ЯК ДІЯТИ БІЗНЕСУ В УМОВАХ КАРАНТИНУ: ПРАВОВІ АСПЕКТИ

16 березня Кабмін постановою №215 посилив застосування карантинних заходів в Україні, знизивши кількість учасників масових заходів до 10 осіб та обмеживши пасажирські перевезення для запобігання поширенню інфекції. Тимчасово припинити свою роботу повинні і заклади харчування, ТРЦ, розважальні центри, фітнес-клуби, салони краси, стоматологічні  кабінети тощо.

На ситуацію відреагували і народні депутати – Верховна Рада на позачерговому засіданні прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 3219, новели якого також зачіпають інтереси роботодавців.

За таких обставин український бізнес вимушений працювати в нових умовах, адже перед кожним роботодавцем зараз стоїть чимало складних питань: «як убезпечити працівників від захворюваності?», «які дії допоможуть мінімізувати витрати?», «як не втратити бізнес-партнерів і зберегти ділову репутацію?».

Що може змінити компанія в організації роботи: аналізуємо можливі варіанти.

ДИСТАНЦІЙНА РОБОТА

Звичайно, не в усіх сферах можливо застосувати такий режим, проте існує чимало видів бізнесу, для яких впровадження дистанційного виконання роботи буде доцільним.

Відповідно до змін, внесених до Законом № 3219 до Кодексу законів про працю, роботодавець має право доручити працівнику тимчасово виконувати роботу вдома. Оформити такі трудові відносини керівник підприємства повинен наказом про переведення працівників на дистанційний режим роботи (роботу на дому) у зв’язку з карантином.

Важливо: працівник повинен погодитися працювати віддалено і мати вдома усі умови, які необхідні йому для роботи.

Крім цього, така організація праці потребує від бізнесу налагодження окремих аспектів менеджменту – ефективної комунікації між співробітниками в електронному режимі, контролю за зайнятістю працівників на відстані та їх консультування  щодо складних робочих моментів.

ВІДПУСТКИ

Новим законом, спрямованим на боротьбу із поширенням коронавірусу в Україні № 3219  вносяться зміни і до Закону України «Про відпустки». Зокрема, передбачається можливість для працівників отримати неоплачувану відпустку протягом всієї тривалості карантину. Причому, до внесення змін можливість  одержання такої відпустки була обмежена у строках –  всього 15 днів на рік. Тепер час перебування у відпустці не зараховуватиметься у загальний 15-денний строк.

Для того, щоб використати відпустку за власний рахунок, працівнику необхідно написати відповідну заяву. Після ознайомлення із заявою про відпуску роботодавець видає наказ про надання відпустки. З огляду на те, що тривалість карантину в Україні становить кілька тижнів і за необхідності може подовжуватися або надаватися неодноразово протягом року, така відпустка може бути подовжена та запроваджуватися кілька разів.

Важливо: відправляти співробітника на примусові «канікули» без його згоди заборонено.

ЗМІНА РЕЖИМУ РОБОТИ

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)” наділяє роботодавців правом змінювати режим роботи в компанії.

Це дозволить  встановити обмежений порядок прийому та обслуговування клієнтів – фізичних та юридичних осіб в офісних приміщеннях та на виробництві. Задля уникнення непорозумінь доцільно попередньо проінформувати відвідувачів про зміни в графіку роботи на веб-сайті компанії або через інший засіб комунікації.

Якщо ж сам працівник має бажання працювати під час карантину, однак не має можливості протягом усього робочого дня перебувати на робочому місці, то за ст. 56 Кодексу законів про працю роботодавець може встановити такому працівнику режим роботи на умовах неповного робочого часу.

Важливо: оплата праці в такому випадку провадиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку.

ЗУПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОМПАНІЇ

За результатами опитування Американської торговельної палати в Україні щодо впливу COVID-19 на бізнес, найбільшу загрозу для підприємців можуть становити зменшення обсягів продажів та потоку коштів (61%), обмежене обслуговування споживачів (52%) та неможливість продовжувати звичне керівництво бізнесом (46%).

Для убезпечення від вищенаведених ризиків в компанії може бути прийнято рішення про тимчасове припинення діяльності. Однак, це не означає, що заробітну плату працівникам можна буде не платити.

Важливо: у разі припинення діяльності через впровадження заходів безпеки, слід керуватися статтею 113 Кодексу законів про працю, відповідно до якої час простою не з вини працівника оплачується в розмірі двох третин посадового окладу.

Як бачите, зупинити діяльність – не означає «вийти сухим з води».

Тому, ми рекомендуємо спрямувати зусилля на підтримку свого бізнесу шляхом:

  • обмеження бізнес-подорожей;
  • забезпечення дистанційного режиму праці;
  • надання працівникам актуальної інформації та порад;
  • забезпечення карантинних заходів в офісах та на виробництві.

Ми вам
зателефонуємо