Нещодавно Президент України заявив про підписання двох законів, які мали б «розчистити» фінансовий сектор та пожвавити його. Мова йде про законопроект № 6027-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» та законопроект № 8331-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення функціонування фінансового сектору». Зміни, що вносяться цими законодавчими актами можуть і справді позитивно вплинути на сферу економіки та фінансів. Але про все по порядку.
Закон щодо відновлення кредитування
Закон № 6027-д вносить певні зміни щодо регулювання наступних питань:
- Розкриття банківської таємниці
Вимога компетентного органу щодо розкриття банківської таємниці обов’язково має містити прізвище, ім’я та по-батькові особи, стосовно якої орган хоче отримати інформацію, а також ідентифікаційний код. Компетентними органами відповідно до ст. 62 Закону «Про банки та банківську діяльність» є органи прокуратури, СБУ, НАБУ, ДБР, Національна поліція, Антимонопольний комітет
- Договір застави
Законом уточнено зміст договору, зокрема зазначено про можливість посилання на правочин, яким встановлено основне зобов’язання.
Також, для договору, який встановлює заставу на транспортний засіб, тепер достатньо тільки письмової форми, без нотаріального посвідчення.
Закон містить новели і щодо припинення договору застави. Так, заставодержатель матиме право стягнення щодо майна боржника-юридичної особи після її ліквідації, якщо ним було реалізовано це право до початку припинення – подано позов чи пред’явлено вимогу. Щоправда, форму та зміст такої вимоги закон не визначає.
Зобов’язання солідарних боржників
Даним законодавчим актом вносяться зміни до ст. 543 ЦКУ, а саме: обсяг і умови виконання обов’язку солідарних боржників перед кредитором не змінюється після смерті (або ліквідації, якщо юридична особа) одного з них. Раніше в законодавстві не містилось норми щодо регулювання правовідносин на випадок припинення одного юридичної особи, яка була одним з боржників.
- Припинення поруки
У випадку зміни зобов’язання за відсутності згоди поручителя, наслідком чого є збільшення обсягу відповідальності боржника, поручитель відповідатиме в обсязі, який був до зміни зобов’язання. Крім того, припинення боржника-юридичної особи шляхом ліквідації відтепер не завжди припинятиме поруку. Кредитор буде мати право на виконання зобов’язання, якщо встиг звернутися до поручителя з позовом до моменту, коли відомості про ліквідації внесені до ЄДР.
- Проценти за кредитними договорами
Закон містить важливу новелу щодо захисту позичальників від підвищення банком процентної ставки в кредитних договорах зі змінюваною ставкою. У випадку, якщо позичальник не згоден з підвищенням ставки, він зможе розірвати договір. В такому випадку він зобов’язаний погасити кредит протягом 30 днів за існуючою ставкою. Також, положення закону зобов’язують банк зазначати в договорі максимальний можливий розмір ставки.
- Позасудове врегулювання спору щодо іпотечних договорів
Закон встановлює положення, які необхідно зазначати в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або у відповідному застереженні. Так, необхідно визначити умови, при настанні яких іпотекодержатель зможе скористатись своїм правом на стягнення в позасудовому порядку. Також в договорі варто передбачити порядок визначення вартості набуття предмету іпотеки іпотекодержателем та спосіб обміну інформацією між сторонами.
Також, якщо раніше після врегулювання в позасудовому порядку всі інші вимоги іпотекодержателя щодо виконання зобов’язання були недійсними, то тепер такі вимоги до юридичної особи або ФОПа є дійсними, якщо протилежне не зазначено в договорі.
Крім того, якщо вимоги забезпечуються кількома предметами, а позасудове врегулювання відбулося лише щодо одного чи кількох (але не всіх), то іпотекодержатель має право вимоги в частині, що залишилась неврегульованою.
- Електронні документи в банківських послугах
Відтепер, розрахунково-касове обслуговування може надаватися на основі електронного документу, а отримати електронний платіжний засіб має право не тільки безпосередньо клієнт, а й його представник за довіреністю.
Закон щодо удосконалення функціонування фінансового сектору
Даний закон вносить певні зміни щодо повноважень Нацбанку та створення і управління державними банками в Україні.
- Нацбанк
Основними повноваженнями, якими додатково наділено Нацбанк є:
- Зберігання банкнот та монет в банках
- Проведення ревізій таких банків, щодо зберігання готівки
- Надання, поновлення та відкликання ліцензій на здійснення інкасації
- Державні банки
Відтепер Кабмін є вищим органом управління державними банками. Для створення держбанку Кабміну не потрібно отримувати позитивний висновок НБУ. Рішення, що приймаються КМУ як вищим органом управління не потребують погодження з іншими заінтересованими органами. До виключної компетенції КМУ, зокрема, належить призначення та звільнення членів наглядової ради, прийняття рішення про реорганізацію, ліквідацію держбанку.
Наглядова рада держбанку буде складатися з дев’яти членів, три з яких є представниками влади, а шість – незалежні члени. Законом встановлено вимоги щодо осіб, які претендують на посаду члена наглядової ради, зокрема щодо запобігання конфлікту інтересів. Для відібрання кандидатів у наглядову раду проводиться конкурс та створюється комісія, члени якої також добираються внаслідок відкритого конкурсу. Загалом, до діяльності членів наглядової ради ставляться високі вимоги та очікування, про що свідчить перелік їх повноважень, а також перелік підстав (понад 10) для їх звільнення.
Висновки
Безумовно, прийнятий Закон щодо відновлення кредитування вводить позитивні новели в сфері відносин, пов’язаних з кредитуванням та засобами забезпечення кредитів.
Норма щодо незмінюваності обсягу відповідальності солідарних боржників надає гарантії таким боржникам та захищає їх від можливості зловживань іншими боржниками – юридичними особами шляхом ліквідації.
Положення щодо відповідальності поручителів у первісному обсязі також є позитивним моментом та захищає їх інтереси від можливих зловживань з боку боржників, адже збільшення обсягу відповідальності можливе тільки в разі їх згоди.
Кредиторам і позичальникам надаються певні гарантії захисту своїх інтересів. Кредитори тепер мають інструменти для стягнення на випадок припинення юридичних осіб – боржників, а також поручителів. Це в свою чергу має бути непоганим стимулом, щоб збільшувати обсяг кредитування бізнесу, адже боржник не зможе зменшити обсяг зобов’язань шляхом ліквідації та можливих маніпуляцій, пов’язаних з нею.
Позичальники в свою чергу тепер мають право відмовитись виплачувати проценти за кредитом після підвищення ставки і матимуть певний час для погашення кредиту за ставкою, яка була встановлена при отриманні кредиту. Ця норма є доволі справедливою і дасть можливість уникнути зайвого боргового навантаження. Будемо спостерігати, як закон запрацює на практиці.
Тарас Яцищук,
молодший юрист практики
корпоративного права та комплаєнсу
АО «Бачинський та партнери»
Вам може сподобатись