Верховна Рада 11 квітня 2024 року ухвалила Закон України № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (законопроєкт № 10449). Цей Закон вніс системні зміни до порядку мобілізації, військового обліку, відстрочок і заходів впливу на осіб, які не виконують обов’язків під час мобілізації.
Станом на 2025 рок триває активне оновлення законодавчої бази щодо мобілізації, військового обліку та соціальних гарантій. Тому радимо слідкувати за оновленнями.
Нова стаття 27 «Заходи впливу» та розділ VI¹ Закону про мобілізацію
Рада ухвалила важливі зміни до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», доповнивши його розділом VI¹ «Заходи впливу щодо громадян, які не виконують обов’язки, передбачені цим Законом, під час мобілізації», до якого входить стаття 27 «Заходи впливу». Ці норми встановлюють механізми впливу (обмеження прав, звернення до суду тощо) на військовозобов’язаних, які не виконують обов’язки військового обліку чи мобілізації.
Нововведення у законі про мобілізацію
Електронний реєстр військовозобов’язаних та оновлення даних
Військовозобов’язані, призовники та резервісти були зобов’язані протягом 60 днів із 18 травня 2024 року (дати набрання чинності Законом № 3633-IX) уточнити свої персональні дані у ТЦК, ЦНАП або через електронний кабінет.
Надалі діє загальне правило: у разі зміни місця проживання, контактних даних, сімейного стану, освіти, місця роботи чи інших даних військового обліку громадянин зобов’язаний протягом 7 днів повідомити ТЦК (особисто або через електронний кабінет / ЦНАП).
Створення електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного чи резервіста передбачено у добровільному порядку, але фактично він стає основним інструментом дистанційної взаємодії з ТЦК (оновлення даних, отримання викликів тощо).
Для тих, хто перебуває за кордоном, законодавство передбачає обов’язок стати на військовий облік через закордонні дипломатичні установи або визначені ТЦК, а консульські дії та оформлення паспортних документів можливі лише за умови уточнення облікових даних і наявності військово-облікового документа.
Наявність військово-облікового документа
Усі призовники, військовозобов’язані та резервісти під час дії мобілізації та/або воєнного стану зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ (приписне, військовий квиток тощо) і пред’являти його разом із документом, що посвідчує особу, на вимогу уповноважених осіб ТЦК, поліції, прикордонної служби.
Ця вимога поширюється, як правило, на чоловіків віком від 18 до 60 років, а у визначених випадках — і на окремі категорії жінок, які стоять на військовому обліку.
Під час перевірки документів може здійснюватися фото- та відеофіксація, але вона має відбуватись у межах закону про захист персональних даних та іншого профільного законодавства.
Вручення повістки та обов’язковий медогляд
Закон деталізував обов’язок з’являтися до ТЦК за повісткою і запровадив перелік поважних причин неявки (стихійні лиха, хвороба, бойові дії в регіоні, смерть близьких родичів тощо).
Разом з тим питання фактичного вручення повістки (у скриньку, на двері, через сусідів тощо) закон прямо не врегульовує: вимагається, щоб повістка містила визначені законом реквізити й була адресована конкретній особі; спори щодо належного вручення можуть вирішуватись у суді.
Запроваджено обов’язкове проходження медичного огляду всіма військовозобов’язаними, які підлягають мобілізації, а порядок роботи ВЛК оновлено підзаконними актами МОЗ та Міноборони.
Строкова чи базова військова служба
Замість «строкової військової служби» закон ввів поняття «базової військової служби» для чоловіків віком від 18 до 25 років (жінки можуть проходити таку службу добровільно).
Базова військова служба триває: у мирний час — до 5 місяців (до 3 місяців базова загальновійськова підготовка і до 2 місяців фахова підготовка), під час дії воєнного стану — до 3 місяців (щонайменше 1 місяць — базова підготовка, до 2 місяців — фахова).
Станом на 2025 рік строкова служба в її «старому» вигляді скасована, а базова військова служба передбачена законом, але фактичний масштабний призов за цією процедурою ще тільки готується до запуску.
Окремо вводиться базова загальновійськова підготовка (БЗВП) для студентів закладів вищої освіти — як обов’язкова навчальна дисципліна з 1 вересня 2025 року.
Особи з інвалідністю та обмежено придатні
Особи, яких раніше визнано «обмежено придатними» до військової служби, підлягають повторному проходженню військово-лікарської комісії (ВЛК) у строки, визначені законодавством та рішеннями ВЛК; за результатами огляду статус може бути змінений на «придатний», «обмежено придатний» або «непридатний».
Особи, яким установлено II або III групу інвалідності після 24.02.2022, у багатьох випадках направляються на повторний медичний огляд для уточнення можливості проходження служби чи підтвердження підстав для відстрочки / звільнення.
Важливо: автоматичної відстрочки «для всіх груп інвалідності» закон не передбачає — остаточне рішення ґрунтується на висновку ВЛК і конкретних формулюваннях статей Розкладу хвороб.
Відстрочка від мобілізації
Закон оновив перелік осіб, які не підлягають призову під час мобілізації, зосередивши його у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пов’язаних нормах.
Серед інших, відстрочку від мобілізації мають, зокрема:
- жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей до 18 років (крім осіб із заборгованістю по аліментах);
- особи, які самостійно виховують дитину, або якщо другий із батьків помер, позбавлений батьківських прав, визнаний безвісно відсутнім тощо;
- усиновлювачі, опікуни, піклувальники дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
- особи, які мають дружину (чоловіка) з інвалідністю I–II групи; у певних випадках — і III групи, якщо інвалідність пов’язана з тяжкими захворюваннями, втратою кінцівок чи парних органів, психічними розладами тощо;
- особи, які мають на утриманні батьків (чи інших родичів) з інвалідністю I–II групи за відсутності інших утримувачів, що не є військовозобов’язаними;
- члени сімей загиблих (зниклих безвісти) військовослужбовців, а також осіб, яким посмертно присвоєно звання Героя України;
- здобувачі освіти денної / дуальної форми навчання, які отримують освіту вищого рівня, ніж уже наявна (але закон суттєво звузив можливість «ухилятися» шляхом безкінечного здобуття другої та третьої вищої).
Конкретні підстави й перелік документів для відстрочки варто звіряти з чинною редакцією закону, оскільки до 2025 року до нього вносилися зміни.
Також корисно: Відповідальність за ухилення від мобілізації.
Виплати та соціальні гарантії для військовослужбовців
Закон № 3633-IX та пов’язані зміни до Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» та інших актів систематизували питання грошового забезпечення та додаткових винагород військових у період воєнного стану.
Серед ключових гарантій, чинних у 2024–2025 роках: щомісячне грошове забезпечення, додаткові винагороди за участь у бойових діях, особливі умови служби, одноразова грошова допомога у разі загибелі/інвалідності, компенсаційні виплати за програмами житла (зокрема часткова компенсація першого внеску за іпотекою, сертифікат на купівлю авто при укладенні контракту) тощо.
Конкретні суми виплат і порядок їх нарахування встановлюються постановами Кабінету Міністрів України та наказами Міноборони і періодично змінюються, тому актуальну інформацію варто перевіряти за останніми урядовими рішеннями, а не орієнтуватися на фіксовані цифри (наприклад, 10 000 чи 70 000 грн), що могли діяти раніше.
Читайте також: Одноразова грошова допомога військовослужбовцям.
Демобілізація
Ще під час розгляду законопроєкту з тексту було вилучено норму про автоматичну демобілізацію після фіксованого строку служби, і станом на 2025 рік загальні строки демобілізації для військовослужбовців під час воєнного стану залишаються невизначеними — більшість військових продовжує службу до окремих рішень законодавця.
Разом із тим чинне законодавство передбачає можливість звільнення зі служби за станом здоров’я, у зв’язку з установленням інвалідності, за віком, сімейними обставинами, а також для осіб, звільнених із полону; питання демобілізації строковиків регулюються окремими законами.
Покарання та «заходи впливу» для ухилянтів
Розділ VI¹ Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює систему «заходів впливу» для громадян, які не виконують обов’язків під час мобілізації: від звернення ТЦК до суду до тимчасового обмеження окремих прав (керування транспортним засобом, користування деякими державними сервісами тощо).
Крім того, відповідальність за ухилення від мобілізації та невиконання вимог військового обліку передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом (штрафи, виправні роботи, обмеження чи позбавлення волі — залежно від складу правопорушення). Конкретні розміри штрафів періодично змінювалися в 2024–2025 роках.
Доставлення до ТЦК та письмова вимога
Якщо громадянин не з’являється за повісткою до ТЦК, не проходить медичний огляд чи не оновлює облікові дані, керівник ТЦК має право звернутися до Національної поліції з вимогою щодо доставлення такої особи до ТЦК.
У разі неможливості доставити людину ТЦК може надіслати письмову вимогу (у паперовій формі, як правило рекомендованим листом) про виконання обов’язків призовника/військовозобов’язаного протягом визначеного строку; порядок фіксації факту вручення (одержання, відмова, повернення листа) використовується з урахуванням правил поштового зв’язку і може бути предметом судового спору.
Обмеження права керувати авто
Одним із ключових заходів впливу є тимчасове обмеження права керування транспортними засобами для громадян, які не виконують обов’язків під час мобілізації та проігнорували вимогу ТЦК.
Рішення про таке обмеження ухвалює суд за зверненням ТЦК; право керування відновлюється після виконання обов’язків або в разі скасування рішення.
Мобілізація автомобілів (військово-транспортний обов’язок)
Закон № 3633-IX уточнив правила військово-транспортного обов’язку: транспортні засоби підприємств, установ, організацій і громадян можуть тимчасово залучатися для потреб оборони за рішеннями військового командування та місцевих органів влади в порядку, визначеному законом і постановами Кабміну.
Не існує простої «формули» на кшталт автоматичного вилучення авто лише через те, що у власника є більше одного транспортного засобу — кількість, тип і порядок залучення визначаються мобілізаційними планами та спеціальними актами для військово-транспортного обов’язку.
Обов’язок ставати на облік після переїзду та оновлювати дані
Після зміни місця проживання призовники та військовозобов’язані зобов’язані протягом 7 днів прибути до ТЦК за новою адресою та стати на військовий облік (або внести зміни в облікові дані), а також знятися з обліку за попереднім місцем.
У разі зміни персональних даних (адреси, телефону, email, сімейного стану, місця роботи тощо) інформацію необхідно оновити в ТЦК або через електронний кабінет у семиденний строк — інакше можливі штрафи за порушення правил військового обліку.
Електронні сервіси (зокрема «Дія») поступово інтегруються з реєстрами військового обліку, однак відповідальність за своєчасне повідомлення і візит до ТЦК покладається саме на громадянина.
Практика
Вам може сподобатись