За останні роки тема домашнього насильства та притягнення до відповідальності кривдника стає все більш актуальною. Кількість зафіксованих правопорушень правоохоронними органами є надзвичайно великою, (лише у січні 2024 року було 435 кримінальних проваджень щодо домашнього насильства, і ця цифра вдвічі більша, ніж минулого року).
Чи пов’язано це з фактом поширенішого домашнього насильства у суспільстві? Швидше, з активнішими зверненнями у відповідні органами. Що таке домашнє насильство? На кого воно поширюється? Чи можна притягнути до відповідальності за домашнє насильство та до якої?
Що таке домашнє насильство?
Очевидно, не кожен конфлікт можна назвати насильством.
Деталізоване визначення надає ЗУ “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, де вказано:
Домашнє насильство — діяння (дії або бездіяльність):
- фізичного (ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру)
- сексуального (будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності)
- психологічного (словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;) або
- економічного насильства (умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру).
Ці діяння вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання,
- або між родичами,
- або між колишнім чи теперішнім подружжям,
- або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах
- чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа,
- а також погрози вчинення таких діянь;
Насправді важливо розуміти, що насильству характерна певна нерівність сторін, де буде сторона кривдника та сторона, що постраждала. Розбіжності у поглядах, суперечки та конфлікти насильством не є.
Як слід вчинити у випадку домашнього насильства та повпливати на кривдника?
В першу чергу необхідно звертатись до працівників поліції. Важливо це робити вчасно. Згідно з Законом України “Про запобігання і протидію домашньому насильству”, працівники уповноважені застосовувати спеціальні заходи залежно від обставин, в тому числі терміновий заборонний припис (зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою).
А також обмежувальний припис (заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; тощо).
Адміністративна відповідальність
Ст. 173–2 КУпАП: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, тягнуть за собою накладення штрафу від 170 до 340 грн або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Чи можна кривдника притягнути до кримінальної відповідальності?
Так. КК України визначає домашнє насильство як умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
При цьому, ВС України наголошує на систематичності як ознаці домашнього насильства, тобто повторюваності його епізодів протягом певного часу.
За таке кримінальне правопорушення законом передбачено покарання громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або пробаційним наглядом на строк до п’яти років, або обмеженням волі на той самий строк, або позбавленням волі на строк до двох років.
Вам може сподобатись