З початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну попит на отримання благодійної допомоги у різних категорій отримувачів, а найголовніше у осіб, які беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, виріс в експоненті. Закономірною реакцією на такий попит, який пов’язаний з трагічними подіями та подіями, які становили безпосередню загрозу населенню України та державності України, було таке ж експоненційне збільшення обсягів надання благодійної та гуманітарної допомоги.
Право як регулятор суспільних відносин завжди переслідує суспільні відносини у процесі їх розвитку (змін), тому активізація благодійної діяльності спровокувала необхідність активного пошуку правових інструментів для її легалізації. Одним з таких інструментів, який є важливим елементом структури благодійної діяльності, є благодійні організації.
Для того, щоб зрозуміти актуальність благодійних організації як елементу структури благодійної діяльності наведу статистичні дані (усі дані базуються на опублікованій Держстатом інформації): 27 944 юридичні особи різних організаційно-правових форм були створені та зареєстровані на території України у період з 01 січня 2022 року по 01 січня 2023 року. З них 6 348 це благодійні організації, що становить 22,71% від створених та зареєстрованих юридичних осіб в межах цього періоду та 30,96% від загальної кількості благодійних організацій, створених та зареєстрованих на території України станом на 01 січня 2022 року (20 498).
Для порівняння наводжу також статистичні дані за період з 01 січня 2021 року по 01 січня 2022 року (усі дані базуються на опублікованій Держстатом інформації): 41 561 юридична особа різних організаційно-правових форм була створена та зареєстрована на території України у період з 01 січня 2021 року по 01 січня 2022 року. З них 686 це благодійні організації, що становить 1,65% від створених та зареєстрованих юридичних осіб в межах цього періоду.
Хоч і на практиці спостерігається спад активності державної реєстрації створення благодійних організацій (Держстат ще не опублікував зведених даних по Україні за повний 2023 або окремі його квартали, тому це лише спостереження), проте ця тема залишається актуальною і сьогодні, оскільки Україна продовжує боротись за свою незалежність та перманентно зазнає шкоди від дій російської федерації та її проксі.
Особливості реєстрації благодійних організації (також «БО») будуть описані у логічно-хронологічному порядку, тому розпочинаємо з етапу створення благодійної організації.
Благодійна організація, на відміну від, за моїми спостереженнями, найбільш порівнюваною з нею організаційно-правовою формою юридичної особи, громадським об’єднанням може бути заснованою одним суб’єктом права, яким може бути як фізична особа, так і юридична особа (окрім юридичних осіб публічного права), також немає поділу за критерієм засновника, який присутній у громадських об’єднаннях (громадські спілки та громадські організації). При цьому немає жодних обмежень щодо заснування благодійних організацій і юридичними, і фізичними особам одночасно.
Після визначення осіб-засновників благодійної організації такі особи складають та підписують рішення про створення благодійної організації. Залежно від кількості засновників воно оформлюється як рішення єдиного засновника або протокол (надалі «Рішення»). Вимоги до оформлення рішення є типовими (ст. 15 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»), а у його змісті фіксують таке: (1) рішення про утворення та про визначення місцезнаходження; (2) найменування (повне та скорочене, в т.ч., іноземною мовою); (3) призначення керівника та відомості про нього; (4) затвердження статуту; (5) визначення КВЕДу – 88.99 (необов’язково); (6) якщо декілька засновників, тоді уповноваження одного з них на подання документів для державної реєстрації та вчинення інших дій, необхідних для державної реєстрації. Справжність підписів на рішенні про створення благодійної організації нотаріально засвідчується за бажанням засновників. Також потрібно зауважити, що засновники не зобов’язані робити внески, за аналогією з вкладами засновників товариства з обмеженою відповідальністю у статутний капітал, тому про це не потрібно зазначати у рішенні.
Засновники благодійної організації складають та підписують статут благодійної організації, затверджений рішенням про створення благодійної організації. Вимоги до оформлення статуту благодійної організації є типовими (ст. 15 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»), проте слід мати на увазі, що на відміну від товариств з обмеженою відповідальністю, справжність підписів засновників благодійної організації нотаріально засвідчується за бажанням засновників та/або наявності відповідної вимоги у статуті благодійної організації. Вимоги до змісту статуту, закріплені у ч. 2 ст. 14 ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Зверніть вашу увагу на наявність у статуті положень, які відповідають п. 133.4. ст. 133 ПК України для безперешкодного внесення благодійної організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Також засновники складають документи, призначені виключно для державної реєстрації благодійної організації, а саме: заяву про державну реєстрацію створення юридичної особи (форма 2), структуру власності, відповідно до законодавства України.
Щодо окремих аспектів цих документів:
Заява про державну реєстрацію створення юридичної особи, складається за формою 2, яка відповідає формі для, наприклад, товариств з обмеженою відповідальністю. З особливостей заповнення цієї заяви для благодійних організацій можна виділити заповнення сторінки 10 заяви, яка є формально окремою заявою про включення благодійної організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій (зручним аналогом заяви №1-РН). Щодо цього важливо прослідкувати, аби суб’єкт державної реєстрації або адміністратор у ЦНАПі при оформленні прийняття документів прийняв та відзначив цю сторінку у системі як окремий документ, оскільки у протилежному випадку податкові органи не зможуть прийняти таку заяву у порядку автоматичного обміну і доведеться після державної реєстрації окремо подавати до податкового органу заяву за формою № 1-РН.
Структура власності є документом спрямованим на виконання вимог законодавства України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а якщо виокремити конкретну ціль, то з метою відображення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи. Визначення кінцевого бенефіціарного власника це фактично окремий і самостійний пласт роботи, в межах якого потрібно аналізувати зміст установчого документа, родинні зв’язки, інші міри впливу тощо (нещодавно Кабінет Міністрів України Постановою від 19 вересня 2023 р. № 1011 затвердив окрему методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника), проте на практиці все зазвичай зводиться до двох простих та найпоширеніших моделей: (а) кінцевими бенефіціарними власниками визнаються фізичні особи, відсоток права голосу яких прямо (прямий вирішальний вплив) або опосередковано (непрямий вирішальний вплив) дорівнює або перевищує 25% (якщо прямий вплив, то кінцевими бенефіціарними власниками визнаються усі засновники, якщо їх не більше 4 осіб); (б) керівник благодійної організації, якщо він приймає рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність благодійної організації, має вирішальний вплив на формування складу органів управління та результатів їх голосування, та можливість визначати основні умови господарської діяльності благодійної організації (непрямий вирішальний вплив). Відомості, які зазначаються у структурі власності є типовими для структур власності та відображені у Наказі Міністерства фінансів України від 19.03.2021 № 163 «Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності». Структуру власності підписує один із засновників такої благодійної організації чи інша уповноважена зборами (рішенням єдиного засновника) особа, а підпис не потребує нотаріального засвідчення його справжності.
Окремо слід пам’ятати, що якщо ви визначаєте засновника як кінцевого бенефіціарного власника і у нього паспорт громадянина України старого зразка або він іноземець, тоді до пакету документів, які ви подаєте суб’єкту державної реєстрації, потрібно долучити нотаріально засвідчену копію його паспорта.
Якщо засновником благодійної організації є іноземець, тоді вам буде необхідно отримати від нього: (1) Нотаріально засвідчену копію його паспорта. Ця копія повинна бути належно легалізована, якщо видається в іншій державі, залежно від конкретної держави, де робиться копія, а після її отримання в Україні вам потрібно її перекласти та нотаріально засвідчити справжність підпису перекладача; (2) Довіреність (якщо ви дієте як представник), яка також повинна бути належно легалізована, якщо видається в іншій державі, та перекладена; (3) Таку інформацію: адреса місця проживання та контактні дані (номер телефону та адресу електронної пошти) (вказується у заяві), на додачу радимо отримати інформацію про ідентифікаційний номер у державі-резидентства (з урахуванням автоматичного обміну податковою інформацією цю інформацію запитують банківські установи України під час відкриття банківського рахунку). Також рекомендуємо отримувати ідентифікаційний код в Україні, оскільки його наявність не впливає на статус резидентства іноземця, проте у подальшому спрощуватиме роботу з цим нерезидентом у частині розрахунків, оформлення як працівника, наприклад, керівника (паралельно до дозволу на працевлаштування) тощо. Крім того, слід пам’ятати, якщо вашим засновником є іноземець, тоді за загальним правилом потрібно забезпечити переклад статуту та рішення про створення благодійної організації з нотаріальним засвідченням справжності підпису перекладача, який здійснив переклад.
Після збору усіх документів один з засновників або його представник подає документи до суб’єкта державної реєстрації. У випадку благодійних організації ними є нотаріуси, виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації. До органів місцевого самоврядування документи подаються через ЦНАПи.
Адміністративний збір для державної реєстрації благодійної організації не сплачується.
Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації створення благодійної організації, становить 24 години після надходження документів до суб’єкта державної реєстрації.
Після внесення відомостей про благодійну організацію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань слід проконтролювати внесення відомостей про благодійну організацію до Реєстру неприбуткових установ та організацій (можна моніторити через електронний кабінет платника, оскільки реєстри податкових органів не відкриті публічно).
Для того, аби не вважатись платником податку на прибуток на загальних підставах навіть на короткий проміжок часу заява та статут повинні бути подані до відповідного податкового органу під час державної реєстрації (сторінка 10 до заяви) або протягом 10 днів з дня державної реєстрації (якщо не вдалось разом з заяво, то слід подати окремо Заяву форми № 1-РН та копію статуту).
Завершується державна реєстрація створення благодійної організації отримання виписки, яка може бути отримана фізично від суб’єкта державної реєстрації або ЦНАПУ або завантажена за через систему Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань шляхом введення коду доступу, який міститься на описі про прийняття документів.
Державна реєстрація створення благодійних організацій вимагає належної уваги юриста для уникнення відмов у державній реєстрації, необхідності проведення державної реєстрації змін відомостей про благодійну організацію та негативних податкових наслідків.
Aвтор
Вам може сподобатись