Не є секретом те, що чоловік або дружина (подружжя) зобов’язані матеріально підтримувати один одного впродовж спільного проживання. Зазвичай така матеріальна підтримка має іншу більш вживану назву «спільний бюджет». Проте не усім відомо, що таке право (право на утримання) може виникати та після розірвання шлюбу.
Тобто факт припинення шлюбних відносин юридично між чоловіком та жінкою не припинятиме права на вимогу аліментів. Документом, який посвідчуватиме такий факт може бути Свідоцтво про розірвання шлюбу або рішення суду). В таких випадках краще всього звернутись до сімейного адвоката.
Випадки, коли особа має право претендувати на аліменти безпосередньо після розірвання шлюбу:
- Якщо встановлена непрацездатність особи до самого розірвання шлюбу або протягом одного року з моменту розірвання шлюбу, та існує потреба матеріальної допомоги, за умови якщо інша особа є матеріально спроможною надавати таку допомогу. Відповідно до Сімейного Кодексу України, непрацездатною вважається особа, котра досягла пенсійного віку (для жінок і чоловіків – 60 років), або особа із встановленою відповідними органами інвалідністю I, II чи III групи;
- Якщо особа набула статусу особи з інвалідністю, а саме якщо така інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка/колишньої жінки під час шлюбу;
- Якщо на момент розірвання шлюбу особі до досягнення встановленого законом пенсійного віку залишилося не більш як 5 років, вона, він матимуть право на утримання після досягнення цього пенсійного віку, за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менш як 10 років;
- Якщо у зв’язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім’ї, хворобою або іншими обставинами за час проживання у шлюбі, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв’язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу. Але така матеріальна допомога може надаватися лише протягом 3-ох років.
Загалом існує три обов’язкових вимоги:
- Один із чотирьох випадків, перелічених вище;
- Особа потребує та має право на такі аліменти;
- Особа повинна бути матеріально спроможною, аби виплачувати аліменти.
Аліменти можуть виплачуватися за домовленістю сторін, тобто у такому випадку матиме місце – договір, або зобов’язати виплачувати їх може – суд. Якщо інша сторона ухиляється від сплати аліментів за укладеним договором, то такі аліменти можуть в подальшому стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Тобто у випадку, коли є договір, то не матиме значення чи перебуваються жінка і чоловік у шлюбі, чи ні.
Адвокат по сімейних справах може надати клієнтам юридичну консультацію щодо їхніх прав та обов’язків у сімейному праві та допомогти у підготовці документації, необхідної для розгляду сімейних справ. Він може представляти інтереси своїх клієнтів в суді та домовлятися про умови мирного врегулювання сімейних справ.
Договір як основа для подальших дій
Давайте розглянемо інший аспект. Коли чоловік та жінка проживають у зареєстрованому шлюбі, тобто вони є подружжям, то їхнім спільним обов’язком є матеріально підтримувати один одного. Це регламентує Сімейний Кодекс України частиною 1 статті 75.
Загалом, все просто і зрозуміло, проте ця норма часто знаходить застосування у випадках, коли подружжя не проживає спільно, хоча в зареєстрованому шлюбі та у нього виникає потреба у наданні матеріальної підтримки, тобто застосування такого права на утримання (права на аліменти) для чоловіка чи жінки, оскільки це є, як вже наголошувалося, обов’язком подружжя. Звісно, що у даній ситуації теж є певні виключні випадки, коли особа, яка проживає у зареєстрованому шлюбі може претендувати на таке право на аліменти:
- Той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу;
- Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом (Прожитковий мінімум станом на 2024 рік становить 2920 грн.);
- Той із подружжя, хто став непрацездатним у зв’язку з протиправною поведінкою другого з подружжя, має право на утримання незалежно від права на відшкодування шкоди відповідно до Цивільного кодексу України.
Зверніть увагу, що такі випадки є досить схожими на ті, що можуть виникати й у чоловіка та жінки після розірвання шлюбу.
Окремо законодавець зазначає що, НЕ має права претендувати на аліменти той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв’язку із вчиненням ним умисного злочину, якщо це встановлено судом.
*Під поняттям “негідна поведінка” можна розуміти: приниження честі та гідності особи, навіть подружню зраду. Даний законодавчий вислів є дуже неоднозначним та оціночним, тому згодом можуть виникати труднощі з розмежуванням “гідної” та “негідної” поведінки, адже сімейні відносини не є і не можуть бути врегульовані законом в абсолютному порядку, відповідно те, що може бути прийнятним у повсякденному житті одними – може бути недопустимим для інших.
Отже, право на аліменти є доволі складним механізмом у сімейному праві, а процедура їх оформлення та виплати може тримати роками. Тому пропонуємо Вам звернутися до нас за професійною порадою та юридичною підтримкою!
Вам може сподобатись