Переваги і пастки нового закону про товариства

З моменту набрання чинності очікуваним законом про товариства минуло вже понад три місяці. І хоча достатня практика, включаючи судову, ще напрацьована не була, можна робити перші висновки про “роботу” закону, про його переваги, які іноді можуть обернутись пастками.

Перевага/пастка № 1.  Як контролювати склад учасників та їхні частки?

Звуження переліку обов’язкових в статуті відомостей одразу викликало неоднозначну оцінку. Спрощення, на перший погляд, процедури відчуження частки може обернутись суттєвими ризиками для товариства в цілому.

Оскільки інформацію про склад учасників та розмір їхніх часток вже не обов’язково зазначати в статуті, у разі здійснення операцій з частками (їх частинами) статут змінювати не потрібно.

Процедура реєстрації змін у складі учасників тепер не потребує скликання загальних зборів, заявником є зацікавлена особа – набувач частки чи її відчужувач.

З одного боку, спрощення процедури захищає права й інтереси особи, що набула частку в товаристві. Тут виникає проблема здійснення контролю за змінами складу учасників з боку товариства. Теоретично товариство може й не знати, що частка була відчужена, а серед учасників з’явився новий.

Для уникнення такої ситуації законодавець вніс зміни до закону про держреєстрацію. Реєстратор чи нотаріус у випадку змін у складі учасників зобов’язаний надіслати виписку товариству, заявнику та всім учасникам товариства – як тим, які були зазначені в реєстрі до проведення реєстраційної дії, так і новим.

Очевидно, мотивами законодавця було повідомлення всіх осіб, на чиї права може вплинути реєстраційна дія. Однак, тут є певні проблеми. Закон чітко передбачає надсилання виписки (а не витягу), а виписка не містить інформації про склад засновників (учасників). Єдине, чим така дія може захистити права адресатів – стати індикатором внесення якихось змін до реєстру та змусити перевірити зазначену інформацію. Але це лише у випадку, якщо така особа знайома з нормами закону та їй відомо про законодавчу вимогу надсилання виписки.

Перевага/пастка № 2. Як працює переважне право?

В процедурі реалізації переважного права слід звернути на одне формулювання. Учасники мають переважне право на придбання частки (її частини), що продається третій особі. Тобто достатньо просто укласти інший, ніж купівля-продаж, договір (наприклад, міни чи дарування). І Ви вільні від переважного права.

Перевага/пастка № 3. Вихід учасника, що має 50% і більше.

Розмежування порядку виходу з товариства для учасників, що мають менше 50% відсотків у статутному капіталі (без згоди), та тих, які мають 50% і більше (лише за згодою інших учасників), очевидно спрямоване на захист міноритарних власників від виведення більшої частини активів з товариства. Учасник, що має більше 50% фактично здійснює контроль над товариством, а тому можливість його безперешкодного виходу негативно позначиться на товаристві в цілому.

Але як захиститись міноритаріям від такого виходу, зважаючи на можливість блокування учасником, який бажає вийти, будь-яких рішень товариства? Учасник не виходить, але і товариство не приймає жодних рішень.

Такий “втікач” може скористатись іншою можливістю – розділити свою частку. Враховуючи, що переважне право поширюється лише на випадки продажу, можна подарувати частину частки (до прикладу, 40% з 80%) комусь із членів сім’ї. Після зміни складу учасників, кожен з тих, що мають по 40%, може безперешкодно вийти.

Для міноритарних власників у цьому випадку вихід лише один – вийти з товариства раніше, не допустивши перерозподілу часток, – одразу після звернення мажоритарія за згодою про вихід або після поділу ним своєї частки. Однак, для цього потрібно бути уважним та вчасно реагувати на зміни в реєстрі.  

Перевага/пастка № 4. Виключення учасника.

Захист від незаконного виключення учасників реалізований через відсутність норм про можливість такого виключення на підставі невиконання обов’язків учасника. Але такий захист може спричинити блокування рішень, які потребують одностайного голосування, у разі наявності в складі учасників, що систематично не беруть участі в зборах та не направляють представників.

Виключити таких учасників зараз (до 17.06.2019) можна лише у разі наявності таких положень в статуті товариства (протягом року з моменту набрання чинності законом статут є чинним). З 17.06.2019 виключити учасника на підставі невиконання обов’язків буде неможливо, адже зазначена норма статуту суперечитиме закону.

Тоді що робити? Виключити таких учасників зараз або укласти корпоративний договір, яким закріпити обов’язок продати частку у разі неучасті в зборах. Однак, у разі виключення наслідком може стати судове оскарження та потреба доводити невиконання обов’язків. А для укладення корпоративного договору потрібна згода.

Перевага/пастка № 5. Чи потрібно розраховуватись з учасником?

Гнучкість нового закону є його великою перевагою порівняно з попереднім. Але в певних моментах закон можна назвати аж надто гнучким.

Встановивши загальне правило – обов’язок протягом року виплатити учаснику, що вийшов, ринкову вартість його частки, закон дозволяє змінити цей строк в статуті. Будь-які максимальні чи мінімальні обмеження відсутні. А отже, дозволено визначити в статуті строк у 50 чи 100 років.

Таким чином, вихід учасника не матиме змісту, а вартість частки істотно знеціниться, адже визначається на день, що передує державній реєстрації змін.

То що робити?

Ризики нового закону можуть викликати занепокоєння, яке навряд можна назвати невиправданим. Але захистити себе та товариство все-таки можливо, шляхом складання якісного статуту та укладення корпоративного договору. В цих документах можна максимально детально врегулювати всі процедури та передбачити можливі ризики, встановити порядок дій у разі конфліктних ситуацій, обов’язок отримувати згоду на відчуження частки, зафіксувати відсоткове співвідношення чи кількість голосів, відмінну від розміру частки. Це допоможе істотно мінімізувати ризики нового закону.

Олеся Тодорюк,

юрист Адвокатського Об’єднання «Бачинський та партнери»,

помічник адвоката Андрія Кавчука, керівника практики

корпоративного права та комплаєнсу

Якщо у Вас є запитання Юрист допоможе Вам


Ірина Шумська

Якщо у Вас є запитання Юрист допоможе Вам


Наталія Василечко

Якщо у Вас є запитання Юрист допоможе Вам


Ірена Найда

Якщо у Вас є запитання Юрист допоможе Вам


Тарас Бачинський