Поділ майна між спадкоємцями, встановлення частки нерухомого майна в натурі

Поділ майна між спадкоємцями

Поділ майна між спадкоємцями може відбуватись через підписання угоди між спадкоємцями або шляхом виділення частки в натурі кожному із спадкоємців. Перший спосіб зумовлено тим, що, відповідно до державних законодавчих актів, процедура розподілення спадщини виражена у чисельному еквіваленті (наприклад 1/2 або 1/3) (йде мова про ідеальні частки). У такому випадку всі спадкоємці зобов’язані укласти договір про виділення частки в натурі. Другий спосіб поділу майна між спадкоємцями можливий лише за умови, що у заповіті чітко вказано майно, яке повинно перейти до спадкоємця. Таким чином, успадковане майно не підлягає поділу між всіма законними спадкоємцями, оскільки визначається державою, як об’єкт особистої власності одного спадкоємця.

Можливість зміни розміру спадщини спадкоємцями

Закон передбачає, що будь-хто із спадкоємців може змінити розмір частки у спадщині. Дане положення не застосовується лише якщо воля спадкодавця щодо розміру майна, яке підлягає успадкуванню, чітко описана у заповіті. Варто зазначити, що зміна розміру успадкованого майна можлива лише через укладення окремого договору (в даному випадку не йде мова про договір щодо поділу спадщини). Також закон передбачає грошову компенсацію, якщо вартість майна, яке підлягає успадкуванню не відповідає вартості спадкової частки. Вона регулюється окремою угодою, що повинна бути підписана всіма законними спадкоємцями.

Процедура виділення частки майна в натурі

Згідно із статтею 1279 Цивільного Кодексу України, переважне право у процесі виділення частки майна в натурі надають спадкоємцю, який перебував у сімейних або родинних стосунках зі спадкодавцем. У цьому випадку спадкоємець повинен подати позов про виділення частки в натурі. Це можливо, якщо мова йде про такі види майна, яке підлягає спадкуванню:

1)         предмети домашнього побуту та вжитку (передбачено законодавством України лише за тієї умови, що спадкоємець перебував у сімейних стосунках із спадкодавцем понад один рік);

2)         нерухомого майна як об’єкта сумісної або часткової власності спадкоємця та спадкодавця.

Якщо позовна заява про виділення частки в натурі подана неналежним чином або немає згоди усіх законних спадкоємців, спадщина підлягає поділу в судовому порядку.

У випадку виділення часток будинку в натурі важливо, щоб ухвалене рішення враховувало інтереси усіх законних спадкоємців. У процесі спадкування виникає ризик необґрунтованого виділення майна в натурі: деякі спадкоємці можуть залишитися без житла. Варто зазначити, що цей аспект не є підставою для припинення здійснення процедури виділення майна в натурі. Тоді рішення щодо розподілу майна в натурі повинен ухвалити суд, опираючись на пропозиції сторін-спадкоємців. Якщо неможливо рівномірно розподілити майно в натурі, законом передбачено можливість компенсації частки його вартості тій стороні-спадкоємцю, яка отримала найменшу частку майна спадкодавця. Компенсація може виражатися у грошовому еквіваленті або у натурі. Невідповідність успадкованого майна в матеріальному еквіваленті може компенсовуватись за згодою усіх сторін.

Якщо у Вас є запитання, то ми допоможемо Вам. Звертайтесь за вказаними контактами

Якщо у Вас є запитання Юрист допоможе Вам


Тетяна Кордіяка

Якщо у Вас є запитання Юрист допоможе Вам


Тарас Бачинський