Webmoney в Україні

Розвиток IT сфери веде до того, що і розрахунки в Інтернеті мають ставати простішими, легшими, швидшими. Тим не менше, чи дійсно онлайн-платежі Webmoney Transfer є такими вже надійними? Не зовсім. Доказ цього – нещодавнє блокування українського офісу вебмані, арешт серверів, неможливість вивести вебмані в Україні.

Як би не було, але вебмані – найбільша система онлайн платежів на теренах пострадянських країн. І якщо правове поле не встигає врегулювати реальні суспільні відносини, то це проблема державно-правового регулювання.

Вебмані працює через «Гарантів». В обмін на реальні гроші ці гаранти грубо кажучи випускають (емітують) віртуальні гроші – титульні знаки. Хоча самі Гаранти і вебмані так не думають, вони не вважають це емісією.

Їх основною функцією, окрім представницької, є забезпечення титульних знаків конкретного типу, відповідного національній валюті даного регіону. Так, в Україні Webmoney представляє «Українське Гарантійне Агентство» і ПАТ «Український Професійний Банк», що дають “гарантії” для українських віртуальних грошей вебмані – WMU.

Але на сьогоднішній день вебмані не зовсім відповідає ряду законодавчих актів України, що регулюють платіжні системи і електронні гроші. Виходить, вебмані мала би бути зареєстрована в НБУ, як платіжна система (до прикладу, приватбанківська система liqpay), працювати з банком-емітентом, крім того, у неї має бути ліцензія на здійснення фінансових операцій або агентський договір з банком. Цього немає, вебмані існує сама по собі.

Тому юристи Юридичної компанії Лігалейд не рекомендують тримати значні суми в гаманцях вебмані чи здійснювати фінансові операції великими грошима у цій платіжній системі.

Позиція частини юристів така, що вебмані не є платіжною системою і тому не підпадає під дію згаданого законодавства. Це пояснюють тим, що титульні знак – це не грошові знаки, а знаками на «право вимоги», тобто зобов’язання однієї сторони виплатити грошову суму іншій стороні, а інша сторона відповідно має право вимагати виплати еквіваленту титульних знаків у гривнях.

Згідно цивільного законодавства такі зобов’язання можуть продаватися і купуватися за гроші, а також обмінюватися на інші блага (товари, послуги).

На нашу думку, це не зовсім так. Юридично-словесна еквілібрістика щодо права вимоги не відповідає дійсній суті титульних знаків та самої системи вебмані.

По суті вебмані – це велика сіра схема обходу державного контролю за безготівковим обігом коштів. Якщо ще у банку це можна відмоніторити, то через вебмані навряд чи. Це ж стосується і переказів грошей закордон. Якщо в банку особі для цього треба індивідуальну ліцензію НБУ, то вебмані працює без кордонів, що безумовно завдає збитків бюджету. Але податки з доходів фізичних осіб в Україні і так майже не сплачуються, тому на разі це ще не найбільша проблема.

Підприємцям, які живуть з он-лайн доходу і більшість знаходяться на спрощеній системі оподаткування слід не забувати, що кошти єдиноподатники можуть отримувати лише в готівковій або безготівковій формі (тут мається на увазі, що бартер не дозволяється). Таке обмеження очевидно діє і на електронні розрахунки. Отож, тут слід бути обережним і на єдиному податку виводити на рахунок підприємця гроші, зароблені у системі вебмані не радимо.

Ще одна ситуація, що робити у випадку заборгованості у формі титульних знаків вебмані. У нашій практиці зустрічалася ситуація, коли одна особа надала позику через спеціальний сервіс Webmoney іншій особі на значну суму коштів. Як їх повертати через суд, це ж і не гроші, і не речі, а право вимоги. Кількість судових справ по вебмані в Україні незначна. Українські судді, на щастя, все ж таки стають на бік позикодавця, не відмахуючись від таких справ, керуючись при цьому загальними положеннями законодавства про позику, а також внутрішніми документами самої системи вебмані. Що не скажеш про правоохоронні органи, вони цураються таких справ (в принципі, як і будь-яких інших, присвоюючи їм “статус” цивільно-правових відносин, але можуть ще і позикодавця спитати чому це він незаконною платіжною системою користується).

Щодо юридичного супроводу електронної комерції, судів, пов’язаних із вебмані чи іншими електронними платіжними системами, зв’язуйтеся із керівником юридичної компанії Лігалейд, адвокатом Тарасом Бачинським за тел. 097 218 42 75 або іншими засобами зв’язку. що розміщені на цьому сайті.