18 травня 2024 року набули чинності певні зміни до законодавства щодо військового обліку та мобілізації, зокрема було встановлено обов’язок уточнення військово-облікових даних. Проаналізуємо норми закону, відповідальність за їх порушення, права особи та засоби їх захисту, в тому числі оскарження постанов ТЦК.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України “Про військовий обов’язок та військову службу”, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Тобто до 17 липня 2024 року громадяни повинні уточнити свої дані безпосередньо в ТЦК, в ЦНАПі або ж за допомогою електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста.
Яку відповідальність передбачає чинне законодавство за порушення правил військового обліку?
Згідно зі ст. 210 КУпАП, Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період тягне за собою накладення штрафу від 17000 до 25500 гривень.
Рекомендуємо ознайомитись: Медична комісія у військоматі (РТЦК та СП) у 2024 році.
Процедуру складання протоколів визначає «Інструкція зі складання ТЦК та СП протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення», затверджена Наказом МОУ від 01.01.2024 року №3, згідно з якою:
1) Протокол складає уповноважена посадова особа ТЦК та СП щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
2) У протоколі зазначається:
- дата і місце його складання,
- посада, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол;
- відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності;
- місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
- нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
- прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є);
- пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності;
- інші відомості, необхідні для вирішення справи.
3) Під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою, яка складає протокол, доводиться зміст ст.63 Конституції України та роз’яснюються права та обов’язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право:
– знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
– оскаржити постанову по справі
4) Уповноважена посадова особа, яка склала протокол, пропонує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознайомитися із складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення із проставлянням свого підпису та дати.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право робити зауваження і надавати пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа, яка складала протокол, робить про це відповідний запис та засвідчує його своїм підписом із зазначенням дати.
Відмова від підписання протоколу, а також відсутність свідків не є підставами для припинення складання протоколу!
5) До протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов’язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
ВАЖЛИВО! Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції ТЦК та СП, якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик ТЦК та СП, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у ТЦК та СП, підтвердних документів про отримання особою виклику
Винесення постанови
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (про накладення адміністративного стягнення або про закриття справи).
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи
Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше як через два місяці з дня його виявлення.
Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника.
У разі якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення.
Тільки у разі повної відповідності нормам законодавства (усім вищепереліченим умовам) постанова вважатиметься правомірною.
Оскарження постанов ТЦК
Порушення норм матеріального права та процедури винесення постанови є підставою для її оскарження. Існують два способи захисту ваших інтересів у таких ситуаціях:
1) оскаржувати постанову до ієрархічно вищого органу (якщо постанова винесена районним ТЦК та СП, пишете скаргу до обласного)
2) в судовому порядку
На цей час, судовий спосіб оскарження постанови є ефективнішим, тож рекомендуємо застосовувати саме його.
Зверніть увагу! Згідно зі ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
У разі порушення Ваших прав та законних інтересів, не зволікайте з кваліфікованою правовою допомогою. АО “Бачинський та партнери” зможе надати послуги військового юриста та якісно захистити Ваші права.
Також рекомендуємо ознайомитись: Реєстр військовозобов’язаних “Оберіг”: як працюватиме нова система обліку призовників.
Вам може сподобатись