У цій статті розкриємо особливості першого подання Звіту про контролюючі іноземні компанії, зосереджуючись на важливих аспектах та вимогах, які стосуються цього процесу. Розуміння особливостей першого Звіту про КІК є ключовим для ефективного дотримання вимог та уникнення потенційних проблем у майбутньому.
У розділі 39-2.5 Податкового кодексу України, установлені вимоги щодо складання та подання Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт КІК), а саме, контролюючі особи, повинні надіслати Звіт КІК до відповідного контролюючого органу одночасно зі поданням річної Декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік. Це має бути зроблено за допомогою електронного зв’язку у формі електронного документа з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.
Контролюючою особою до Звіту КІК обов’язково додаються завірені копії фінансової звітності КІК, що підтверджують прибуток КІК за відповідний рік оподаткування.
У разі якщо терміни підготовки фінансової звітності в іноземній юрисдикції закінчуються пізніше, ніж терміни подання річної Декларації, копії фінансової звітності КІК подаються разом із Декларацією за наступний звітний (податковий) період.
Згідно з Національним стандартом «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163:2020), порядок засвідчення копій документів визначено у пункті 5.26.
Відповідно до цього стандарту, копії документів повинні бути підписані особою, яка засвідчує копію, та містити її власне ім’я, прізвище, посаду, дату засвідчення, і вказівку “згідно з оригіналом”. У разі необхідності, копії документів можуть бути підтверджені печаткою юридичної особи або печаткою «Для копій», відповідно до вимог законодавства.
Згідно з ст. 5-7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»), електронний документ — це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний підпис є обов’язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб’єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Отже, контролююча особа повинна надати контролюючому органу копії фінансової звітності КІК, підписані відповідно до вимог Національного стандарту, разом із Звітом у електронній формі, враховуючи вимоги щодо електронного документообігу та електронного підпису. Такий документ матиме юридичну силу, оскільки електронний цифровий підпис засвідчує достовірність інформації у фінансовій звітності КІК.
Нагадуємо, що наказом Мінфіну від 25.08.2022 р. № 254 “Про затвердження форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, Порядку заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу та Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств”, була затверджена форма Звіту про КІК, скорочена форма Звіту про КІК та Порядок заповнення Звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІК і подання до контролюючого органу.
Зазначимо, що з 01.01.2024 р. набирала чинності нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи, згідно з наказом Мінфіну від 28.08.2023 р. № 467 “Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи”.
Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку КІК звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року.
Першим звітним (податковим) роком є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році).
Нагадуємо, що Звіт про КІК має бути подано одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи (для фізичних осіб) або податкової декларації з податку на прибуток підприємств (для юридичних осіб):
– для фізичної особи – до 1 травня 2024 року;
– для юридичної особи – до 1 березня 2024 року.
У Звіті про КІК зазначають усю необхідну інформацію за результатами діяльності КІК відповідного звітного періоду (за даними бухгалтерського обліку та/або проміжної фінансової звітності).
У Електронному кабінеті платника знаходиться форма Звіту про контрольовані іноземні компанії з ідентифікатором форми J0108701 для юридичних осіб та F0108701 для фізичних осіб.
Законодавством передбачено дві форми Звіту: повний звіт (ідентифікатори J0108701/ F0108701 для юридичний та фізичних осіб відповідно) та скорочений (ідентифікатори J0108601/ F0108601 для юридичних та фізичних осіб відповідно).
У випадку, якщо така особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така особа подає звіт про КІК за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами “а” – “в” підпункту 392.5.3 пункту 392.5 статті 392 Кодексу.
Важливо зазначити, якщо було подання Звіту про КІК за скороченою формою контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт про КІК до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком.
Необхідно пам’ятати, що Звіт про КІК подають щодо кожної контрольованої іноземної компанії окремо та виключно в електронній формі.
Фінансову відповідальність за податкове правопорушення встановлено пунктом 120.7 статті 120 ПКУ, а саме:
- у разі неподання Звіту про КІКстягується штраф у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня податкового періоду (у 2024 році – 302800 грн);
- за несвоєчасне подання контролюючою особою Звіту про КІКстягується штраф в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого законом на 1 січня податкового року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого законом на 1 січня податкового року (у 2024 році – до 151400 грн).
Водночас підпунктом 54 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України встановлено, що:
- штрафні санкції та пеню за порушення вимог статті 392Кодексу під час визначення та обчислення прибутку КІК не застосовують за результатами 2022 – 2023 звітних (податкових) років;
- до платника податків, його посадових осіб не застосовують за результатами 2022 – 2023 звітних (податкових) років адміністративну та кримінальну відповідальність за будь-які порушення, пов’язані із застосуванням норм статті 392Кодексу. Проте, штрафні санкції та/або пеня за неправильне заповнення Звіту за 2022 рік не будуть застосовані, якщо платник податків надасть подальше уточнення з виправленням помилок.
Звертайтеся до Юристів АО “Бачинський та партнери”, щоб отримати точні відповіді на Ваші запитання, які пов’язані із контрольованими іноземними компаніями та супровід уникнення нестандартних ситуацій із контролюючими органами.
Вам може сподобатись