Більшість країн світу знайомі з поняттям корпоративних договорів – договорів, що
укладаються між учасниками господарських товариств та регулюють відносини між ними у
сферах, що неврегульовані Статутом, або питання, щодо яких учасники прагнуть
конфіденційності.
Законодавство України, що регулює діяльність господарських товариств, в тому числі
товариств з обмеженою відповідальністю, поняття корпоративних договорів не містить.
Донедавна укладення таких договорів не було врегульовано жодним чином.
На сьогодні ж набрав чинності закон, який змінив деякі акти законодавства шляхом внесення
до них положень про корпоративні договори. Зазначений закон прийнято Верховною Радою
ще в березні 2017 року, однак понад 10 місяців він перебував на підписі у Президента. І,
нарешті, 17 лютого 2018 року був опублікований, а на наступний день набрав чинності.
Закон вносить зміни зокрема до ЦК України, Закону «Про господарські товариства» та Закону
«Про акціонерні товариства».
Закон містить певні новації для нашого законодавства, однак поняття «корпоративного
договору» не вводить. Зазначений термін міститься лише в назві закону. Договір же
визначено як «договір про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою
відповідальністю» для ТОВ та «договір між акціонерами товариства» для акціонерних
товариств.
Перелік питань, які можуть визначатися в корпоративному договорі, не є вичерпним, однак
наведено орієнтовний перелік основних сфер регулювання. До них віднесено обов’язок для
учасників певним чином здійснювати свої корпоративні права або ж утримуватись від їх
здійснення у певний спосіб, забезпечити голосування на зборах учасників в спосіб, що
визначений у договорі. Договір так само може закріпити право або обов’язок учасників
продати чи придбати частки на певних умовах, що визначені заздалегідь в договорі, у
випадку настання певних обставин, що залежать або не залежать від волі сторін договору.
Також договір може визначати обов’язок погоджувати придбання чи продаж частки з
іншими учасниками або випадки в яких таке придбання чи продаж потрібно погоджувати, а
також визначати конкретні способи, якими може бути забезпечено виконання зобов’язань та
заходи відповідальності цивільно-правового характеру, що виникають внаслідок їх
порушення.
Встановлено також положення, які корпоративний договір не може містити, а саме –
обов’язки учасника голосувати відповідно до вказівок органів управління товариством у
випадку, якщо учасник – сторона договору входить до складу такого органу. Такі вимоги в
договорі будуть нікчемними.
Законом визначено обов’язкову письмову форму з засвідченням підписів на корпоративному
договорі, а також можливість укладення корпоративного договору на певний або на
невизначений строк.
Привабливим чинником є конфіденційність змісту корпоративних договорів, звісно якщо інші
положення не закріплені у самому договорі або в законі. Натомість встановлено вимогу
повідомити товариство про те, що учасниками укладено корпоративний договір, впродовж
3-х робочих днів з моменту укладення. Такий обов’язок покладається на одну зі сторін, а
тому доцільно визначити в договорі сторону, яка забезпечить інформування товариства, щоб
уникнути непорозумінь у майбутньому. Повідомлення має в будь-якому випадку містити
інформацію про строк дії договору, інша ж інформація зазначається лише за бажанням його
сторін.
Корпоративний договір, а також договір, укладенням якого порушено умови корпоративного
договору, можуть бути визнані недійсними в судовому порядку. Однак в жодному разі
порушення учасником умов корпоративного договору не може спричинити недійсність
рішення товариства.
Так, для визнання недійсності договору, яким порушується певна умова корпоративного
договору, потрібно перш за все довести факт обізнаності іншої сторони про обмеження,
встановлені в корпоративному договорі щодо реалізації прав учасника, або ж той факт, що
інша сторона повинна була знати про такі обмеження.
У разі, якщо порушено визначений в договорі обов’язок придбати чи продати частку
учасника в товаристві на певних умовах, заінтересована сторона може через суд вимагати
зобов’язати порушника виконати обов’язок – тобто примусового виконання умов договору.
Незвичним для законодавства України є визначення можливості укласти корпоративний
договір між учасниками товариства та його кредиторами. Такий договір за своєю суттю є
корпоративним та регулює подібні сфери діяльності учасників товариства.
Зокрема, договір з кредиторами може передбачати вчинення учасниками дій, спрямованих
на захист та забезпечення інтересів кредиторів, під час здійснення своїх прав щодо
управління товариством. До таких дій може бути віднесено спосіб голосування на зборах
учасників, вчинення інших узгоджених дій, наприклад придбання чи продаж часток на
певних умовах чи за певних обставин чи утримання від вчинення певних дій.
Закон передбачає, що до договорів з кредиторами застосовуються загальні положення про
корпоративні договори, якщо інше не випливає з суті врегульованих правовідносин.
Прийняття закону про корпоративні договори було зумовлено необхідністю врегулювання
цього питання в сучасних реаліях існування господарських товариств. І хоча раніше
можливість укладення корпоративних договорі існувала, незважаючи на законодавчу
неврегульованість цього питання, прийняття закону про корпоративні договори має сприяти
їх популяризації серед засновників товариств з обмеженою відповідальністю та акціонерних
товариств.
Наше Адвокатське об’єднання з радістю допоможе Вам з підготовкою, аналізом
корпоративного договору, а також забезпечить юридичний супровід його укладення. Для
цього потрібно лише звернутися за контактами, вказаними на сайті.
Вам може сподобатись