Одна із найбільш болючих – це проблема спілкування з дитиною після розлучення, коли один з батьків починає проживати окремо. Сімейний адвокат у своїй практиці часто працює з проблемами, які виникають після розірвання шлюбу.
Оскільки в Україні досі існує тенденція, що після розлучення діти переважно залишаються з матерями, побутує думка, що саме жінки використовують дітей, як засіб помсти колишньому за усі образи та невиправдані надії. Проте бажання маніпулювати почуттями колишнього не залежить від статі. На жаль, до подібної жорстокості вдаються як жінки, так і чоловіки.
Усунення перешкод у спілкуванні з дитиною
Розлучення аж ніяк не применшує обов’язки обох з батьків відносно дитини, адже законодавством встановлений як обов’язок (для того з батьків, хто проживає окремо від дитини) брати участь у вихованні дитини, так і право на особисте спілкування з останньою.
Ба більше, Сімейний кодекс України чітко вказує, що той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, за умови, що таке спілкування не шкодить нормальному розвиткові дитини.
Запобігти виникненню конфліктів та судової тяганини може факт укладення договору щодо здійснення батьківських прав та виконання обовʼязків тим з батьків, хто проживає окремо від дитини. Для даного договору вимагається письмова форма та нотаріальне посвідчення. У разі невиконання даного договору – порушник зобовʼязаний відшкодувати завдану моральну та матеріалу шкоду іншому з батьків.
Якщо домовитися мирно не вдається, закон пропонує два способи вирішення питання спілкування та участі у вихованні дитини після розлучення:
- через орган опіки та піклування;
- через суд.
Вирішення спору про участь у вихованні дитини через орган опіки та піклування
Законодавчою базою для вирішення даного питання слугує Сімейний кодекс України та Постанова КМУ №866.
Послідовність дій виглядає наступним чином:
1) Один з батьків, що проживає окремо від дитини, звертається до служби у справах дітей із заявою, у якій просить визначити способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею (дана заява подається за місцем проживання дитини);
Разом із заявою необхідно подати:
- Копію паспорта
- Довідку з місця реєстрації (проживання)
- Копію свідоцтва про укладення/розірвання шлюбу (у разі наявності)
- Копію свідоцтва про народження дитини
2) Працівник служби у справах дітей задля аналізу всіх обставин проводить бесіду з батьками та іншими родичами дитини (за можливості), звертається до соцзакладу щодо забезпечення проведення оцінки потреб батьків з метою встановлення здатності матері, батька виконувати обов’язки щодо виховання дитини та догляду за нею.
Обставини, які беруться до уваги: факти вчинення домашнього насильства щодо дитини; прихильність самої дитини до одного з батьків; рівень виконання батьками своїх обовʼязків; стан здоров’я дитини тощо.
3) Після з’ясування всіх обставин — служба у справах дітей складає висновок.
4) Сам порядок побачень із дитиною, участь у вихованні дитини встановлюється рішенням районної (районної у м. Києві та Севастополі) держадміністрації або виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади (при тому, що вищезгаданий висновок береться до уваги). Дане рішення є обов’язковим до виконання.
Якщо той з батьків, з ким проживає дитина, не виконує рішення органу опіки і піклування щодо графіку побачень, другий з батьків має право звертатися:
- до суду за відшкодуванням майнової та моральної шкоди
- в орган опіки та піклування для проведення бесіди з іншим з батьків
- в поліцію для притягнення до адміністративної відповідальності того, хто не виконує таке рішення
- до суду для усунення перешкод у спілкуванні з дитиною
Вирішення судом спору щодо участі у вихованні дитини
Судовий спосіб розв’язання конфлікту можна застосовувати у разі, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування або в інший спосіб чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні.
Такі перешкоди мають бути доведені належними доказами:
- показаннями свідків
- зверненнями в орган опіки та піклування
- зверненнями у поліцію
- листуванням чи іншою комунікацією між батьками
Види доказів та їх особливості у цій категорії спорів
Свідками, які даватимуть показання, можуть бути будь-які особи, що були присутні під час вчинення перешкод, в тому числі сусіди, родичі. Ці особи мають бути готові виступити у суді та підтвердити факт вчинення перешкод у побаченнях.
Ефективним доказом є звернення до органу опіки й піклування з вимогою щодо проведення роз’яснювальної бесіди чи інших заходів впливу на того з подружжя, який перешкоджає спілкуванню з дитиною. Навіть якщо орган не вжив необхідних заходів варто звертатися й надалі, подаючи два примірники заяви, на одному з яких вимагати проставлення відмітки про прийняття. Якщо заходи все ж проведені, вимагайте від органу опіки та піклування підтверджуючих документів.
Щодо поліції, то правоохоронні органи як правило повідомляють заявнику про відсутність у діях матері чи батька складу кримінального правопорушення, проте фіксують факт звернення.
Сучасна судова практика неоднозначно ставиться до доказів у вигляді електронної комунікації. Зокрема судді часто не приймають такі докази, зазначаючи що неможливо ідентифікувати осіб та підтвердити достовірність спілкування. Проти їх все одно варто подавати, адже суд оцінює докази в їх сукупності.
У даній категорії справ позовні вимоги можуть бути сформовані по-різному У судовій практиці зустрічаються вимоги про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, про визначення способів участі у вихованні дитини та про передачу дитини. Правила не існує, формулювання позовної вимоги залежить від обставин конкретної справи.
Суд може визначити такі способи участі одного з батьків у вихованні дитини:
- періодичні чи систематичні побачення з можливим відвідуванням дитиною місця проживання одного з батьків
- можливість спільного відпочинку
- відвідування дитиною місця проживання батька і можливість залишатися із ночівлею без супроводу матері
- телефонна та електронна комунікація з дитиною
Цей перелік не є вичерпним. Способи участі у вихованні можуть бути чітко регламентовані або ж обмежуватися визначенням місця та часу спілкування з дитиною.
Під час вирішення такої справи, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов’язків, враховує особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини та стан її здоров’я. Безумовно, істотне значення у таких справах має стан психічного здоров’я кожного з батьків, факт зловживання алкогольними напоями або наркотичними речовинами.
Виконання рішення суду
Виконати рішення про встановлення побачення з дитиною відтепер можливо. Лише нещодавно відгриміло рішення ЄСПЛ у справі Вишняков проти України, у якому Європейський суд констатував, що формального повідомлення сторонам рішення суду щодо доступу до дитини є недостатньо – держава має забезпечити відповідні механізми його виконання. Як вже ось, відповідні зміни до законодавства не змусили на себе довго чекати.
У зв’язку із прийняттям нового ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 року батьки, які проживають окремо і яким перешкоджають бачитись із дитиною мають змогу відновити справедливість і захисти свої права.
Відтепер державний виконавець має бути присутнім у визначений у рішенні час і місці побачення і здійснити перевірку явки того з батьків, з ким проживає дитина, разом із самою дитиною. Окрім цього, держвиконавець зобов’язаний перевіряти, аби боржник не чинив ніяких перешкод у спілкуванні стягувача з дитиною. А за потреби навіть залучити орган опіки та піклування на таке побачення.
У разі, якщо час і місце не визначені рішенням суду, вони встановлюються безпосередньо самим державним виконавцем. У такому випадку виконавець викликає сторін і узгоджує зручний для них час і місце побачень з дитиною. Заслухавши батьків, врахувавши інтереси дитини, виконавець визначає час та місце побачень і виносить про це окрему постанову.
Виконавче провадження про встановлення побачення з дитиною відтепер також стануть публічними, як і стягнення за аліментами. Виконавчі документи у таких справах публікуватимуться в автоматизованій системі виконавчого провадження.
У разі неявки того з батьків, з ким проживає дитина, на побачення, без поважних причин держвиконавець накладає штраф у розмірі 1700 грн. та виносить постанову, у якій буде вказуватись вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність. А відомості про такого боржника автоматично будуть розміщуватись в Єдиному реєстрі боржників (на сайті реєстру у вкладці «боржники, що перешкоджають у побаченні з дитиною»).
Але що вважати поважними причинами, яким чином вони мають повідомлятись виконавцю і підтверджуватись (і чи мають взагалі) законодавством не роз’яснено.
А тепер увага. У разі повторного невиконання рішення без поважних причин і неявки з дитиною на побачення держвиконавець накладає штраф уже в подвійному розмірі – 3400 грн., повідомляє правоохоронні органи про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається до суду для встановлення тимчасового обмеження боржника у виїзді за кордон та виносить постанову про тимчасове обмеження боржника у керуванні транспортними засобами.
При кожному наступному невиконанні боржником рішення суду державний виконавець накладає штраф у розмірі 3400 грн.
Як бачимо, відповідальність за перешкоджання у побаченні між дитиною і тим з батьків, хто проживає окремо, нарешті, законодавчо закріплена і є достатньо адекватною.
Вам може сподобатись