5 вересня Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження „Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення” (№649-р 05.09.18), яким передбачено проведення Державною службою України з питань праці, Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками.
Органи ДФС розіслали попередження про можливі майбутні заходи перевірки, в тому числі, і ІТ компаніям. Такі попередження, серед іншого, надійшли на емейл адреси керівників компаній, фізичних осіб-підприємців, і викликали хвилю занепокоєння і величезну кількість питань.
Специфіка організації ІТ бізнесу в Україні, що не передбачає залучення трудових ресурсів, довгий час вважалася юридично захищеною та повністю легальною, окрім того мала додатковий захист відповідного політичного лоббі в цілях розвитку ІТ сфери.
ІТ бізнес є класичним прикладом того, де найкраще можна прослідкувати різницю між трудовими відносинами з працівниками та господарсько-правовими відносинами з незалежними підрядниками: у своїй більшості програмісти справді не підпорядковуються ніякому трудовому розпорядку, отримують оплату за результат а на процес, і надають послуги на підставі звичайних господарських договорів.
За останні роки галузь напрацювала власні стандарти, гарантії юридичної безпеки та вимоги до документації щодо відносин з ФОП та працівниками. Сотні разів проводились дискусії щодо пояснення знаходження незалежних контракторів в офісах замовників, користування технікою, створення справжніх і “несправжніх” коворкінгів, договорів суборенди і закупівлі “печеньок” на 300 осіб для компанії з одним директором.
Були спроби визнання відносин трудовими, переважно спричинені колишніми незадоволеними членами компанди, були і перевірки контролюючих органів. Однак ризиків масової зацікавленості контролюючих органів ІТ компаніями не спостерігалось.
Чим можуть загрожувати перевірки держпраці ІТ компаніям зараз?
Звичайно, в зону ризику одразу попадуть компанії, які використовують працю найманих працівників чи підрядників без документального оформлення відносин з такими. Відсутність договорів та оплата праці готівкою, фактично, позбавляє компанію будь яких способів захисту, і тягне за собою штрафи в розмірі ста тисяч гривень за кожного неоформленого працівника.
Компанії, які співпрацюють з фізичними особами-підприємцями, однак мають неправильно складену документацію, також можуть мати проблеми з перевірками держпраці, як і ті, команада яких сама не розуміє суть своєї співпраці з замовником.
Окремим гострим питанням може стояти право користування офісом, знаходження бухгалтерської документації, корпоративна ієрархічна структура тощо.
Тому, першочерговими заходами ІТ компаній з попередження ризиків негативних наслідків перевірок держпраці повинні стати:
- Документальне оформлення відносин зі всіма фізичними особами, які співпрацюють з компанією: як працівниками, так і фізичними-особами підприємцями
- Аудит договорів та інших документів, які використовуються для співпраці з ФОП на предмет відсутності положень, що можуть побічно свідчити про наявність трудових відносин
- Проведення роз’яснювальних заходів з командою та менеджментом компанії
- Приведення до відповідності документів, що посвідчують право користування офісним приміщенням
- Вжити організаційних заходів щодо плану дій при можливих перевірках.
Загалом, при правильному юридичному оформленні і за відсутності випадкових негативних факторів у кожному конкретному випадку, перевірки держпраці не мали б стати тотальною загрозою для ІТ бізнесу найближчим часом. У всякому разі, це покаже практика наступних кількох місяців. Звісно, краще запастися механізмами недопущення таких проблем, в тому числі юридичними.
З будь яких питань щодо виявлення ризиків в структурі ІТ компаній в контексті перевірок держпраці – звертайтеся до юристів АО “Бачинський та партнери”.
Наталія Василечко,
адвокат, партнер АО “Бачинський та партнери”,
керівник практики ІТ права]]>
Вам може сподобатись