Як добитися зустрічей з дитиною після розлучення

Як добитися зустрічей з дитиною після розлучення

Сімейний адвокат у своїй практиці часто працює з проблемами, які виникають після розірвання шлюбу. Одна із найбільш болючих – це проблема спілкування з дитиною після розлучення, коли один з батьків починає проживати окремо.

В силу неприязних стосунків, а часто й відвертої ненависті, батьки не тільки не можуть мирно домовитися про час і місце зустрічей з дитиною, але й узагалі блокують спроби колишнього партнера вийти на зв’язок і переговорити. Більше того, нерідко той з батьків, з ким залишилася дитина, чинить на неї психологічний тиск та налаштовує її проти другого з батьків. Особливо гострою несправедливість видається в ситуаціях, коли батько/матір регулярно і добросовісно сплачує аліменти на дитину, щиро бажає брати участь у її вихованні і робить спроби знайти спільну мову з другим із батьків, який, у свою чергу, умисно не дає бачитися з дитиною.

Кожна сторона заслуговує розуміння і підтримки, проте батькам необхідно в першу чергу задуматися про те, яку непоправну шкоду наносить дитині обмеження у спілкуванні з батьком чи матір’ю.

Оскільки в Україні досі існує тенденція, що після розлучення діти переважно залишаються з матерями, побутує думка, що саме жінки використовують дітей, як засіб помсти колишньому за усі образи і невиправдані надії. Проте бажання маніпулювати почуттями колишнього не залежить від статі. На жаль, до подібної жорстокості вдаються як жінки, так і чоловіки.

Сімейний кодекс України чітко вказує, що той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, за умови, що таке спілкування не шкодить нормальному розвиткові дитини.

Якщо домовитися мирно не вдається, закон пропонує два способи вирішення питання спілкування та участі у вихованні дитини після розлучення:

  •  через орган опіки та піклування;
  •  через суд.

Вирішення спору про участь у вихованні дитини через орган опіки та піклування

Батько або матір може подати заяву до місцевого органу опіки та піклування, у якій просить визначити способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею. Орган опіки і піклування вивчає житлові умови, ставлення до дитини, зайнятість, спосіб життя та інші характеристики, на основі яких приймає рішення щодо встановлення графіку побачень з дитиною.

Важливо! Таку заяву подає саме той з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Рішення про встановлення графіку зустрічей є обов’язковим до виконання.

Якщо той з батьків, з ким проживає дитина, не виконує рішення органу опіки і піклування щодо графіку побачень, другий з батьків має право звертатися:

· до суду за відшкодуванням майнової та моральної шкоди

· в орган опіки і піклування для проведення бесіди з іншим з батьків

· в поліцію для притягнення до адміністративної відповідальності того, хто не виконує таке рішення

· до суду для усунення перешкод у спілкуванні з дитиною

Вирішення судом спору щодо участі у вихованні дитини

До суду звертаються у випадку, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування або в інший спосіб чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні.

Такі перешкоди мають бути доведені належними доказами:

· показаннями свідків

· зверненнями в орган опіки і піклування

· зверненнями у поліцію

· листуванням чи іншою комунікацією між батьками

Розглянемо детальніше зазначені види доказів та їх особливості у цій категорії спорів.

Свідками, які даватимуть показання, можуть бути будь-які особи, що були присутні під час вчинення перешкод, в тому числі сусіди, родичі. Ці особи мають бути готові виступити у суді і підтвердити факт вчинення перешкод у побаченнях.

Ефективним доказом є звернення до органу опіки і піклування з вимогою щодо проведення роз’яснювальної бесіди чи інших заходів впливу на того з подружжя, який перешкоджає спілкуванню з дитиною. Навіть якщо орган не вжив необхідних заходів варто звертатися й надалі, подаючи два примірники заяви, на одному з яких вимагати проставлення відмітки про прийняття. Якщо заходи все ж проведені, вимагайте від органу опіки та піклування підтверджуючих документів.

Щодо поліції, то правоохоронні органи як правило повідомляють заявнику про відсутність у діях матері чи батька складу кримінального правопорушення, проте фіксують факт звернення.

Сучасна судова практика неоднозначно ставиться до доказів у вигляді електронної комунікації. Зокрема судді часто не приймають такі докази, зазначаючи що неможливо ідентифікувати осіб та підтвердити достовірність спілкування. Проти їх все одно варто подавати, адже суд оцінює докази в їх сукупності.

У даній категорії справ позовні вимоги можуть бути сформовані по-різному У судовій практиці зустрічаються вимоги про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, про визначення способів участі у вихованні дитини та про передачу дитини. Правила не існує, формулювання позовної вимоги залежить від обставин конкретної справи.

Суд може визначити такі способи участі одного з батьків у вихованні дитини:

· періодичні чи систематичні побачення з можливим відвідуванням дитиною місця проживання одного з батьків

· можливість спільного відпочинку

· відвідування дитиною місця проживання батька і можливість залишатися із ночівлею без супроводу матері

· телефонна та електронна комунікація з дитиною

Цей перелік не є вичерпним. Способи участі у вихованні можуть бути чітко регламентовані або ж обмежуватися визначенням місця та часу спілкування з дитиною.

Під час вирішення такої справи, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов’язків, враховує особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини та стан її здоров’я. Безумовно, істотне значення у таких справах має стан психічного здоров’я кожного з батьків, факт зловживання алкогольними напоями або наркотичними речовинами.

Попри те, що спори відносно виховання дітей болючі для обох батьків, досить часто вони переростають у справжню війну, у якій інтереси та бажання дитини відходять на другий план.

Пам’ятайте, коли ви розлучаєтеся з чоловіком чи дружиною, ви перестаєте бути подружжям, але залишаєтеся батьками спільної дитини.

Безумовно, хороший адвокат надасть вам вичерпну консультацію, допоможе встановити зручний графік, здобуде судове рішення на вашу користь, а далі – задача все ж за вами. Адже

забезпечувати найкращі інтереси своєї дитини – це ваша моральна відповідальність та правовий обов’язок.

Часті запитання і відповіді на них.

· Скільки триває суд щодо усунення перешкод у вихованні дитини?

Як правило, розгляд таких справ триває від пів року може сягати кількох років.

· Суд дозволив побачення у присутності психолога. Чи законно це?

Так. Досить часто суд обумовлює побачення з дитиною у присутності іншої особи: матері/батька, іншого родича, психолога, чи вчителя. Це здійснюється з метою захисту інтересів дитини, задля збереження її психологічного комфорту, в силу віку дитини чи тривалої відсутності спілкування з тим із батьків, хто проживає окремо.

· Якщо, маючи рішення органу опіки та піклування, я не даватиму дитину чоловікові, чи може поліція арештувати мене?

Ні, за таке діяння не передбачено покарання у вигляді арешту.

Проте невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо такі самі дії вчинено повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, це тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України та обмеження у праві керування транспортним засобом. Обмеження діють до виконання рішення в повному обсязі.

· Чи можу я звернутися до суду для того, щоб бачитися з моїми онуками?

Звичайно. У судовому порядку також може бути вирішено спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, братів, сестер, вітчима, мачухи у вихованні дитини.

· Чи змінився порядок забезпечення участі у вихованні дитини у зв’язку з пандемією?

Ні, законодавство з даного питання не змінилося.

Проте зауважимо, що у зв’язку з карантинними обмеженнями стало важче кваліфікувати дії батьків як перешкоди у спілкуванні з дитиною. Адже з одного боку, така поведінка матері чи батька може пояснюватися вимогами щодо дотримання соціальної дистанції чи інших протиепідеміологічних заходів та занепокоєнням щодо безпеки дитини. Але з іншого боку права того з батьків, який проживає окремо, на участь у вихованні дитини не повинні обмежуватися в такий період і можуть бети реалізовані із додержанням вимог ВОЗ.

Ми вам
зателефонуємо
Замовити дзвінок