Електронні довірчі послуги: крок в цифровий простір ЄС

Минулого тижня набрав чинності Закон “Про електронні довірчі послуги”, що на думку Міністра юстиції, має революційний характер.

Закон був прийнятий більше року тому, але набрав чинності лише через рік після оприлюднення. Саме рік з точки зору законодавця потрібен був для приведення чинних актів у відповідність до закону та для прийняття нових у цій сфері.

Що ж таке електронні довірчі послуги (ЕДП)?

Це послуги, що надаються визначеними суб’єктами (надавачами) з метою взаємодії кількох користувачів, що довіряють надавачу. Довірчий список, який ведеться Мін’юстом, містить перелік виключно кваліфікованих надавачів. З’являється можливість проводити ідентифікацію електронними засобами, що спрощує процедуру обміну інформацією.

До ЕПД відносяться окремо або в сукупності різноманітні послуги, пов’язані з обслуговуванням електронних підписів та печаток, автентифікація веб-сайту та реєстрована електронна доставка (з фіксуванням часу передачі даних та їх захистом).

При цьому, для надавачів, що є кваліфікованими в розумінні закону, встановлено певні умови: внесення коштів на спеціально визначений для цього рахунок або страхування відповідальності з метою відшкодування можливої в майбутньому шкоди.

Ризики користування послугами інших надавачів, розподіляються за умовами договору.

Як проводитиметься ідентифікація?

Ідентифікація, зокрема, проводитиметься за електронним підписом, який прирівняний до власноручного, та електронною печаткою: простими, удосконаленими та кваліфікованими.

Рівень довіри до ідентифікації може бути високим (максимально запобігає зловживанням та підміні особи; забезпечується кваліфікованими підписами/печатками), середнім (істотно знижує зловживання; забезпечується удосконаленими підписами/печатками) або низьким (обмежений; знижує ризик зловживань та спростування ідентичності).

У яких сферах можна використовувати?

ЕДП за домовленості про порядок ідентифікації можна використовувати у будь-яких відносинах, що потребують обміну електронними даними, за умови, що на паперових аналогах закон не вимагає підписання їх власноручно.

У разі ж наявності вимоги про обов’язковість власноручного підписання на паперових носіях, а також у відносинах з владою – учасники повинні використовувати кваліфіковані ЕДП. Відповідно органи влади використовують виключно кваліфіковані сертифікати, підписи/печатки та мають додатковий порядок їх використання.

Підсумки

З набранням чинності цього закону Закон “Про електронний цифровий підпис” втратив чинність, однак основні його положення знайшли своє відображення в новому законі.

Впровадження системи електронних довірчих послуг несе багато переваг як для бізнесу, так і для пересічних громадян. Можливість отримувати публічні послуги онлайн, комунікувати онлайн з органами влади має суттєво зменшити вплив людського фактору у відносинах бізнесу з державою.

Бізнес також отримає можливість укладати договори онлайн, брати участь в іноземних тендерах та впровадити електронний документообіг у більшості сфер.

Закон був розроблений на основі європейського Регламенту щодо eIDAS-регулювання (electronic IDentification, Authentication and trust Services), а тому, безумовно, є кроком назустріч цифровому простору Євросоюзу. Однак, чи готове наше суспільство до таких кардинальних змін – побачимо згодом.

Олеся Тодорюк,

юрист Адвокатського Об’єднання «Бачинський та партнери»,

помічник адвоката Андрія Кавчука, керівника практики

корпоративного права та комплаєнсу

Якщо у Вас є запитання Юрист допоможе Вам


Ірина Шумська

Якщо у Вас є запитання Юрист допоможе Вам


Наталія Василечко

Якщо у Вас є запитання Юрист допоможе Вам


Ірена Найда

Якщо у Вас є запитання Юрист допоможе Вам


Тарас Бачинський