Поділ майна у «цивільному» шлюбі

Знецінення інституту зареєстрованого шлюбу є характерною рисою сучасного українського суспільства. Небажання обтяжувати себе шлюбними кайданами і офіційно реєструвати стосунки подекуди призводить до виникнення болючої проблеми поділу майна, що було придбане за час так званого «цивільного шлюбу».

Слід розуміти, що законодавством передбачена можливість захисту свої майнових прав у неофіційному шлюбі, але її практична реалізація має ряд труднощів і юридичних тонкощів, які необхідно усвідомлювати перед тим, як звернутися до суду з вимогою про поділ спільного майна.

Що треба знати, аби захисти себе і своє майно у неофіційних стосунках?!

Для початку не слід забувати, що поняття «цивільний шлюб» є умовним. Незареєстровані стосунки з юридичної точки зору мають назву «фактичні шлюбні відносини» або «сім’я».

У Сімейному кодексі України зазначено, що у випадку, коли жінка і чоловік спільно проживають як одна сім’я, але при цьому шлюб між ними незареєстрований і вони не перебувають у будь-якому іншому шлюбі, майно, яке вони набувають за час такого спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Тому, першим кроком у захисті своїх майнових прав у незареєстрованому союзі є необхідність доведення факту проживання однією сім’єю («фактичних шлюбних відносин»). Тобто слід надати докази спільного проживання такої пари, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету.

Другим кроком у поділі майна, нажитого у період фактичних шлюбних відносин є доведення факту того, що таке майно дійсно придбане внаслідок спільної праці. Тобто за рахунок спільних або індивідуальних трудових зусиль, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об’єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення спільного господарства, побуту та бюджету.

У таких випадках суди встановлюють час придбання, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте) та мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності.

Що може бути доказом факту існування «фактичних шлюбних відносин» і спільної сумісної власності?

  • свідчення свідків. Достатньо вагомий доказ, але не може бути єдиним і має супроводжуватись додатковими доказовими документами. Свідки мають підтверджувати, що сторони вели спільне господарство і піклувалися один про одного, представлялися стороннім людям як чоловік та дружина, проводили разом відпочинок, свята, спільно здійснювали покупки, навіть виносили сміття;
  • документи та письмові докази, що доводять спільне ведення господарства і наявність сімейного бюджету. Наприклад, здійснення спільного будівництва чи участь у ремонті житла чоловіка (дружини), довідки про оплату комунальних платежів, інтернету чи кабельного телебачення, туристичні путівки, готельні рахунки, авіаквитки, договір оренди житла, де обидва прізвища записані в графу «орендар»;
  • спільні фотографії. У більшості випадків суди критично оцінюють такий доказ, але він має місце бути. Головне, щоб світлин було якомога більше, і вони відображали значну кількість моментів зі спільного життя: вінчання сторін, фото з пологового будинку, святкування важливих подій у спільній квартирі, спільний відпочинок тощо;
  • інші докази: виписка з книги реєстрації церковних шлюбів, що може підтверджувати факт вінчання сторін, амбулаторна картка центру репродукції людини, у якому пара намагалися провести штучне запліднення, довідка міської (сільської) ради про спільне проживання, адреса, яку кожен з «подружжя» вказував як контактну в на роботі, в лікарні чи при подачі позову, медичні картки обох осіб, що підтверджують обслуговування в одному медичному закладі тощо.

Які відносини не вважаються фактичним шлюбом?

  • Відносини осіб, які не проживають разом. Якщо ви з чоловіком (дружиною) маєте тісні стосунки і вважаєте себе подружжям, але проживаєте у різних містах, чи навіть країнах, з точки зору сімейного законодавства ваші стосунки не є фактичним шлюбом.
  • Відносини осіб, які живуть у неофіційному шлюбі, і одночасно перебувають у іншому зареєстрованому шлюбі. Буває, не оформивши розлучення з колишньою дружиною (чоловіком), починають при цьому проживати з іншою особою в так званому «цивільному шлюбі». Такі відносини однозначно не можуть бути визнані фактичними шлюбними.

У яких частинах розподіляється майно, набуте у фактичному шлюбі?

Відповідно до статті 70 Сімейного кодексу, яка застосовується до відносин осіб, які перебувають або перебували в «цивільному шлюбі», у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними. Проте, якщо один із так званого «подружжя» доведе, що майно придбане не за спільні кошти, а за його особисті, то суд може збільшити його частку в майні або виключити таке майно з переліку спільно набутого.

      ВАЖЛИВО!

  • В одному провадженні – один позов. Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїх роз’ясненнях зазначає, що питання поділу спільного майна, набутого особами у незареєстрованому шлюбі має розглядатися в одному провадженні, з установленням усіх обставин справи. У випадку, якщо особи певний час перебували у «цивільному шлюбі», а згодом зареєстрували його офіційно, суд повинен вирішити питання про поділ майна, набутого ними як за час фактичного, так і за час зареєстрованого шлюбу, за однією позовною заявою та в межах одного провадження.
  • Забезпечення позову. У таких справах вкрай важливо на початкових етапах судового процесу накласти арешт на майно, адже до моменту винесення рішення суду, яке буде закріплювати майнові права позивача, відповідач може самостійно розпоряджатися майном, яке на нього зареєстровано. У такому випадку може вийти ситуація, що у момент винесення рішення суду об’єкт спору вже не буде належати відповідачу, що істотно ускладнює а іноді й взагалі унеможливлює виконання рішення суду.

Отже, захистити свої майнові права у незареєстрованому шлюбі цілком можливо, але такі категорії справ мають свою специфіку, потребують індивідуального підходу, копіткого збирання значної кількості доказів. Загалом, кожен самостійно вирішує варто йому жити із штампом у паспорті або без нього. Обираючи другий варіант, будьте готові до майнових наслідків, що тягне за собою така неофіційність.

Бєлікова Анастасія

помічник партнера практики судового представництва

Жеманової Наталії

Ми вам
зателефонуємо

Замовити дзвінок