Неправильне нарахування грошового зобов’язання платника податків та оскарження податкових повідомлень-рішень – справи, з якими найчастіше стикаються суб’єкти господарювання.Правила оскарження рішень податкових органів встановлюються Податковим кодексом України, однак сама процедура в сьогоднішніх українських реаліях не завжди є простою та успішною.Загалом, можливі два варіанти оскарження повідомлення-рішення: в адміністративному порядку (тобто в саму податкову інспекцію) та через суд.
Процедура адміністративного оскарження рішення податкової
Податковий кодекс України втсановлює право платника податку звернутися до податкового органу вищої ланки про перегляд рішення, якщо платник вважає, що сума нарахованого грошового зобов’язання визначена неправильно чи прийнято інше рішення, що не відовідає законодавставу України.
Строк для подання такої скарги – 10 днів з моменту отримання податкового повідомлення-рішення.Форма скарги – письмова, за необхідності – з відповідними завіреними додатками, розрахунками тощо.Скарги на рішення органів ДПІ подаються до контролюючих органів областей, АРК, міст києва і Севастополя, скарги на рішення останніх – до центрального органу виконавчої влади, який ралізує податкову та митну політику, тобто до Міністерства доходів і зборів України.Таким чином, законодавством на сьогодні встановлена дволанкова система процедури адміністративного оскарження рішень податкових органів. Так, у разі незадоволення чи часткового задоволення скарги платника податків, він має право впродовж 10-ти календарних звернутися до органу вищого рівня.Важливо відмітити, що одночасно з поданням скарги до вищого органу, скаржник має обов’язок повідомити про оскарження рішення орган, який його видав.Важливим законодавчим положенням є те, що обов’язок доведення правомірності рішення лежить на контролюючому органі. Тобто, якщо податковий орган сам не доведе законність вимог, рішення повинно бути скасовано. Однак, звичайно на практиці, скасованим може бути тільки те рішення, неправомірність якого була чітко обгрунтована скаржником.Термін розгляду скарги контролюючм органом – 20 днів (у разі необхідності з обов’язковим письовим повідомленням платника може бути продовжено до 60-ти днів). Якщо вмотивоване рішення за скаргою не буде надіслане платнику протягом цього строку, то скарга вважається задоволеною, а рішення – скасованим.Важливим є те, що подана в адміністративному порядку скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань на час адміністративного оскарження.
Процедура судового оскарження є довшою, складнішою і більш затратною, проте в багатьох випадках дозволяє ефективно захистити свої права та інтереси і визнати податкове повідомлення-рішення незаконним.Звертатися до суду за захистом в таких випадах можна як після закінчення процедури адміністративого оскарження, так і без такої. Якщо позовна заява подається платником податів до початку процедури адміністративного оскарження або під час здійснення такої процедури, то податкове повідомлення-рішення не підлягає адміністративному оскарженню, а вже розпочата процедура адміноскарження припиняється.Щодо строків, протягом яког можна подати позов до суду, то ст. 56.18 ПКУ визначено, що з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ платник податків може оскаржити до суду рішення податкового органу про нарахування грошового зобов’язання. Виходячи зі строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, можна зробити висновок, що платник податків має право звертатися в суд про незаконність податкового повідомлення-рішення впродовж 1095 днів з моменту його отримання. Ст. 56.19 визначає, що якщо поданню позовної заяви передувало адміністративне оскарження у відповідному порядку, то для звернення до суду встановлений строк в один місяць з моменту отримання остаточного рішення за процедурою адміноскарження.
Однак, враховуючи колізію між зазначеними нормами, Вищий адмінсуд у Листі від 10.02.2011 р. N 203/11/13-11 вказав, що дану ситуацію потрібно трактувати на користь платника податків, а, отже, суди повинні приймати позовні заяви до розгляду, які надійшли протягом 1095 днів з моменту отримання платником податків рішення контролюючого органу незалежно від процедури адміноскарження.
Податковим кодксом передбачено, що зобов’язання платника податку за податковим повідомленням-рішенням вважається узгодженим і повинно бути сплачено до бюджету впродовж 10-ти днів з дня закінчення процедури адміноскарження (тобто одержання остаточного рішення). Якщо така сплата не була здійснена, з 10-го дня грошове зобов’язання стає податковим боргом, а, тобто, на його суму нараховується пеня. крім того, податковий борг може бути стягнутий в примусовому порядку.
Як зазначалося вище, платник податку може протягом 1095 днв з вернутися з позовом до адміністративного суду про скасування рішення. Важливою є норма ПКУ, яка встановлює, що протягом судового розгляду справи податкове зобов’язання вважається неузгодженим до вступу судового рішення в законну силу. З цього випливає, що платнику податків, для уникнення появи податкового боргу і нарахування пені, доцільно звертатися до адміністративного суду з позовною заявою впродовж 10-ти днів з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження
Таким чином, можна пройти всі процедури оскарження (включаючи податкову), а тоді подати в суд, а можна відразу оскаржити повідомлення-рішення до суду.