КОДЕКС УКРАЇНИ З ПРОЦЕДУР БАНКРУТСТВА: ОСОБЛИВОСТІ ТА НОВАЦІЇ

Ні для кого не секрет, що процедура банкрутства в Україні була довготривалою та неефективною. Саме тому в рейтингу Всесвітнього банку Doing Business 2019 в категорії «врегулювання неплатоспроможності» Україна займає критичне 145 місце із 190 можливих. Цей невтішний показник свідчить про те, що інститут банкрутства в Україні потребує негайного реформування та вдосконалення. Саме таке завдання покладається на Кодекс України з процедур банкрутства, однак, чи зможе він з ним впоратися – побачимо згодом. А зараз пропонуємо розглянути основні новації кодексу.

Зміна правил щодо ініціювання та тривалості процедури банкрутства

Ініціювати процедуру банкрутства юридичної особи може як сам боржник, так і кредитор. Для  цього потрібно подати до господарського суду за місцезнаходженням юридичної особи відповідну заяву з додатками до неї. При цьому, новий кодекс суттєво спрощує вимоги для початку процедури банкрутства за зверненням кредитора. За новими правилами мінімальна сума боргу юридичної особи перед кредитором не повинна становити 300 мінімальних заробітних плат (на сьогодні – 1 251 900 грн).

Більше того, вона взагалі не має значення, так само як і наявність рішення суду про стягнення заборгованості, на підставі якого ініціюється виконавче провадження. Відтепер, для того, щоб кредитор міг розпочати процедуру банкрутства, достатньо лише наявності непогашених, визнаних та неоспорюваних зобов’язань боржника перед кредитором.

Професійна Юридична консультація

Наші спеціалісти нададуть професійну консультацію.

Крім цього, скоротилася тривалість процедури банкрутства, перш за все за рахунок того, що у касаційному порядку оскаржуються лише окремі види рішень суду, зокрема, постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а також ухвали про:

• відкриття провадження у справі про банкрутство;
• про закриття провадження у справі про банкрутство;
• результати розгляду грошових вимог кредиторів.

Водночас, кредитори боржника отримують право на стягнення майна, яке є предметом договору застави, поза процедурою банкрутства, якщо протягом 170 днів не було врегульовано питання щодо санації чи переходу до ліквідації. Таким чином боржники втрачають можливість навмисно затягувати вирішення зазначених питань.

Арбітражний керуючий

Кодекс підвищує мінімальний розмір основної винагороди арбітражного керуючого, а також передбачає обов’язок боржника або кредитора при ініціюванні процедури банкрутства вносити передоплату у розмірі 3 мінімальних заробітних плат (12 519,00 грн) як винагороду арбітражному керуючому за три місяці роботи.

Арбітражний керуючий обиратиметься автоматизованою системою відбору з числа тих, що внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. Взяти участь у справі пропонується трьом кандидатам, обраним за принципом випадкового відбору. Якщо жоден з них не подав до суду заяву про участь у справі, призначення арбітражного керуючого здійснюється на розсуд суду. Якщо ж заяви подали декілька арбітражних керуючого, суд призначає того, що був обраний автоматизованою системою відбору першим.

Консультація юриста

Банкрутство фізичних осіб

Однією з найбільших новацій як кодексу, так і українського законодавства в цілому, є впровадження процедури банкрутства фізичних осіб. Така процедура ініціюється виключно фізичною особою-боржником шляхом звернення із заявою до господарського суду за своїм місцем проживання у випадку наявності хоча б однієї із підстав:

• прострочені зобов’язання боржника перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати (на сьогодні – 125 190,00 грн);
• боржник припинив погашення кредитів або здійснення інших планових платежів у розмірі, що перевищує 50 відсотків місячних платежів за кожним зобов’язанням упродовж двох місяців;
• у виконавчому провадженні ухвалено постанову про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
• існують інші обставини, які підтверджують загрозу неплатоспроможності боржника.

До документів, які потрібно подати до суду разом із заявою належить план реструктуризації боргів, а також декларація про майновий стан і доходи за три попередніх роки. Перелік решти документів зазначений у ст. 118 кодексу та налічує 14 позицій.

Постанова про визнання фізичної особи банкрутом ухвалюється у тому разі, якщо після спливу 120 днів з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство кредитори боржника не затвердили план реструктуризації заборгованості.

До складу ліквідаційної маси боржника включається все майно, в тому числі те, що знаходиться у спільній сумісній власності або ж набуте після порушення процедури банкрутства, окрім житла (квартира – до 60 м. кв.; будинок – до 120 м. кв.) та коштів на рахунках фонду соцстрахування і пенсійного фонду.

Після закриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи остання звільняється від боргів навіть у тому випадку, якщо її майна не вистачило для погашення вимог кредиторів. Це правило не поширюється на:

• відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю;
• виплату аліментів;
• інші вимоги, що нерозривно пов’язані з особистістю боржника.

Перелічені вимоги можуть заявлятися навіть після завершення процедури банкрутства фізичної особи.

Важливо, що протягом 3 років після визнання банкрутом, фізична особа не вважається такою, що має гарну ділову репутацію, а протягом 5 років зобов’язується повідомляти про факт своєї неплатоспроможності при укладенні договорів позики, застави, поруки тощо.

Реструктуризація боргів  фізичних осіб

План реструктуризації заборгованостей схвалюється боржником та кредиторами шляхом голосування на загальних зборах кредиторів і затверджується ухвалою суду.

Способи реструктуризації:

• реалізація частини майна боржника на електронних аукціонах;
• зміна способу, розміру, строків погашення боргів;
• відстрочення, розстрочення або ж списання боргів чи їх частини;
• виконання зобов’язань боржника третіми особами.

Реструктуризації не підлягають борги щодо виплати аліментів, сплати ЄСВ та інших загальнообов’язкових платежів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, ушкодженням здоров’я або смертю.

Окрім наведених вище нововведень кодекс також:

• Скасовує спрощену процедуру банкрутства юридичних осіб, які ліквідуються за рішенням власників;
• Запроваджує продаж майна та інших активів банкрутів на електронних аукціонах через спеціальну платформу, затверджену Кабінетом Міністрів;
• Забезпечує можливість визнавати недійсними будь-які правочини, укладені юридичною особою-боржником з пов’язаними особами протягом 3 років до початку процедури банкрутства;
• Скасовує мораторій на стягнення у фізичної особи нерухомого майна за невиконаними зобов’язаннями по іпотечних кредитах в іноземній валюті;
• Встановлює солідарну відповідальність керівника юридичної особи за незадоволеними вимогами кредиторів у випадку, якщо він вчасно не повідомив про неплатоспроможність підприємства.

Варто зазначити, що з моменту набрання чинності кодексом, усі справи про банкрутство, включаючи ті, які були розпочаті раніше, будуть розглядатися вже за новими правилами.