Як отримати посвідку на постійне проживання у Фінляндії

Постійне місце проживання (ПМП) у Фінляндії – це імміграційний статус, який дозволяє іноземцям законно жити в країні, працювати, вести бізнес, користуватися медичними послугами та отримувати інші соціальні гарантії.

Він надає майже ті ж права, що й громадянство, за винятком можливості голосувати на виборах та обіймати державні посади. Основна перевага ПМП перед посвідкою на проживання (ВНЖ) – його безстроковість, тобто немає потреби в регулярному продовженні.

Процес легалізації у Фінляндії відбувається поступово: спочатку оформлюється віза, потім тимчасовий дозвіл на проживання, після чого можна отримати ПМП, а згодом і громадянство.

Можливості, які надає постійний вид на проживання у Фінляндії

Резиденти Фінляндії мають доступ до безкоштовної медицини, офіційного працевлаштування з пенсійними відрахуваннями, безвізових поїздок по країнах ЄС і Шенгенської зони, соціальних виплат, банківських послуг та державної освіти на всіх рівнях.

Власники ПМП у майбутньому можуть претендувати на фінське громадянство, а з фінським паспортом відкривається можливість безперешкодно жити, працювати та навчатися в країнах Євросоюзу, а також подорожувати до більш ніж 185 країн світу без віз.

Скільки треба прожити у Фінляндії, щоб отримати ПМП

Щоб отримати постійне місце проживання у Фінляндії, іноземцю необхідно прожити в країні не менше чотирьох років на підставі безперервного дозволу на проживання (тип A). При цьому важливо, щоб періоди перебування в країні були дійсно безперервними, а виїзди за її межі не перевищували встановлені терміни.

Окрім строку проживання, заявник повинен мати стабільне фінансове становище, тобто достатній рівень доходу для самозабезпечення, а також дотримуватися законів Фінляндії. Якщо всі вимоги виконані, можна подати заявку на отримання ПМП, після чого Міграційна служба Фінляндії розгляне її та ухвалить рішення.

Шляхи отримання ПМП у Фінляндії

Особливості імміграції до Фінляндії залежать від підстав, на яких планується в’їзд, проживання та подальше отримання ПМП. Переїзд можливий як самостійно, так і разом із сім’єю, з правом на працевлаштування або без нього, на різний термін – від шести місяців і більше. Основні причини для імміграції можуть включати роботу, навчання, ведення бізнесу, сімейні обставини, репатріацію та інші фактори.

Працевлаштування є одним із найпоширеніших способів переїзду. Офіційно працевлаштовані в фінській компанії іноземці можуть отримати дозвіл на проживання на основі трудового контракту, якщо їхня заробітна плата перевищує прожитковий мінімум. Члени сім’ї також можуть переїхати до Фінляндії після отримання заявником ВНЖ. Деякі категорії фахівців, зокрема ІТ-спеціалісти, власники “блакитної карти” ЄС та стартап-підприємці, можуть отримати посвідку за пришвидшеною процедурою протягом 14 днів.
Навчання у фінських навчальних закладах також є підставою для імміграції. ВНЖ видається на весь період навчання, але не довше, ніж термін дії закордонного паспорта. Для його оформлення потрібні підтвердження про зарахування, фінансові гарантії, оплата навчання та медичне страхування. Студенти можуть працювати, але з обмеженням – не більше 30 годин на тиждень.
Для бізнесменів передбачена можливість імміграції за умови ведення підприємницької діяльності у Фінляндії. Це можуть бути приватні підприємці, акціонери з часткою не менше 30% у фінській компанії, а також засновники стартапів із перспективним бізнес-планом. У деяких випадках для ведення бізнесу потрібна ліцензія, яку можна отримати через Торговий реєстр Фінського патентно-реєстраційного відомства.
Сімейні обставини також можуть стати підставою для переїзду. Дружини, партнери, діти та опікуни громадян Фінляндії або іноземців із легальним статусом у країні можуть отримати ВНЖ за програмою возз’єднання сім’ї. Для цього необхідно підтвердити родинні зв’язки та фінансову спроможність утримувати сім’ю.
Репатріація – це можливість повернення до Фінляндії для осіб фінського походження або тих, хто має тісні зв’язки з країною. Така програма передбачає спрощений порядок отримання ВНЖ для заявника та його сім’ї з правом на роботу та навчання, а в майбутньому – на отримання ПМП.
Жертви торгівлі людьми можуть отримати ВНЖ, якщо вони опинилися в особливо вразливій ситуації та співпрацюють із владою у розслідуванні. Запросити до Фінляндії членів сім’ї можуть лише ті особи, які вже мають статус ПМП.
Громадяни ЄС, а також Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії не потребують дозволу на проживання у Фінляндії, якщо планують перебувати в країні понад 90 днів. Їм достатньо зареєструватися в міграційній службі.

Окремо розглядаються випадки імміграції за іншими підставами, такими як релігійна діяльність, науково-дослідна робота, лікування або заручини з резидентом Фінляндії. У таких ситуаціях необхідно надати документи, що підтверджують мету проживання та наявність фінансових засобів.

Варто зазначити, що купівля нерухомості чи інвестиції в економіку Фінляндії не є самостійною підставою для імміграції, проте вони можуть підвищити шанси на отримання дозволу на проживання за іншими категоріями.

Які документи потрібні

Для отримання ПМП у Фінляндії необхідно підготувати такі документи:

Заява на оформлення ПМП – її можна подати онлайн або роздрукувати та передати особисто в офіс Фінської міграційної служби.
Паспорт – разом із копією сторінок, що містять особисті дані.
Документ, що підтверджує місце проживання в Фінляндії – це може бути договір оренди або документ про право власності на нерухомість.
Документи, що підтверджують підставу для переїзду – наприклад, трудовий договір, свідоцтво про шлюб, зарахування до навчального закладу тощо.
Підтвердження оплати мита.

Найбільш поширенні причини відмови у видачі ПМП

Отримання ПМП у Фінляндії може бути відхилене з кількох причин, пов’язаних із невідповідністю вимогам міграційного законодавства. Основні причини відмови включають:

Недостатній термін проживання – якщо заявник не перебував у країні необхідний мінімальний строк із безперервним дозволом на проживання (тип A).
Відсутність фінансової стабільності – недостатній рівень доходу або залежність від соціальної допомоги може стати підставою для відмови.
Порушення законів – наявність судимостей, адміністративних правопорушень або інших проблем із законом негативно впливає на рішення міграційних органів.
Надання неправдивої інформації – якщо в заяві або поданих документах виявлено неправдиві відомості, це може призвести до автоматичної відмови.
Відсутність законних підстав для отримання ПМП – якщо заявник не може довести, що відповідає одній із категорій імміграції (робота, навчання, сім’я тощо).
Тривалі періоди відсутності у Фінляндії – якщо заявник протягом тривалого часу перебував за межами країни, це може свідчити про відсутність інтеграції та анулювати право на ПМП.
Загроза національній безпеці – якщо заявник може становити потенційну загрозу для безпеки або суспільного порядку, міграційна служба має право відмовити у видачі ПМП.

У разі відмови рішення можна оскаржити, подавши апеляцію до адміністративного суду, однак для цього необхідно мати вагомі підстави та додаткові докази на свою користь.

Aвтор