У попередніх статтях ми з’ясували що таке контрольована іноземна компанія (КІК), хто може бути контролюючою особою та за якими критеріями це визначається. У цій статті детальніше поговоримо про обов’язки, які випливають з контролю над КІК, строки на їх виконання, відповідальність за їх порушення та підстави звільнення оподаткування прибутку.
Для контролерів КІК податковим законодавством України встановлюється три види обов’язків:
- Подання повідомлення про набуття або припинення участі в КІК;
- Складення та подання звіту про КІК;
- Сплата податків.
Далі роз’яснимо суть кожного з обов’язків та розглянемо відповідальність, що може застосовуватись за їх невиконання:
- Подання повідомлення про набуття або припинення участі в КІК:
Починаючи з 1 січня 2022 року, фізичні та юридичні особи, які є податковими резидентами України, мають обов’язок протягом 60 днів повідомляти про кожен випадок, коли вони отримують або втрачають статус контролера контрольованої іноземної компанії (КІК).
- Складення та подання звіту про КІК:
Далі, контролер повинен подавати звітність про КІК одночасно з поданням декларацій з податку на прибуток та про майновий стан і доходи. Важливо підкреслити, що такий звіт контролери подають незалежно від того, чи звільняється скоригований прибуток від оподаткування.
Однак подання звіту про КІК вже не є таким простим завданням, як подання повідомлення. Мінімум, що додається до звіту – це фінансова звітність компанії з перекладом українською мовою, навіть якщо таке складання не передбачено законодавством юрисдикції, де зареєстрована компанія.
Перший звіт можна подати у 2024 році одразу за 2022 та 2023 рік. Зазначений Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній №8137 пропонує зміну строку подання звіту – за наступний звітний період. Наприклад, звіт за 2022 рік подаватиметься у 2024 році разом із декларацією за 2023 рік.
- Сплата податків:
Крім того, контролер повинен сплачувати податок з частини скоригованого прибутку іноземної компанії. Загалом, ставки податку для контролерів, юридичних та фізичних осіб, становлять 18%. Однак для фізичних осіб застосовуються знижені ставки – 9%, якщо частину прибутку КІК розподілено на користь контролера до подання звіту, і контролер відобразив його у своїй декларації, або щодо дивідендів, отриманих від українських юридичних осіб, що не сплачують податок на прибуток. Ставка 5% застосовується щодо дивідендів, які КІК отримав від українських юридичних осіб, що є платниками податку на прибуток. Також, сплачується військовий збір за ставкою 1,5%.
У пункті 392.4. статті 392 Податкового Кодексу України наведено низку умов для звільнення від оподаткування прибутку КІК.
Якщо КІК відповідає зазначеним умовам звільнення від оподаткування, то прибуток КІК залишається поза сферою застосування податкового законодавства України та в Україні не оподатковується, а саме від оподаткування прибутку КІК в Україні звільняються:
- Компанії, які зареєстровані в країнах, що мають міжнародні договори з Україною про уникнення подвійного оподаткування або обмін податковою інформацією, визнаються активними, якщо більше 50% їхніх доходів становлять прибутки від активної діяльності, наприклад, виробництва або продажу товарів. Також активними вважаються компанії, що отримують пасивний дохід, але фактично виконують функції і здатні нести ризики, пов’язані з одержанням відповідного доходу, і мають «substance», тобто кваліфікований персонал і капітал тощо;
- Компанії, які зареєстровані в країнах, що мають міжнародні договори з Україною про уникнення подвійного оподаткування або обмін податковою інформацією, вважаються активними, якщо ефективна ставка податку КІК перевищує 13%;
- Якщо сукупний дохід всіх КІК одного контролера не перевищує 2 млн. євро.
Штрафи за не подання повідомлення про набуття або припинення участі в КІК
Невиконання вимоги про подання повідомлення про набуття або припинення участі в КІК може призвести до накладення штрафу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожне порушення (згідно з п. 120.7 ст. 120 ПКУ).
Також, відповідно до п. 120.7 ст. 120 Податкового кодексу України неподання контролюючою особою звіту про КІК приводить до накладення штрафної санкції у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного року.
А за несвоєчасне подання звіту про КІК, передбачено штраф 1 розмір прожиткового мінімуму за кожен календарний день, проте щонайбільше 50.
Варто зазначити! Підпунктом 54 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу під час визначення та обчислення прибутку КІК за результатами 2022-2023 звітних (податкових) років штрафи не застосовуються.
Враховуючи чималі штрафи за порушення обов’язків, встановлених для контролюючих осіб КІК, задля збереження фінансів та часу наполегливо рекомендуємо досконало вивчити це питання, в тому числі шляхом отримання професійної юридичної консультації від юристів АО “Бачинський та партнери”.
Вам може сподобатись