Останнім часом доволі частим явищем є прийняття рішень, вчинення дій чи допущення бездіяльності органами Пенсійного фонду України, які явно виходять за межі наданих їм повноважень або є протиправними з точки зору закону.
Хочу зауважити, що, як і в багатьох інших галузях, існує два шляхи оскарження таких рішень чи дій, а саме – адміністративний та судовий.
В адміністративному порядку скарга на рішення регіональних управлінь Пенсійного фонду подається до Пенсійного фонду України.
Строк такого оскарження становить один рік з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням.
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу.
До скарги обов’язково слід додавати документи, що свідчать про прийняття неправильних рішень.
Рішення за результатами поданої скарги приймається протягом одного місяця від дня її надходження та обов’язково надсилається на адресу заявника чи вручається йому особисто.
Зазначу, що використання процедури адміністративного оскарження не є обов’язковим, громадянин має право одразу звернутись до окружного адміністративного суду за місцем проживання.
При цьому строк звернення до суду становить: якщо спочатку використовувалась процедура адміністративного оскарження – три місяці, якщо особа одразу звертається до суду – шість місяців з дня отримання негативного для громадянина рішення органу Пенсійного фонду України.
Також читайте: Перерахунок пенсії: як це відбувається.
В яких же ситуаціях найчастіше оскаржуються рішення Пенсійного фонду?
Найбільшу питомну вагу у оскаржуваних рішеннях пенсійних органів становлять скарги (або позовні заяви до суду) на рішення про відмову в призначенні пенсії, на дії щодо неправильного обрахунку страхового стажу, зарахування або незарахування до пільгового стажу певних періодів роботи, відновлення права на достроковий вихід на пенсію та інші.
Наприклад, є ситуації коли органи Пенсійного фонду не зараховують певні періоди до страхового стажу, посилаючись на відсутність уточнюючих довідок з місця роботи про віднесення посади до тих, які дають право на пільгове зарахування та, відповідно, достроковий вихід на пенсію або посилаються на непроведення підприємством атестації робочих місць.
З цього приводу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а сформулювала правовий висновок, коли з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, громадяни мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
А також, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Також останнім часом є показовою практика Верховного Суду у питаннях військових пенсій згідно якої час проходження служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях в особливий період, у тому числі у воєнний час, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах із застосуванням кратності – один місяць служби за три місяці, незалежно від того, який вид пенсії та за яким законом вона призначається.
Загалом, допомогти в питаннях оскарження неправомірних рішень Пенсійного фонду, знайти потрібну стратегію у вирішенні проблемних ситуацій та довести справу до перемоги – завжди допоможуть юристи з відповідного напрямку діяльності.
Вам може сподобатись