Фінансова звітність є основою прозорої діяльності будь-якого бізнесу. Саме вона дозволяє побачити реальний фінансовий стан компанії, оцінити результати роботи за рік та спланувати подальші кроки розвитку. Для власників, керівників і партнерів такі дані мають практичне значення, адже допомагають ухвалювати зважені управлінські рішення без зайвих ризиків.
У 2026 році підприємства в Україні подають фінансову звітність за підсумками 2025 року відповідно до чинних норм бухгалтерського обліку. Вимоги залежать від розміру бізнесу, організаційно-правової форми, а також від того, чи є компанія публічною або має спеціальний статус. Водночас загальна логіка звітування залишається зрозумілою й послідовною.
Яку фінансову звітність подавати у 2026 році за 2025 рік
Законодавство передбачає кілька видів фінансової звітності. Вони відрізняються обсягом інформації та складністю підготовки.
Основні види фінансової звітності підприємства:
- повна фінансова звітність;
- скорочена фінансова звітність;
- консолідована фінансова звітність (якщо підприємство входить до групи).
Кожен із цих форматів має чітке призначення. Повна звітність застосовується тоді, коли діяльність підприємства має значний фінансовий обсяг або суспільне значення. Скорочена форма створена спеціально для малого бізнесу, щоб уникнути зайвої бюрократії. Консолідована звітність потрібна у випадках, коли одна компанія контролює інші й необхідно показати загальний фінансовий результат усієї групи.
Важливо розуміти, що підприємство не може обрати формат за власним бажанням. Він визначається об’єктивними критеріями, такими як розмір бізнесу, структура власності та обов’язок застосування міжнародних стандартів.
Річна фінансова звітність підприємства
Річна фінансова звітність підприємства є обов’язковою формою узагальнення результатів господарської діяльності за звітний календарний рік. Вона складається на підставі даних бухгалтерського обліку станом на 31 грудня та відображає фінансовий стан, результати діяльності й рух коштів підприємства протягом року. Саме річна фінансова звітність є базовим джерелом інформації для державних органів, власників бізнесу, інвесторів, кредиторів та інших користувачів фінансової інформації.
На відміну від проміжної (квартальної) звітності, річна фінансова звітність має підсумковий характер. Вона використовується для остаточного визначення фінансового результату, формування податкових показників, розподілу прибутку, прийняття рішень щодо розвитку підприємства та оцінки фінансової стійкості бізнесу в цілому. Саме на її основі аналізуються ризики, ліквідність, платоспроможність та ефективність управління ресурсами.
Склад річної фінансової звітності залежить від розміру підприємства, його організаційно-правової форми та вимог законодавства. Для мікро- та малих підприємств вона подається у скороченому форматі, тоді як середні та великі підприємства зобов’язані складати повну фінансову звітність. У випадку діяльності у складі групи компаній додатково формується консолідована річна фінансова звітність. Водночас незалежно від формату, річна звітність повинна бути достовірною, повною та відповідати обліковій політиці підприємства.
Особливе значення річна фінансова звітність має з точки зору відповідальності. Помилки в ній можуть призвести не лише до штрафів, а й до податкових донарахувань, претензій контролюючих органів та корпоративних спорів. Саме тому на етапі складання річної звітності важливо перевірити коректність бухгалтерських даних, узгодженість показників між формами та відповідність законодавчим вимогам.
Таким чином, річна фінансова звітність підприємства є не просто формальним обов’язком, а ключовим інструментом фінансового контролю, планування та захисту інтересів бізнесу. Її якісна підготовка дозволяє мінімізувати ризики, підвищити довіру партнерів і забезпечити стабільність діяльності підприємства у наступних звітних періодах.
Повна фінансова звітність: коли потрібна максимальна прозорість
Повна фінансова звітність — це найдетальніший спосіб показати фінансовий стан підприємства. Вона використовується не лише контролюючими органами, а й власниками, інвесторами та кредиторами.
Що відображає повна фінансова звітність:
- стан активів і зобов’язань на кінець року;
- фінансовий результат діяльності;
- рух грошових коштів протягом року;
- зміни у власному капіталі;
- пояснення щодо формування показників.
Цей формат дозволяє побачити не просто кінцеві цифри, а логіку їх виникнення. Наприклад, підприємство може мати прибуток, але водночас відчувати нестачу грошових коштів.
Саме повна звітність показує такі нюанси. Вона дає змогу оцінити платоспроможність, фінансову стійкість та ефективність управління. Для бізнесу це також корисний інструмент внутрішнього аналізу, адже допомагає виявити проблемні зони та точки росту.
З чого складається повна фінансова звітність
Повна фінансова звітність підприємства не обмежується одним документом. Вона складається з кількох форм, які разом формують цілісну картину діяльності підприємства.
До повної фінансової звітності входять:
- баланс;
- звіт про фінансові результати;
- звіт про рух грошових коштів;
- звіт про власний капітал;
- примітки до фінансової звітності.
Баланс показує фінансовий стан підприємства на конкретну дату — що воно має і кому винне. Звіт про фінансові результати відповідає на питання, чи була діяльність прибутковою. Звіт про рух коштів пояснює, звідки надходили гроші та на що вони витрачалися. Звіт про власний капітал демонструє, як змінювалася частка власників у бізнесі. Примітки є особливо важливими, адже саме вони пояснюють, як сформовані цифри та які облікові підходи застосовувалися.
Хто зобов’язаний подавати повну фінансову звітність
Не всі підприємства мають подавати повну фінансову звітність. Закон визначає коло суб’єктів, для яких такий обсяг інформації є обов’язковим.
Повну фінансову звітність подають:
- середні підприємства;
- великі підприємства;
- компанії, які застосовують міжнародні стандарти;
- фінансові установи та публічні компанії.
Ці підприємства мають більший економічний вплив і ширше коло користувачів фінансової інформації. Саме тому держава встановлює для них підвищені вимоги до прозорості.
Повна звітність дозволяє оцінити не лише поточний стан, а й потенційні ризики. Для самих підприємств це також певний стандарт якості фінансового управління, який впливає на довіру з боку партнерів і інвесторів.
Строки подання повної фінансової звітності
Навіть правильно складена звітність не має цінності, якщо вона подана з порушенням строків.
Основні строки подання за 2025 рік:
- до органів статистики — до 28 лютого 2026 року;
- до податкової служби — разом із декларацією з податку на прибуток;
- власникам — відповідно до внутрішніх документів.
Ці строки є обов’язковими та не залежать від фінансового стану підприємства. Прострочення може призвести до штрафів і підвищеної уваги з боку контролюючих органів. Саме тому більшість бухгалтерів рекомендують починати підготовку звітності заздалегідь, а не відкладати її на останні дні.
Скорочена фінансова звітність: рішення для малого бізнесу
Скорочена фінансова звітність створена для того, щоб малий бізнес не витрачав зайві ресурси на складні звіти.
Особливості скороченої звітності:
- мінімальний набір форм;
- відсутність детальних пояснень;
- спрощений підхід до подання даних.
Такий формат дозволяє підприємствам виконувати вимоги закону без залучення додаткових спеціалістів і значних витрат часу. Водночас він зберігає базову інформацію, необхідну для контролю та аналізу діяльності. Скорочена звітність не означає формальність — дані мають бути точними та підтвердженими обліком.
Які форми входять до скороченої фінансової звітності
Скорочена фінансова звітність підприємства складається лише з двох документів.
Обов’язкові форми скороченої звітності:
- баланс;
- звіт про фінансові результати.
Ці форми дають загальне уявлення про фінансовий стан підприємства та підсумок його роботи за рік. Для малого бізнесу цього достатньо, щоб виконати законодавчі вимоги та мати базову фінансову аналітику. Водночас помилки в цих документах можуть мати такі ж наслідки, як і в повній звітності.
Хто має право подавати скорочену фінансову звітність
Право на скорочену звітність мають лише ті підприємства, які відповідають установленим критеріям.
Скорочену звітність можуть подавати:
- мікропідприємства;
- малі підприємства;
- окремі неприбуткові організації.
Якщо підприємство перевищує граничні показники за доходом, кількістю працівників або активами, воно втрачає це право. У такому разі з наступного року необхідно переходити на повну фінансову звітність.
Консолідована фінансова звітність: коли компаній більше ніж одна
Консолідована фінансова звітність підприємства потрібна у випадках, коли бізнес працює у форматі групи компаній.
Ключові ознаки консолідованої звітності:
- об’єднання показників усіх компаній групи;
- виключення внутрішніх операцій;
- відображення діяльності групи як єдиного бізнесу.
Такий підхід дозволяє побачити реальний фінансовий стан усієї структури, а не окремих юридичних осіб. Це особливо важливо для інвесторів і кредиторів, які оцінюють бізнес у цілому.
Строки подання консолідованої фінансової звітності
Через складність підготовки для консолідованої звітності встановлені окремі строки.
Граничні терміни подання:
- до органів статистики — до кінця квітня 2026 року;
- власникам та іншим користувачам — за внутрішніми правилами.
Подовжений строк дає можливість зібрати та перевірити інформацію від усіх компаній групи без втрати якості даних.
Куди подавати фінансову звітність: практичні правила для бізнесу
Скласти фінансову звітність — це лише половина справи. Не менш важливо правильно визначити, куди саме її потрібно подати. Помилки на цьому етапі трапляються доволі часто: хтось обмежується податковою, хтось забуває про статистику, а хтось плутає форму подання.
Законодавство України чітко визначає коло органів, яким подається фінансова звітність підприємства, а також правила її передачі. У більшості випадків підприємство має звітувати щонайменше перед двома державними структурами. Розглянемо ці вимоги поетапно й без зайвої складності.
Подання фінансової звітності до органів державної статистики
Органи державної статистики є основними отримувачами фінансової звітності підприємств. Саме на основі цих даних формується загальна картина економічного стану країни, аналізується розвиток галузей та приймаються управлінські рішення на державному рівні. Подання звітності до статистики є обов’язком, а не правом підприємства, і не залежить від того, чи здійснювалася активна господарська діяльність протягом року.
Хто подає фінансову звітність до органів статистики
Обов’язок подання фінансової звітності до органів державної статистики поширюється на широкий перелік суб’єктів господарювання.
Фінансову звітність до статистики подають:
- усі юридичні особи незалежно від форми власності;
- підприємства всіх розмірів — мікро, малі, середні та великі;
- неприбуткові організації;
- підприємства, що тимчасово не здійснювали діяльність.
Цей обов’язок не залежить від фінансового результату чи наявності доходу. Навіть якщо підприємство фактично «не працювало», воно все одно повинно подати звітність із відповідними нульовими або мінімальними показниками. Органи статистики використовують ці дані не для контролю конкретного бізнесу, а для формування зведеної інформації. Саме тому звітність подається за встановленими формами та у визначені строки, незалежно від системи оподаткування чи статусу платника податків.
У якій формі подається фінансова звітність до статистики
Форма подання фінансової звітності до органів статистики також має значення, оскільки неправильний спосіб подання може вважатися порушенням.
Можливі форми подання звітності:
- в електронній формі;
- у паперовій формі (у виняткових випадках).
На практиці основним і пріоритетним способом є електронне подання. Воно здійснюється через спеціалізовані сервіси електронної звітності або офіційні платформи статистичних органів. Паперовий варіант допускається лише тоді, коли підприємство не має технічної можливості подати звіт електронно. При цьому паперова звітність подається безпосередньо до територіального органу статистики. Електронна форма значно спрощує процес, зменшує ризик помилок і дозволяє отримати підтвердження про прийняття звіту, що є важливим доказом виконання обов’язку.
Подання фінансової звітності до податкових органів
Податкові органи отримують фінансову звітність не як окремий інформаційний документ, а як складову податкової звітності. Для них фінансові показники є основою для перевірки правильності розрахунку податку на прибуток та аналізу діяльності платника. Саме тому подання фінансової звітності до податкової має свої особливості, які відрізняються від подання до статистики.
Фінансова звітність як додаток до податкової декларації
Для податкових органів фінансова звітність підприємства не подається «сама по собі». Вона є невід’ємною частиною податкової декларації.
Особливості подання фінансової звітності до податкової:
- подається разом із декларацією з податку на прибуток;
- є обов’язковим додатком до декларації;
- без фінансової звітності декларація вважається неподаною.
Це означає, що навіть правильно заповнена декларація з податку на прибуток не має юридичної сили без фінансової звітності. Податкова служба використовує ці дані для зіставлення фінансового результату з податковими показниками. Саме тому важливо, щоб дані у фінансовій звітності та декларації були узгодженими.
Подання здійснюється переважно в електронній формі, що дозволяє автоматично пов’язати декларацію з відповідними фінансовими формами.
Для яких платників подання фінансової звітності до податкових органів є обов’язковим
Не всі суб’єкти господарювання подають фінансову звітність до податкової служби. Цей обов’язок пов’язаний із системою оподаткування.
Фінансову звітність до податкових органів подають:
- платники податку на прибуток;
- підприємства, які звітують за податком на прибуток незалежно від доходу;
- юридичні особи на загальній системі оподаткування.
Платники єдиного податку, як правило, не подають фінансову звітність до податкової служби, якщо інше прямо не передбачено законодавством. Для платників податку на прибуток фінансова звітність є ключовим документом, адже саме на її основі формується об’єкт оподаткування.
Неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності разом із декларацією прирівнюється до неподання декларації, що тягне за собою штрафні санкції.
Відповідальність за порушення строків подання фінансової звітності: що загрожує бізнесу
Навіть правильно складена фінансова звітність підприємства може стати проблемою, якщо її подати із запізненням. Законодавство України чітко встановлює строки подання фінансової звітності та передбачає відповідальність за їх порушення. При цьому санкції можуть застосовуватися не лише до підприємства як юридичної особи, а й до посадових осіб.
На практиці багато порушень виникає не через злий умисел, а через неуважність, неправильне трактування вимог або переконання, що «нічого страшного не станеться». Розглянемо, які саме наслідки можливі та яких помилок варто уникати.
Штрафи та фінансові санкції за несвоєчасне подання
Фінансові санкції є найбільш поширеним видом відповідальності за порушення строків подання фінансової звітності. Вони застосовуються у випадках, коли звітність не подана вчасно або не подана взагалі.
Основні види фінансових санкцій:
- штрафи за неподання або несвоєчасне подання звітності;
- штрафи за неподання фінансової звітності разом із податковою декларацією;
- фінансові санкції за повторні порушення.
Розмір штрафів залежить від того, до якого органу не була подана звітність і який саме обов’язок порушено. Наприклад, неподання фінансової звітності як додатку до декларації з податку на прибуток прирівнюється до неподання самої декларації. Це означає, що підприємство може отримати штраф навіть за наявності правильно заповнених форм.
Повторні порушення протягом року, як правило, тягнуть за собою підвищені санкції. Важливо розуміти, що фінансові штрафи застосовуються незалежно від того, чи був у підприємства прибуток, і чи завдало порушення реальної шкоди бюджету.
Адміністративна відповідальність посадових осіб
Окрім фінансових санкцій для підприємства, законодавство передбачає адміністративну відповідальність для посадових осіб, відповідальних за подання фінансової звітності. Найчастіше це керівник або головний бухгалтер.
До адміністративної відповідальності можуть притягуватися:
- керівники підприємств;
- головні бухгалтери;
- інші посадові особи, відповідальні за звітність.
Адміністративна відповідальність настає у вигляді штрафу, який накладається безпосередньо на фізичну особу, а не на підприємство. Це означає, що штраф сплачується з особистих коштів посадової особи. Така відповідальність застосовується за порушення порядку ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності, зокрема за пропуск строків.
На практиці адміністративні штрафи часто супроводжують фінансові санкції, а не замінюють їх. Тому одне порушення може призвести одразу до кількох негативних наслідків, що робить питання строків особливо чутливим.
Типові помилки підприємств під час подання звітності
Більшість порушень строків подання фінансової звітності виникає не через навмисні дії, а через типові помилки, яких можна уникнути.
Найпоширеніші помилки підприємств:
- подання звітності лише до податкової, без статистики;
- переконання, що «нульову» звітність подавати не потрібно;
- несвоєчасне подання фінансової звітності як додатку до декларації;
- плутанина у строках подання різних видів звітності;
- відсутність підтвердження про прийняття електронної звітності.
Часто підприємства вважають, що якщо діяльність не здійснювалася, звітність можна не подавати. Це помилкове уявлення, яке регулярно призводить до штрафів. Інша поширена ситуація — звітність сформована, але подана із запізненням через технічні проблеми або очікування «кращого моменту».
Також бізнес іноді не перевіряє квитанції про прийняття електронної звітності, що ускладнює доведення своєчасного подання. Більшість таких помилок легко уникнути за умови планування та контролю строків.
Допомога спеціалістів АО «Бачинський та партнери»
Питання фінансової звітності часто виходять за межі звичайного бухгалтерського обліку. На практиці вони тісно пов’язані з податковими ризиками, перевірками контролюючих органів, корпоративними рішеннями та відповідальністю керівника. У таких ситуаціях особливо важливо мати поруч фахівців, які розуміють не лише цифри, а й правові наслідки кожного рішення.
Спеціалісти АО «Бачинський та партнери» допомагають підприємствам орієнтуватися у вимогах законодавства, правильно підготувати фінансову та пов’язану з нею звітність, оцінити можливі ризики ще до подання документів. Адвокати та консультанти компанії супроводжують клієнтів під час податкових перевірок, пояснюють позицію бізнесу контролюючим органам та захищають інтереси підприємства у спірних ситуаціях.
Вам може сподобатись