’язує роботодавця виплатити компенсацію.
Працівник має право звернутися до суду протягом одного місяця з моменту отримання наказу про звільнення. Важливо зазначити, що поновлення можливе незалежно від того, чи було місце працівника зайняте іншим працівником, адже пріоритет має законність звільнення.
Важливо! У разі відмови роботодавця виконати рішення суду, державний виконавець має право накласти штраф і примусово забезпечити відновлення трудових прав працівника.
Поновлення працівника за рішенням суду
Поновлення працівника на роботі за рішенням суду є одним із найважливіших способів захисту трудових прав громадян, гарантованих Конституцією України. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Згідно зі статтею 235 Кодексу законів про працю України суд у разі звільнення працівника без законних підстав або з порушенням установленого порядку має ухвалити рішення про поновлення працівника на попередній роботі.
Таке рішення підлягає негайному виконанню відповідно до статті 367 Цивільного процесуального кодексу України, а роботодавець зобов’язаний видати наказ про поновлення та допустити працівника до виконання трудових обов’язків. Невиконання судового рішення про поновлення на роботі може тягнути за собою відповідальність згідно зі статтею 382 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання за умисне невиконання судового рішення посадовою особою. У таких випадках працівник має право звернутися до державного або приватного виконавця, який забезпечує примусове виконання рішення згідно із Законом України про виконавче провадження».
Виплата працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України при поновленні працівника на роботі за рішенням суду роботодавець зобов’язаний виплатити йому середній заробіток за весь час вимушеного прогулу або різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи. Обчислення середнього заробітку проводиться відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 року, де визначено правила розрахунку виплат, що враховують фактичний заробіток працівника за останні два календарні місяці роботи.
У випадку затримки виплати середнього заробітку за рішенням суду на роботодавця покладається обов’язок сплатити компенсацію втрати частини доходів згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати». Крім того відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України у разі невиплати належних сум у день поновлення працівника на роботі підприємство зобов’язане виплатити середній заробіток за весь час затримки до моменту фактичного розрахунку повідомляє податковий юрист. Таким чином виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу є невід’ємною складовою відновлення порушених трудових прав працівника та має на меті забезпечити його матеріальну стабільність і соціальну справедливість у період вимушеної відсутності на роботі.
Виконання рішення про поновлення: строки та дата повернення
Виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі повинно відбуватися негайно після його проголошення. Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню, що також закріплено у статті 367 Цивільного процесуального кодексу України. Це означає, що роботодавець не має права зволікати з його реалізацією, навіть якщо подано апеляційну скаргу, оскільки оскарження не зупиняє виконання рішення в цій частині.
Датою поновлення працівника вважається день фактичного допуску його до роботи, який має відповідати дню видання наказу про поновлення. Якщо працівник з поважних причин не зміг прибути на роботу в день видання наказу, строк його повернення узгоджується між сторонами або визначається виконавцем у процесі примусового виконання відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Важливо! У разі затримки виконання рішення суду роботодавець несе відповідальність, а працівникові додатково нараховується середній заробіток за увесь період затримки.
Який запис робиться в трудовій книжці працівника
У разі поновлення працівника на роботі судом у трудовій книжці робиться відповідний запис згідно з пунктом 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29 липня 1993 року. Попередній запис про звільнення визнається недійсним, про що у графі 3 трудової книжки зазначається формулювання «Запис за № … є недійсним, поновлений на попередній роботі за рішенням суду».
При цьому обов’язково зазначаються реквізити судового рішення, тобто його дата, номер та найменування суду, який ухвалив рішення. У графі 4 зазначається дата і номер наказу про поновлення на роботі, який видає роботодавець на підставі судового рішення. Такий запис підтверджує відновлення безперервного трудового стажу працівника, а час вимушеного прогулу зараховується до загального стажу відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України.
Поновлення працівника на роботі та отримання належних виплат часто потребує фахового супроводу. Юрист з трудового права допоможе правильно підготувати позовну заяву відповідно до статей 118 та 119 Цивільного процесуального кодексу України, зібрати докази незаконного звільнення, подати заяву до суду та проконтролювати виконання рішення у виконавчому провадженні. Кваліфікований юрист також перевірить правильність формулювання наказу про поновлення, запису у трудовій книжці та розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Юридична допомога забезпечує своєчасне та ефективне відновлення трудових прав працівника, попереджає порушення законодавства роботодавцем і гарантує дотримання норм Кодексу законів про працю України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Практика
Вам може сподобатись