Визнання особи недієздатною: нововведення в законодавстві

Нагадаємо, що від 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПКУ), які спричинили нововведення і у процедурі визнання особи недієздатною. Розбираємось, що змінилось, які новації запроваджено, і яким чином  сьогодні виглядає процес визнання недієздатності.

 

  1. Подача заяви про визнання особи недієздатною.

Як і раніше, визнання особи недієздатною належить до виключної прерогативи суду.  Єдиною підставою визнання особи недієздатною є наявність хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Такі справи розглядається в окремому провадженні за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги – за місцезнаходженням цього закладу. У заяві слід обов’язково залучати орган опіки і піклування як заінтересовану особу.

Слід зауважити, що коло заявників у даних справах є обмеженим. Так, заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, але незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

У заяві мають бути чітко викладені обставини, що свідчать про хронічний, психічний розлад особи разом із доказами, що підтверджують такий розлад. Доказами можуть бути довідки про стан здоров’я, виписки з історії хвороби, інші документи, видані лікувально-профілактичними закладами. Судовий збір за подання заяви не сплачується.

  1. Розгляд справи судом.

Справа у суді слухається за участю заявника, самої особи, яка визнається недієздатною, та представника органу опіки та піклування.

До законодавчих змін питання виклику особи, щодо якої розглядається справа, вирішувалося в кожному випадку судом, з урахуванням стану її здоров’я. Так, фактично, судові засідання відбувалися без участі особи, щодо якої розглядалася справа, та без врахування її особистої думки і можливості її висловити.

За чинним законодавством участь особи, яка визнається недієздатною, у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, що значно розширює права особи, яка визнається недієздатною. Для визначення фактичної можливості такої особи з’явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

Окрім цього, держава подбала про забезпечення правового захисту особи, що визнається недієздатною. Така особа має право отримати безоплатну правову допомогу в місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги протягом розгляду її справи в суді.

  1. Експертиза.

Розглядаючи справу, суд в обов’язковому порядку призначає судово-психіатричну експертизу для встановлення її психічного стану. На експертизу виносяться питання: 1) чи хворіє громадянин на  психічну  хворобу; 2) чи розуміє він значення своїх  дій  та  чи  може  керувати ними. Судові витрати, пов’язані із проведенням експертизи, здійснюються на рахунок держави.

  1. Подання органу опіки і піклування.

Суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна. У випадку існування потенційного опікуна, він час розгляду справи у суді звертається із заявою до органу опіки і піклування про видачу подання про можливість призначення його опікуном. До заяви додаються копії висновку судово-психіатричної експертизи та ухвали суду про відкриття провадження у цивільній справі та інші документи.

  1. Рішення суду.

Особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

До набрання чинності змін до ЦПКУ особа визнавалась недієздатною безстроково. Проте на сьогодні строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною є обмеженим. Такий строк визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення суду має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку дії рішення суду.

Раніше скасувати рішення суду про визнання особи недієздатною було можливе лише за висновком судово-психіатричної експертизи, та заяви, яку могли подати тільки опікун та представник органу опіки та піклування. Особа, яку визнано недієздатною, не мала права подати таку заяву, що фактично унеможливлювало особисто захистити свої права та позбутися відповідного негативного статусу в суспільстві. Чинним законодавством розширено перелік осіб, які мають право подати заяву. Ними можуть бути представники органу опіки та піклування, опікун, члени сім’ї, та сама особа, щодо якої розглядається справа.

Загалом, зі змінами до ЦПКУ особи, позбавлені дієздатності, або щодо яких розглядаються справи стосовно визнання недієздатними, отримали значно ширші права, ніж за старого законодавства, що свідчить про позитивні зрушення у сфері дотримання громадянських прав та формує підґрунтя для подальших змін та досягнень у сфері правосуддя.

Фото: Укрінформ

Бєлікова Анастасія

помічник адвоката – партнера практики

судового представництва

АО «Бачинський та партнери»

Наталії Жеманової

Якщо у Вас є запитання Юрист допоможе Вам


Ірина Шумська

Якщо у Вас є запитання Юрист допоможе Вам


Наталія Василечко

Якщо у Вас є запитання Юрист допоможе Вам


Ірена Найда

Якщо у Вас є запитання Юрист допоможе Вам


Тарас Бачинський