Антикорупційне законодавство України

11 червня 2009 року, Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 11.06.2009 р. № 1506-VI (далі – Закон № 1506). Згідно з першою редакцією Закону № 1506 набрання ним чинності планувалося з 01.01.2010 р., пізніше час введення в дію було перенесено на 01.04.2010 р., а відповідно до останніх змін – на 01.01.2011 р.

На відміну від чинного на сьогодні Закону України «Про боротьбу з корупцією», суб’єктами відповідальності за яким є державні службовці та інші особи публічного права, Закон № 1506 визначає основні засади запобігання та протидії корупції в публічній та приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У ст. 2 Закону № 1506 визначено суб’єкти відповідальності за корупційні правопорушення. Варто зазначити, що цей перелік суттєво розширився. До нього включено осіб, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків в юридичних особах, а також фізичні особи – підприємці. Це означає, що керівник підприємства незалежно від форми власності за новим законодавством буде суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Щоб якомога повніше відповісти на поставлене питання, звернімося до ст. 4 Закону № 1506, яка встановлює обмеження, спрямовані на запобігання та протидію корупції. Згідно з нормами цієї статті зазначеним вище особам забороняється займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту, що здійснюються в позаробочий час) безпосередньо або через інших осіб, якщо інше не передбачено законом.

За вчинення корупційних правопорушень особи, що є суб’єктами відповідальності за такі правопорушення відповідно до Закону № 1506, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової або дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Статтею 21224 КпАП передбачено адміністративне стягнення за здійснення особою безпосередньо або через посередників чи інших осіб підприємницької діяльності, а так само виконання нею роботи за сумісництвом (крім викладацької, наукової, творчої або медичної практики у неробочий час) у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманої винагороди від підприємницької діяльності чи роботи за сумісництвом.

Отже, керівник має право зареєструватися як фізична особа – підприємець, проте здійснення ним підприємницької діяльності (особисто або через посередників) призведе до негативних для нього наслідків.

Юридичні послуги:

 

Звертайтесь за Контактами та моб.:(096) 0020100;(050) 431 70 84