Зміна засновників (учасників) або продаж корпоративних прав ТОВ передбачає укладення нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, оформлення протоколу загальних зборів учасників та підготовку пакету документів для подання державному реєстратору з метою внесення змін до Єдиного державного реєстру (ЄДР) зазначає податковий юрист АО “Бачинський та партнери”.
При цьому необхідно дотриматися переважного права інших учасників на придбання частки, забезпечити нотаріальне посвідчення угоди та подати реєстраційну заяву разом із супровідними документами.
Способами зміни учасників в ТОВ є вступ, вихід учасника або ж купівля-продаж (чи дарування) частки (корпоративних прав). Зазначені процедури істотно різняться, але дуже часто говорячи про вихід учасники мають на увазі продаж корпоративних прав, а говорячи про вступ – купівлю частки в статутному капіталі. Тому про все по черзі.
Підстави для зміни складу засновників ТОВ
Зміна складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) може відбуватися з різних причин, передбачених українським законодавством.
- Однією з найпоширеніших є добровільний вихід учасника, коли він вирішує залишити товариство. Якщо його частка у статутному капіталі менша за 50%, достатньо подати нотаріально засвідчену заяву, і вихід відбувається без додаткових умов. У випадку, коли частка перевищує 50%, потрібна згода інших учасників, оскільки зміна власника такої частки значно впливає на права та контроль у ТОВ. Процес зазвичай простий, але потребує правильного оформлення документів, щоб уникнути майбутніх суперечок.
- Ще однією поширеною підставою є продаж частки, який може відбуватися як серед існуючих учасників, так і на користь сторонніх осіб. Закон передбачає, що при продажу третім особам решта засновників мають переважне право викупу частки протягом 30 днів на тих самих умовах. Якщо статут ТОВ скасовує це правило, продаж спрощується, але за замовчуванням закон захищає інтереси учасників.
У разі смерті засновника, його спадкоємці отримують право на частку через 6 місяців. Для вступу до складу учасників потрібна згода інших засновників. Товариство також може не прийняти спадкоємців і виплатити їм вартість частки померлого учасника.
Існують також примусові підстави зміни складу учасників, які застосовуються рідше, але мають серйозні наслідки. Виключення учасника можливе, якщо він не вніс вклад до статутного капіталу або своїми діями/бездіяльністю завдає шкоди ТОВ, наприклад, блокуючи прийняття рішень. Рішення ухвалюють інші учасники без його голосу, проте такі випадки часто оскаржуються в суді.
Примусовий продаж частки настає за рішенням суду, коли учасник-боржник не може погасити свої зобов’язання. Частка арештовується, оцінюється за фінансовими даними ТОВ і спершу пропонується для викупу іншим учасникам, а за їхньої відмови — продається на торгах. Цей механізм має певні недоліки, зокрема невизначені строки викупу та можливість оскарження оцінки, що ускладнює його застосування на практиці.
Вихід учасника
Процедура виходу різниться залежно від частки учасника, що виходить.
- Учасник, що володіє часткою розміром менш як 50% у статутному капіталі, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.
- Учасник з часткою 50%+ має попередньо отримати згоду інших учасників товариства (всіх). В якій формі надається згода – законодавчо не встановлено, але на практиці це може бути письмовий нотаріально посвідчений документ або протокол загальних зборів, не яких присутні всі учасники, що також посвідчений нотаріально.
Недоліками процедури виходу для учасника, що має 50%+ у статутному капіталі є необхідність отримання згоди від інших учасників, яку вони можуть і не надати.
Для товариства недоліком є необхідність виплачувати учаснику, що вийшов, ринкову вартість його частки, що спричиняє зменшення статутного капіталу та активів товариства.
Купівля-продаж та дарування частки ТОВ
Купівля-продаж чи дарування частки (корпоративних прав) є по суті заміною одного учасника в товаристві іншим. При цьому зміна розміру статутного капіталу не відбувається.
Для продажу/дарування корпоративних прав слід укласти письмовий договір купівлі-продажу або дарування. Такий договір не потребує нотаріального посвідчення.
Підтвердженням передачі частки (корпоративних прав) буде акт приймання-передачі, який посвідчується нотаріусом.
Для товариства в такому випадку зміна засновників не спричиняє жодних наслідків, а тому зазначений спосіб зміни засновників є найбільш поширений.
Але тут також слід врахувати певні нюанси.
- По-перше, якщо інше не встановлено статутом, інші учасники мають переважне право на купівлю частки, що продається учасником третій особі. Тому у разі продажу частки третій особі, слід спочатку отримати відмову інших учасників від її купівлі і лише потім продавати частку третій особі. При цьому, знижувати ціну не можна, адже наслідком може стати переведення прав та обов’язків покупця на учасника, переважне право якого порушене, в судовому порядку. При цьому переважне право не діє у випадку дарування частки.
- По-друге, якщо частка продається за ціною, що перевищує її номінальну вартість, у продавця виникне зобов’язання оподаткувати інвестиційний прибуток (різницю між договірною та номінальною вартістю частки).
Якщо ж укладається договір дарування – обов’язок оподаткувати доходи виникає у обдаровуваного.
Документи та процедура зміну засновника ТОВ
Для державної реєстрації у випадку зміни засновників подаються:
- Заява (форма 3);
- Квитанція про сплату адміністративного збору;
- Один з документів, що підтверджує зміни у складі засновників. Такими документами в зазначених вище випадках є рішення загальних зборів про визначення розмірів часток та складу засновників, заява про вступ, заява про вихід або акт приймання-передачі частки.
Реєстрація проводиться протягом 24 годин з моменту отримання реєстратором документів. Важливо, що документи про внесення змін до реєстру у випадку виходу або продажу/дарування корпоративних прав подає не товариство, а учасник, що виходить, або продавець чи покупець (дарувальник чи обдаровуваний). При цьому товариство може дізнатись про зміни у складі засновників вже після проведення реєстраційної дії.
