Як тільки з’являється ідея відкрити бізнес в Україні, виникає дуже багато проблемних питань, таких як – система оподаткування, яку краще обрати організаційно-правову форму, які документи необхідно подати при реєстрації компанії, через які краще органи це робити, чи необхідно ліцензію на певні види діяльності, а також щодо іноземців – з якими проблемами може зіткнутися іноземець при відкриття компанії, дозвіл на працевлаштування. Ці та інші питання ми розглянемо в наступній статті.
В сьогоднішніх реаліях дуже багато змін йдуть на покращення саме в регуляції бізнесу. Зокрема Верховною Радою України було ухвалено закон про мораторій на проведення державних планових перевірок малого і середнього бізнесу до 30.06.2017 року, а саме закон «Про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №3153. Прийняття зазначеного Закону № 3153 дозволить знизити тиск на підприємців з боку контролюючих органів. При цьому, варто звернути увагу, що згідно положень Закону позапланові перевірки можуть проходити виключно за наявності вагомих причин для їх проведення.
Нещодавно Кабінетом Міністрів під час засідання було скасовано 367 нормативних акти з метою дерегуляції бізнесу. Відповідне рішення було ухвалено на засіданні уряду 23.11.2016 року.
Верховна Рада України підтримала в другому читанні законопроект №4194 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними-особами підприємцями”. Законопроект є резонансним в українському законодавстві, адже його норми передбачають повне скасування печаток. Зазначимо, що законопроект стосується не всіх громадян, а лише суб’єктів господарювання. Тобто тієї фізичної або юридичної особи, яка займається діяльністю з виробництва, реалізації, придбання товарів та іншою господарською діяльністю. Законом передбачається виключити використання печаток у взаєминах суб’єктів господарювання з державними органами та органами місцевого самоврядування.
Нюанси відкриття свого бізнесу в Україні, незвичні для іноземців
Попри дерегуляцію, залишається багато проблем при здійснені бізнесу іноземцями в Україні, які так і не є вирішеними.
- По-перше, застаріле трудове законодавство. Кодекс законів по працю від 1971 року, звісно з певними правками і доповненнями, все одно «зв’язує руки», адже пост радянські норми і досі фігурують у вказаному кодексі, та й і підзаконних нормативно–правових актах. Таким чином, виходить, що працівник є більш захищеним, його права є пріоритетними. Роботодавець, наприклад, може мати проблеми із звільненням своїх працівників.
- По друге, в Україні досі незаконними є норми неконкуренції та непереманювання. Взагалі вони вважаються такими, що не відповідають Конституції, адже кожна людина має право на роботу і право займатись підприємницькою діяльністю. Попри це, часто компанії все ж таки укладають договори про неконкуренцію та непереманювання, незважаючи на їх незаконність.
- По-третє, ускладнена бухгалтерія, йдеться мова про велику кількість інформації, яка повинна бути в паперовому варіанті, що значно сповільнює роботу бізнесу. А також формалізація всіх відносин на папері, бухгалтер у будь-якому бізнесі стає незамінною особою, наприклад, бухгалтерські звіти по зарплаті мають подаватися щомісячно.
Формалізм в Україні стає символічним. До прикладу, кожна оплата по перерахунку на бізнес має завершуватися актом наданих послуг. Доволі часто в іноземних країнах достатньо оплатити рахунку. В Україні ж, після оплати рахунку та завершення надання послуг (продажу товарів) має бути завершальний документ, що засвідчує відсутність претензій для сторін, а також, є підтвердженням для бухгалтерії факту надання послуг. - По-четверте, іноземці мають обмежені терміни перебування в Україні та для ведення бізнесу їм зазвичай потрібно імміграційні дозволи для перебування в Україні.
- По-п’яте, проблеми із корупцією, бюрократією та формалізмом органів міграційної служби, органів фіскальної служби та інших, які не дають належних пояснень у вирішенні конкретних питань, і як наслідок необхідно декілька разів переробляти одні і ті ж документи, що негативно впливає на відкриття бізнесу в Україні.
Так, Україна знаходиться на 80му місці в рейтингу легкості ведення бізнесу з 190 країн. При цьому, по легкості відкриття компанії (підприємств) на 20му місці, що є дуже високим результатом, але вже по підключенню до електромережі – 130, реєстрація права власності – 63, оподаткування – 84 місце, найгірші показники по легкості отримання будівельних дозволів на 140му місці, а щодо підключення до електромережі Україна аж на 130 місці. Таким чином, легкість відкриття бізнесу в Україні компенсується складністю її ведення. У той же час, якщо Ви відкриваєте ТОВ в Україні не у сфері будівництва, не потребуватимете підключення до електроенергії тощо, то насправді, можливо, і не так складно буде вести бізнес.
Далі поговоримо безпосередньо про етапи, які чекають на особу, що бажає відкрити бізнес в Україні.
ЕТАП 1. Вибрати організаційну-правову форму компанії в Україні (далі – ОПФ)
Підприємницька діяльність може здійснюватися фізичною особою – підприємцем або юридичною особою (у формах приватного підприємства, повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства, через іноземне представництво тощо). Від правильного вибору організаційно-правової форми залежить організація та ведення бізнесу тому до цього питання треба підходити з особливою увагою. Розглянемо більш детально зазначені вище види товариств, які найбільш частіше використовуються у створенні бізнесу.
Найбільш поширеними формами, доступними будь-якій людині, що вирішила зайнятися бізнесом, є: ФОП (фізична особа-підприємець), ПП (приватне підприємство) і ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю), додатково також розкажемо про спільне підприємство та підприємство з іноземними інвестиціями
Реєстрація ФОП (Фізична особа-підприємець)
Якщо ви плануєте надавати послуги або продавати товари кінцевим споживачам – фізичним особам, то ФОП буде найпростішим рішенням.
Простота використання ФОП зумовлена двома основними перевагами:
- Кошти, що надходять на рахунок є одразу коштами підприємця, які він (вона) може вільно витрачати.
Немає необхідності сплачувати податок з дивідендів. Як тільки хтось заплатив Вам за послуги чи товари, ці кошти одразу є доступними для зняття готівки чи оплати банківською карточкою, розрахунку в ресторані тощо.
У той час, як кошти підприємства є грошима підприємства і не можуть вільно використовуватися, по всіх витратах мають бути підтвердження бухгалтерськими документами, а якщо засновник хоче отримати дивіденди, то заплатить, по суті, подвійний податок – один раз податок на прибуток (чи єдиний податок) та другий раз – податок з дивідендів.
В той час, як ФОП з отриманих коштів оплатить тільки один раз податок на прибуток (чи єдиний податок) і відповідно немає обов’язку платити податок з дивідендів, бо ці кошти відразу є його особистими коштами. - Спрощена система ведення бухгалтерії та єдиного податку
Звичайно, підприємство теж може здійснювати діяльність на єдиній системі оподаткування. Але разом із іншими перевагами, у поєднанні – це є ключовою перевагою. - Можливість не виплачувати собі зарплату.
Згідно трудового законодавства України, будь яка особа не може здійснювати трудову діяльність безоплатно. Таким чином, навіть при реєстрації ТОВ з одним працівником директором, потрібно засновнику самому собі виплачувати заробітну плату. А це значно ускладнює бізнес діяльність, бо вимагає щомісячно сплачувати податки із зарплати та щомісячно здавати податкову звітність.
Відповідно ФОП не має потреби виплачувати зарплату щомісячно, не платить податки із зарплати, хоча платить єдиний соціальний внесок, що дорівнює такому ж як із мінімальної зарплати, але він не здає щомісячної звітності за нього, що значно спрощує ведення бізнесу.
Реєстрація приватного підприємства (ПП)
Перевагами приватного підприємства є:
– Гнучкість законодавства, що регулює діяльність ПП
Приватне підприємство не так зрегульоване як ТОВ, тому в статуті приватного підприємства можна передбачати інші положення, наприклад, інший порядок кворуму, прийняття рішення, відійти від шаблонних положень
– Обмеження відповідальності засновників
Тобто це фактично те ж ТОВ, але засновники відповідають за зобов’язаннями ПП лише у межах статутного фонду. Засновниками ПП можуть бути декілька фізичних або одна юридична особа.
– Теоретична можливість здійснювати діяльність директора без виплати заробітної плати
Законодавством не передбачено такої можливості, здійснювати трудову діяльність без заробітної плати. Але найчастіше у приватному підприємстві є один власник (тобто як правило ПП – це юридична особа із одним засновником, який іменується власник) і відповідно на практиці доволі часто той власник не виплачує собі зарплати як директор і за це не накладаються штрафи.
Тим не менше, більшість іноземних засновників обирають ТОВ, як більш звичну форму діяльності.
Іноземне представництво
Іноземне представництво має чимало переваг:
– Спрощення імміграційне для працівників (візова підтримка та спеціальні картки для працівників-іноземців, що працюють в Україні);
– Спрощення валютного контролю та повернення виручки засновникам представництва; прямі можливості перерахувати кошти на рахунок іноземних компанії, вести діяльність від її імені, валютна виручка не підлягає обов’язковій конвертації в гривні.
Але є багато причин, чому все ж таки іноземне представництво доволі рідко реєструється:
– Вартість
Реєстрація іноземного представництва коштуватиме для компанії близько 5000$ (включаючи державний збір що складає 2500$, юридичний супровід, нотаріальні послуги та переклади).
– Термін
Строк реєстрації іноземного представництва близько двох місяців. Це при тому, коли ТОВ можна зареєструвати впродовж 2-3 днів. Реєстрація іноземного представництво здійснюється через Міністерство економіки України, тобто лише через Київ. В той час, якщо іноземець бажає відкрити бізнес у Львові, то йому прийдеться наймати юристів в Києві.
– Складність, відсутність спеціалістів
Попередні пункти породжують те, що дуже мало юристів та бухгалтерів, що можуть кваліфіковано здійснювати супровід іноземного представництва, адже така форма використовується зрідка. Тому більшість іноземців, що відкривають бізнес в Україні, використовують все ж таки ТОВ.
Спільне підприємство та підприємство з іноземними інвестиціями
Спільне підприємництво — це різні форми виробничо-господарської діяльності партнерів кількох країн, яка ґрунтується на об’єднанні зусиль, фінансових засобів, матеріальних ресурсів, довгострокових гарантій збуту товарів, систематичному оновленні продукції, науково-виробничій і торговій кооперації, участі в прибутках, розподілі технічних та інвестиційних ризиків.
В сьогоднішніх реаліях спільне підприємництво партнерів з різних країн є однією з ефективних форм світових зв’язків господарської діяльності і часто відбувається створення на території певної країни виробничого або іншого підприємства за участю як національного, так й іноземного капіталу. Головна суть спільного підприємства полягає в об’єднанні капіталів, що належать як приватним особам, так і підприємствам різного підпорядкування.
Перевагами спільного підприємства, супроводжується мінімальними витратами виробництва й обігу, зростанням швидкості обороту капіталу, що, в свою чергу, зумовлює зростання прибутку, розширює можливості нагромадження капіталу.
Підприємство з іноземними інвестиціями (ПІІ) — це підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному фонді якого, за його наявності, становить щонайменш 10%. Підприємство набирає статусу підприємства з іноземними інвестиціями від дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс (згідно ст. 116 Господарського Кодексу України).
Одним із видів підприємства з іноземними інвестиціями є спільне підприємництво, описане вище. Важливо, що підприємство з іноземними інвестиціями може застосовуватися і тоді, коли йдеться про підприємство де іноземний капітал складає 100% його статутного фонду.
Основною перевагою підприємства з іноземними інвестиціями полягає в тому, що продукція не підлягають ліцензуванню і квотуванню при наявності сертифікатів походження даної продукції. Якщо на продукцію спільного підприємництва поширюється спеціальний режим експорту, та вивіз даної продукції за кордон регулюється відповідними правовими документами.
Реєстрація ТОВ (Товариства обмеженої відповідальності)
Найбільшим частіше обирають саме цю організаційно-правову форму. Інформація про ТОВ подається у формі таблички, оскільки дуже часто засновники обирають між ФОП та ТОВ, тому здійснимо таке порівняння:
| ТОВ | ФОП | |
| Правовий статус | ||
| Має правовий статус господарського товариства (абз.1 ст.50 Закону України «Про господарські товариства») та є підприємницьким товариством (п.1 ст. 84 ЦК України). Товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації (п.1 ст.6 Закон України «Про господарські товариства»). Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (ч. 4 ст. 87 ЦК України). До того ж ТОВ є юридичною особою приватного права (абз.2 ч.2 ст.81 ЦК України). | Громадянин визнається суб’єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи (ст.128, ст.58 ГК). Фізична особа має право займатися підприємницькою діяльністю після державної реєстрації (п.1 ст.50 ЦКУ). До діяльності ФОП як підприємця застосовують норми права, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, за умови якщо інше не випливає із суті відносин або не встановлено законом. | |
| Кількість засновників | ||
| Кількість учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) може бути від 1 до 100 осіб, серед яких можуть бути як фізичні особи так і господарські товариства, підприємства, установи, організації (ст.3, ст.50 ЗУ «Про господарські товариства», п.1 ст. 140, ч.2 ст. 141 ЦК України). | Такого поняття як засновник (учасник) стосовно фізичної особи-підприємця не існує, але якщо можна було б перенести це поняття стосовно ФОП, то це був би один засновник і тільки фізична особа з повною цивільною дієздатністю (п.1 ст.128 ГКУ). | |
| Види діяльності | ||
| Може здійснювати всі види підприємницької діяльності, крім обмежень, які стосуються загальних обмежень здійснення підприємницької діяльності, визначеними ст.4 ЗУ «Про підприємництво», а це діяльність, пов’язана: з обігом психотропних речовин, наркотичних засобів, їх аналогів і прекурсорів; з охороною окремих особливо важливих об’єктів права державної власності; з виробництвом бензинів моторних сумішевих або з додаванням біоетанолу; з виробництвом біоетанолу. | Відповідно до ч.5 ст.128 ГКУ громадянин-підприємець має право здійснювати діяльність згідно принципів свободи та відповідно до принципів, окреслених у ст.44 ГКУ, ФОП може самостійно здійснювати будь-яку, на власний розсуд приймаючи відповідні рішення, діяльність задля задоволення потреб ринку, що не суперечать чинному законодавству. Згідно з ст.3 ГК України, у широкому значенні господарська діяльність визначається що суб’єкти можуть виготовляти та реалізовувати продукцію, надавати послуги чи виконувати роботи вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Тобто ФОП можуть виконувати практично всі види діяльності, але, як завжди, є певні обмеження: по-перше – це обмеження, що й для ТОВ та ПП, а по-друге фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, зокрема, не можуть, щодо телебачення і радіомовлення,у сфері здійснення операцій з металобрухтом, космічну діяльність і т.д. | |
| Найменування | ||
| Згідно із ст.90 ЦКУ юридична особа має своє найменування, що містить інформацію про її організаційно-правову форму. Назва разом з організаційно правовою формою юридичної особи вказується в її статутних документах, що і є разом найменуванням, вноситься до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. В найменуванні забороняється використовувати повні або скорочені найменування органів державної влади (п.1.7 наказу Мінюсту №368/5 від 05.03.2012 року). | Найменуванням ФОП є тільки один варіант – це прізвище, ім’я та по-батькові підприємця, і виглядає найменування так: «Фізична особа-підприємець Іванов Іван Іванович). ФОП може зареєструвати торговельну марку на своє ім’я та використовувати її в своїй господарській діяльності, таким чином, може брендуватися. | |
| Місце реєстрації | ||
| Місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю – адреса органу або особи, які згідно зі статутними документами чи закону представляють її (абз.6 п.1 ст.1 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»). В народі місцезнаходження має назву юридичної адреси, і ця юридична адреса може бути офісним нежитловим приміщенням, або ж місце реєстрації одного з засновників, а також навіть житловим приміщенням (немає обмежень щодо житлового чи нежитлового фонду).Проте слід врахувати, що якщо ТОВ буде платником ПДВ. | Місцезнаходженням може бути тільки адресою прописки (реєстрації) фізичної особи-підприємця. | |
| Розмір статутного капіталу | ||
| Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів. Мінімальна кількість коштів, що вноситься у статутний капітал може становити і 1 гривню, але необхідно врахувати, що якщо на підприємстві буде директор, бухгалтер, інші працівники, яким потрібно виплачувати зарплату і податки, то варто закласти у статутний капітал необхідну суму для покриття цих витрат на початку ведення діяльності. В статутний капітал також можна вносити майно (рухоме і нерухоме), оцінка вартості такого майна проводиться самими учасниками. | Згідно чинного законодавства таке поняття як статутний капітал для ФОП відсутнє. ФОП несе відповідальність в межах всього свого майна, яке належить йому на праві власності, як фізичні особі. | |
| Вимоги до директора та обов’язковість директора | ||
| Будь-яка компанія в Україні повинна мати директора, який здійснює управлінські функції і є найманим працівником. Засновники не можуть здійснювати управління юридичною особою напряму.Директором, як найманим працівником, може бути громадянин України, особа, що має посвідку на постійне проживання в Україні або іноземець, який отримав дозвіл на працевлаштування. Однією з підстав отримання дозволу на працевлаштування є саме необхідність займати керівну посаду у своїй власній фірмі. Тому, іноземець – засновник української компанії може отримати дозвіл на працю, однак на це потрібен певний час, впродовж якого хтось інший повинен виконувати обов’язки директора товариства. |
ФОП може здійснювати свою діяльність особисто, через працівників та підрядників, тому, відповідно, вимог до організаційної структури не має. | |
| Зняття готівки | ||
| ТОВ може використовувати кошти компанії лише для покриття витрат компанії. Таким чином, для того, щоб засновники отримали частку прибутку від своєї компанії, така компанія повинна виплатити їм дивіденди, що оподатковуватиметься додатково. | ФОП може вільно використовувати усі кошти, які надійшли йому на рахунок, для будь-яких власних потреб, в тому числі знімати готівку. | |
ЕТАП 2. Вибір системи оподаткування
Загальна система оподаткування – це система оподаткування, яка застосовується у більшості країн світу. Головним обов’язком ТОВ є сплата податку на прибуток із ставкою у розмірі 18%. Вказана система оподаткування найкраще підходить для підприємств, в яких задокументовані витрати є великими, адже тоді прибуток до оподаткування зменшується. Мінусом підприємства, яке перебуває на загальній системі оподаткування є те, що звітність є дещо складнішою, і підприємство зобов’язане документувати витрати. Практика показує, що оподатковуватися повинно не менше 1% всього доходу підприємства в рік. Спрощена система оподаткування Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на чотири групи платників єдиного податку. ТОВ може бути лише на 3 групі оподаткування. Для цієї групи встановлено обмеження стосовно обороту коштів. Вони становлять не більше 5 млн гривень в рік. Ставка оподаткування – 5% від доходу у разі включення ПДВ до складу ЄП, 3% – у разі сплати ПДВ окремо. Вказана система оподаткування є вигідною при невеликих витратах компанії.
Нижче подається табличка груп платників спрощеної системи оподаткування.
| 1 група | 2 група | 3 група | 4 група | |||
| у межаx дo 10 відсоткiв вiд розміру прожиткового мінімуму (працездатної особи), тoбто дo 160,00 гривень | у межaх дo 20 відсоткiв вiд розміру мінімальної заробітної плати, тобтo дo 640,00 грн. | 01) 3% – третя група (застосовують платники ПДВ) 02) 5% – третя група (застосовують НЕплатники ПДВ); |
Одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування): |
Податок на додану вартість (ПДВ)
Платником ПДВ обов’язково повинно зареєструватися підприємство загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує1 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість). Якщо особи, не зареєстровані як платники податку, але ввозить товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку. Якщо контрагенти компанії є платниками ПДВ, то компанії теж варто реєструватися платником ПДВ, виходячи з необхідності видавати податкові накладні для отримання податкового кредиту.Обрана система оподаткування впливає на такі аспекти:
- Податкове навантаження компанії – розміри податків.
- Кваліфікація бухгалтерів та чисельність бухгалтерії, як наслідок, оплата праці працівників, розмір податку на доходу фізичних осіб.
- Ступінь ризику наявності помилок при веденні обліку і складності звітності, та відповідно розмір штрафних санкцій.
ЕТАП 3. Підготовка до реєстрації ТОВ як найбільш поширеного підприємства
1. Управління компанією
Управління ТОВ здійснюють Загальні Збори засновників (збори засновників). Виконавчим органом є Директор, а Загальні збори засновників – вищий органі управління компанією. Збори засновників мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані Зборами засновників до компетенції інших органів товариства. ТОВ може складатися з одного засновника, тоді загальні збори засновників товариства
2. Вимоги до статутних документів ТОВ
Установчі документи включають статут, який повинен містити: мета та предмет діяльності товариства, правовий статус, права та обов’язки товариства, учасники товариства, права та обов’язки учасників, прийняття нового учасника до товариства, виключення учасника з товариства, вихід учасника з товариства, статутний капітал товариства та внески учасників, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, майно товариства, розподіл прибутків та покриття збитків, бухгалтерський облік та звітність, зовнішньоекономічна діяльність товариства, комерційна таємниця товариства.
Модельний статут – це типовий установчий документ, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України, в якому зазначено порядок створення, діяльність товариства, органи управління товариства та порядок прийняття ними рішень, порядок реорганізації та ліквідації. В статуті розробленого нашою компанією, ми врахуємо ваші побажання та всі можливі ризики не передбачені модельним статутом. Особливу увагу приділяється – предмету та цілям діяльності товариства, склад учасників, розмір статутного капіталу, порядок розподілу збитків та прибутків, склад та компетенцію органів ТОВ, порядок підписання установчих документів (статуту), включення переліку питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів та порядок реорганізації та ліквідації товариства. Саме всі ці питання, та ряд інших, ми включаємо у статут, таким чином мінімізуємо ризики в кожному конкретному випадку.
3. Реєстраційна картка
Реєстраційна картка подається державному реєстратору при реєстрації, в якій зазначаються відомості про засновників, класифікація види економічної діяльності (КВЕД), назва ОПФ, тобто вся інформація, яка буде відображена у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Зразки:
4. Вимоги до найменування ТОВ
Найменування Товариства з обмеженою відповідальністю повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Організаційно-правова форма юридичної особи в нашому випадку – це ТОВ. Назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію щодо мети діяльності, виду, способу утворення, залежності юридичної особи та інших відомостей згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, установлених ЦК України, ГК України та законами України. Юридична особа може мати, крім повного найменування, скорочене найменування. Назва викладається державною мовою та англійською (за наявності).
Також є ряд обмежень щодо назви юридичної особи, яка не може містити посилання на організаційно-правову форму, а також не може мати таке ж найменування, як інша юридична особа, що вже є зареєстрованою. У найменуванні юридичних осіб забороняється використання: повних чи скорочених найменувань органів державної влади або органів місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичних державних найменувань, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України, – у найменуваннях юридичних осіб приватного права. термінів, абревіатур, похідних термінів, заборона використання яких передбачена законами України, символіки комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.
Найменування відокремленого підрозділу повинно містити слова “відокремлений підрозділ” (“філія”, “представництво” тощо) та вказувати на належність до юридичної особи, яка створила зазначений відокремлений підрозділ.
5. Види діяльності
ТОВ може здійснювати будь-які види діяльності, які передбачені класифікатором видів економічної діяльності (далі – КВЕД). Можна зазначати необмежену їх кількість, головне вказати який із них буде основний, та щоб вони збігалися з типи, що будуть передбачені у Статуті. Є лише деякі обмеження, що стосуються загальних обмежень здійснення підприємницької діяльності це діяльність, пов’язана: з обігом психотропних речовин, наркотичних засобів, їх аналогів і прекурсорів; з охороною окремих особливо важливих об’єктів права державної власності; з виробництвом бензинів моторних сумішевих або з додаванням біоетанолу; з виробництвом біоетанолу та інші.
6. Розмір статутного капіталу та строк його внесення. Наслідки невнесення
Статутний капітал ТОВ повинен складатися з вкладів його учасників, що вноситься всіма ними. Відповідно до чинного законодавства розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості їхніх вкладів. Щодо розміру статутного капіталу вказано лише те, що він повинен гарантувати інтереси його кредиторів, тобто він може становити навіть 1 гривня, але внески повинні бути здійснені всіма засновниками. Неможливо звільнити учасника ТОВ від внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства. Строк протягом якого повинен бути внесений капітал становить один рік з моменту реєстрації. Якщо статутний капітал внесено не було, з будь-яких причин, загальні збори приймають одне із рішень: виключення учасників із товариства,які не внесли своїх часток, про зменшення статутного капіталу, та здійснюється перерозподіл часток у статутному капіталі чи ліквідація товариства. Будь-які зазначені вище зміни, підлягають державній реєстрації. Про будь-які зміни, пов’язані із змінами статутного капіталу, з його зменшенням зокрема, повинні бути повідомлені всім кредитором товариства не пізніше триденного строку з дня його прийняття. В свою чергу кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов’язань товариства та відшкодування їм збитків. Однак збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Голоси учасників ТОВ розподіляються пропорційно до їхніх вкладів.
7. Кількість засновників. Вимоги до засновників
Засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю можуть бути, як фізичні так і юридичні особи (резиденти та нерезиденти). Їх кількість може бути від 1 до 100 осіб. Однак ТОВ не може мати в якості єдиного учасника інше господарське товариство, учасником якого є одна особа. Особа може бути учасником лише одного ТОВ, яке має одного учасника. Якщо кількість засновників перевищує 100 осіб, ТОВ зобов’язано перереєструватися в АТ протягом одного року, а якщо ні, то воно підлягає ліквідації в судовому порядку.
8. Директор, вимоги до директора в ТОВ, обмеження діяльності директора та фінансовий контролінг
Виконавчим органом ТОВ є: колегіальний орган (дирекція) чи одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Нижче будемо вказувати просто директор, що означає і директор, і дирекція. Директор вирішує всі питання діяльності товариства, крім тих,які належать до виключної компетенції загальних зборів. Директор діє від імені товариства в межах установчих документів та встановлених законом норм, а також підзвітний загальним зборам учасників. Генеральний директор може без довіреності виконувати дії від імені товариства. Таким же правом можуть бути наділені і інші учасники. Генеральний директор (директор) не може бути одночасно головою загальних зборів учасників. товариства.
Діяльність директора контролює ревізійна комісію, що утворюється з числа загальних зборів учасників, в кількості не менше 3 осіб. Відповідно члени дирекції (директор) не можуть бути членами ревізійної комісії. Ревізійна комісія здійснює перевірку діяльності дирекції (директора) на вимогу учасників товариства, за дорученням зборів чи з власної ініціативи. Комісія має право вимагати подання їй усіх необхідних матеріалів, особистих пояснень, бухгалтерський чи інших документі. Ревізійна комісія доповідає результати проведення нею перевірок вищому органу товариства, та складає висновок по річних звітах і балансах, без якого загальні збори учасників товариства не мають права затвердити баланс товариства.
Вище зазначені положення щодо фінансового контролінгу директора, на практиці ситуація трішки інакша, адже повноваження директора можна обмежити в статуті (зазначивши про це в реєстраційній картці, що буде відображено в ЄДР). Вказані обмеження можуть стосуватися – укладення договорів на значні суми, застава, кредити тощо. Ще одним обмеженням можна встановити обов’язковість додаткового підпису одного чи декількох засновників на усіх договорах. На практиці, питання фінансового контролінгу як правило погоджується з банком та бухгалтером, і регулюється за допомогою систем клієнт-банку, системи безпеку банку чи електронних цифрових підписів, тощо.
9. Печатка ТОВ
Необхідність печатки є необов’язковою, саме це спрощує багато аспектів, таких яких завірення документів лише підписом директора, чи відкриття рахунку в банку, і т.д.
ЕТАП 4. Порядок та етапи реєстрації ТОВ (як найбільш поширеної форми бізнесу)
1. Вибір податкової системи, організаційно правової форми бізнесу та підготовка самих документів
Для вибору системи оподаткування та організаційно-правової форми дивитьсь етап 1 та 2. Підготовка документів складає в строк до 5 робочих днів, після чого можна одразу приступати до реєстрації ТОВ у державного реєстратора. Відомості вносяться того ж дня в Єдиний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстрація. Впродовж 24 годин з моменту взяття на облік Державною фіскальною службою та Пенсійним фондом, державний реєстратор видає заявнику один примірник статут з відміткою та Виписку про створення ТОВ. З моменту отримання ідентифікаційного коду юридичної особи (код – ЄДРПОУ) – можна розробляти печатку. Відкриття рахунку в банку займе від до 1 до 3 днів, залежно від самого банку. Згідно чинного законодавства за день, до прийняття працівника на роботу необхідно надіслати повідомлення про прийняття працівника на роботу у Державну фіскальну службу. Таке повідомлення надсилається, щодо кожного працевлаштованого працівника.
2. Безпосередня реєстрація ТОВ
Реєстрація ТОВ здійснюється через подання пакету документів у центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), що передають їх державному реєстратору або через нотаріуса, що наділений повноваженнями державного реєстратора. Реєстрація в державного реєстратора здійснюється безоплатно,в такі ж строки,як і в нотаріуса. Але для уникнення черг та з метою економії часу, швидше реєстрацію провести в нотаріуса.
Реєстратору необхідно подати ряд документів:
- Заповнену реєстраційну картку Форми 1 на проведення реєстрації ТОВ.
- Оригінал або завірену копію рішення засновників, про створення ТОВ. В більшості випадків таке рішення оформляється протоколом загальних зборів.
- Два оригінали статуту. Для зручності, та для уникнення проблем у деяких контролюючих органах, рекомендуємо посвідчувати нотаріально підписи засновників на статуті, хоча законодавчих вимог не має.
Державний реєстратор після прийняття документів, видає заявнику опис з переліком отриманих документів, та датою їх отримання. Відповідний пакет документів державному реєстратору може подаватися, як особисто заявником, так і по довіреності на наших працівників, в такому випадку особиста присутність необов’язкова.
3. Відкриття рахунку для ТОВ
На сьогоднішній час ринок банківських послуг налічує велику кількість банківських установ та їх філій, які пропонують широкий спектр послуг для своїх клієнтів. При виборі банку, в якому планується відкрити рахунок, слід врахувати деякі фактори, а саме:
1.Надійність та репутацію банку. В першу чергу необхідно ознайомитися з відгуками про банк на спеціалізованих сайтах та інтернет-форумах. Варто поцікавитися рейтингами банку від міжнародних та національних рейтингових агентств. Найбільш надійні банки з рейтингом uaA, рейтинг нижче uaBBB вже передбачає певні ризики. Така інформація є на сайті Міністерства фінансів України.
2. Зручність роботи з банком. Важливо, щоб у банку був зрозумілий та доступний сайт, на якому можна виконувати широкий спектр банківських операцій не відриваючись від ведення бізнесу, зручне розташування, а саме наявність широкої філіальної мережі, високий рівень обслуговування, доступна вартість послуг.
Документи, що необхідно подати в банк при відкритті поточного рахунку для формування статутного капіталу ТОВ:
1. Заява про відкриття поточного рахунку, що підписана особою, уповноваженою на відкриття рахунку засновниками (учасниками) новостворюваної юридичної особи;
2. Один примірник оригіналу установчого документа або його копія, засвідчена нотаріально.
3. Картка із зразками підписів і відбитка печатки(за наявності) посвідчену нотаріально.
Весь вище зазначений перелік документів необхідно подати у вибраний вами банк. І вже в термін від 1 до 3 робочих днів, залежно від банку ви зможете отримати рахунок зі всіма необхідними банківськими реквізитами.
Відкриття рахунку може здійснюватися за довіреність видана на ім’я особи, яка має право відкриття та розпорядження рахунком, засвідчена нотаріально. Якщо рахунок відкривається особисто засновником (учасником), то цей документ не потрібно подавати.
Особливості конвертації валюти при надходженні на рахунок ТОВ
При надходження валюти на рахунок ТОВ, згідно чинного законодавства, 50 % коштів в обов’язкову порядку підлягають продажу банком автоматично. Така конвертація залежить від призначення платежу, наприклад, статутний капітал не конвертується. Якщо ви бажаєте самостійно продати валюту, то на сьогоднішній день є можливість за допомогою клієнт-банкінгу здійснювати таку конвертацію, згідно курсу встановленого Національним банком України плюс комісія, чи згідно курсу встановленого банком, впродовж декількох днів чи годин, все залежить від сервісу конкретного банку.
Аспекти щодо реєстрації ТОВ нерезидентом (іноземцем):
Крім зазначених вище аспектів при реєстрації ТОВ резидентом, для нерезидента процедура дещо ускладнена і більш тривала, та включає ряд таких нюансів:
1.1. Документи, що вимагаються від іноземців для реєстрації ТОВ (крім зазначених вище):
Для реєстрації ТОВ фізичною особою іноземцем необхідно врахувати ряд питань:
- Перш ніж, розпочинати реєстрацію ТОВ, необхідно виробити ідентифікаційний код платника податків для нерезидента у Державній фіскальній службі. Термін вироблення – 10 днів
- Обов’язково необхідно зробити копію паспорта засновника (паспорт повинен бути перекладений на українську мову, що завірений підписом перекладача нотаріально);
- Всі документи, які були видані не в Україні необхідно перевести на українську мову, а підпис перекладача має бути завірена нотаріально.
1.2. Для реєстрації ТОВ юридичною особою нерезидентом
- Одним із етапів при реєстрація ТОВ юридичною особою нерезидентом є вимоги щодо апостилювання всіх документів, що стосуються юридичної особи нерезидента. Тобто документи товариства нерезидента, такі як Виписка, статут підлягають апостилю.
- Раніше в законодавстві була норми, яка стосувалася обов’язковості розкриття бенефіціарів, шляхом подання реєстратору документів, що передбачаються паспорті дані таких осіб. На сьогодні, вказано процедура є більш спрощеною, адже таких документів подавати не потрібно, лише вказуються паспортні дані у реєстраційній картці.
2) Необхідно виробити дозвіл на працевлаштування, якщо нерезидент обіймає посаду Директора. Документи, які необхідно подати для вироблення дозволу: заява, 2 фото – 3,5 на 4,5, переклад паспорта (нотаріально завірений), документи про освіту, медична довідка, довідка про відсутність судимості, довідка про державну таємницю, якщо керівна посада, тоді установчі документи, трудовий договір). Такий дозвіл робиться максимум 1,5 місяця.
3) Можливість звільнення від сплати державного мита при внесенні в статутний капітал підприємства з іноземними інвестиціями іноземцем
Згідно ст. 18 розділу IV Закону України від 19 березня 1996 року № 93/96-ВР «Про режим іноземного інвестування» оподаткування митом майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов’язаною з провадженням підприємницької діяльності), здійснюється у порядку, встановленому Митним кодексом України. Відповідно до ч. 2 ст. 287 МКУ визначено, що товари (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов’язаною
з провадженням підприємницької діяльності), що ввозяться на митну територію України на строк не менше трьох років іноземними інвесторами як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, звільняються від сплати ввізного мита.
Важливо, що при відчуженні майна, яке ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями, раніше трьох років з часу зарахування його на баланс, ввізне мито сплачується на загальних підставах.
4) Можливість отримання ПМЖ на підставі внесення іноземної інвестиції.
Право на отримання дозволу на імміграцію мають особи, які здійснили іноземну інвестицію в економіку країни іноземною конвертованою валютою на суму не менше ста тисяч доларів США, зареєстрованому у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Більш детальну інформацію можна отримати з статті нашої компанії за посиланням.
5) Відповідно до чинного Податкового кодексу нерезидент не може бути платником ЄП та суб’єкти господарювання – юридична особа, нерезидент у статутному капіталі якого сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.
ЕТАП 5. Отримання дозволів та ліцензії на деякі види діяльності підприємства
Ліцензуванню підлягає широкий спектр видів господарської діяльності — банківська діяльність, надання фінансових послуг, діяльність у галузі телебачення, виробництво і торгівля спиртними напоями, виробництво лікарських засобів та інші. (Вичерпний перелік за посиланням, стаття 7)
Назви деяких видів діяльності в законі вказано досить загально. У такому разі потрібно ознайомитися з ліцензійними умовами провадження діяльності цих видів, де часто вказують, які саме операції, роботи та послуги належать до виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Якщо Ваша діяльність належить до наведеного переліку, то необхідною умовою законності входження на ринок є одержання ліцензії на цей вид діяльності. Якщо Ви бажаєте провадити господарську діяльність кількох видів, то мусите отримати відповідну кількість ліцензій — на кожний вид окремо.
Вам може сподобатись