Що таке Третейский Суд, юридическая помощь в Киеве и Львове

Третейський суд регулюється Законом України «Про третейські суди». Згідно ст. 125 Конституції України Третейський суд не входить до судової системи України, а тому не є органом судової системи України. Хоч Третейські суди і не входять до судової системи України їхні рішення приймаються на підставі Законів України та можуть в подальшому виконуються в порядку передбаченим Законом України «Про виконавче провадження». Рішення приймаються за принципом арбітрування.

Наявність дійсного третейського застереження та обов’язковість звернення до третейського суду не є обмеженням права сторони на судовий захист, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 55 Конституції України, а є обраним сторонами за власним волевиявленням (добровільно) видом альтернативного захисту.

Що розглядає Третейський Суд

На розгляд до Третейського суду можуть бути передані цивільні та господарські спори тільки у випадку, якщо Сторони передбачили таку можливість у договорі, в іншому випадку спір розглядається у загальному позовному провадженні згідно вимог чинного законодавства у судах України.

Не всі спори можуть бути передані на розгляд Третейському суду, такі обмеження вказані в ст. 6 Закону України «Про Третейські суди».

Третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

Справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;
Справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов’язаних із задоволенням державних потреб;
Справ, пов’язаних з державною таємницею;
Справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);
Справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;
Справ, однією зі сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;
Справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;
Справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;
Справ у спорах, що виникають з трудових відносин;
Справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов’язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств;
Інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;
Справ, коли хоча б одна зі сторін спору є нерезидентом України;
Справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб’єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;
Справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Завдання Третейського суду такі ж, як і в усіх судів України: захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних чи юридичних осіб.

Консультація юриста

Які переваги від Третейського суду?

Справа розглядається швидше ніж у судах, сторони не дотримуються процесуального законодавства, як звичайних судах.
Сторони можуть самостійно обрати арбітрів для вирішення спору, це можуть бути фахівці у відповідній галузі і вони не обов’язково повинні бути юристами.
Сторони можуть самостійно і вільно обрати Третейський суд і суддів.
Третейський суд зберігає комерційну таємницю.
Рішення Третейського суду підлягають до негайного виконання.
Рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Оскаржити рішення Третейського суду можна оскаржити тільки у випадку передбаченому ст. 51 Закону України «Про Третейські суди».

Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Коли може бути оскаржене рішення третейського суду:

Справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
Рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
Третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;
Склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону;
Третейський суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не брали участь у справі.

Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки, – протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.

Скасування рішення Третейського Суду

Скасування компетентним судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених цією статтею.

У разі, якщо рішення третейського суду скасовано повністю або частково внаслідок визнання компетентним судом недійсною третейської угоди або через те, що рішення прийнято у спорі, який не передбачений третейською угодою, чи цим рішенням вирішені питання, що виходять за межі третейської угоди, або рішення прийнято у справі, не підвідомчій третейському суду, відповідний спір не підлягає подальшому розгляду в третейських судах.

Ознайомлюючись з практикою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах щодо оскарження рішень третейських судів та надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів можна зазначити, що дуже багато Рішень Третейських судів скасовані через порушення ст. 6 Закону «Про Третейські суди», що може свідчити про недостатній рівень знань законодавства України суддями Третейського суду.

Підсумовуючи наведене, можна зробити висновок, що до Третейського суду можна звернутися тільки у випадку, якщо це передбачено договором та, якщо не спір не підпадає під обмеження передбачені в ст. 6 Закону.

У свою чергу оскаржити можна тільки у випадках передбачених ст. 51 Закону, що унеможливлює звернутися з апеляційною та касаційною скаргою. Тож, при вказанні в договорі можливості зверненні Сторін до третейського суду, варто врахувати «за» та «проти».

Практика