Адвокатський запит в Україні

Наталя Василечко, старший юрист ЮК “Лігалейд”
Однією з важливих гарантій адвокатської діяльності в Україні є інститут адвокатського запиту. Відповідно до статті 24  Закону України  «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатський запит – це звернення адвоката в письмовій формі до установ та організацій будь-якої форми власності для ефективного надання правової допомоги клієнту.

Документами, які необхідно додати до адвокатського запиту є копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, посвідчена адвокатом, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Забороняється вимагати разом з адвокатським запитом подання інших документів.
Інформація, що запитується адвокатським запитом, не може стосуватися роз’яснень положень законодавства чи надання консультацій.
В межах кримінального провадження надання адвокату інформації та копій документів здійснюється в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом.

 Оформлення адвокатського запиту

 Законодавче положення щодо заборони вимагати інші документи, окрім копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, має абсолютний характер, проте державні органи, підприємства, установи часто відмовляють у наданні інформації на підставі відсутності певних документів на підтвердження необхідності отримання тих чи інших даних.
Така відмова є незаконною, і тягне за собою передбачену законом відповідальність. Варто також зазначити, що документи повинні бути посвідчені самим адвокатом, інших вимог Закон не встановлює.

 Термін надання відповіді на адвокатський запит

 Законодавець встановив строк в 5 днів для надання відповіді на поданий адвокатський запит. У випадку, якщо запитувана інформація містить великий обсяг даних або виникає потреба у пошуку даних серед великої кількості інформації, то відповідь на адвокатський запит може відкластися на 20 робочих днів. Але слід зазначити, що на протязі 5 днів надсилається лист із обґрунтуванням причин відкладення відповіді.

  Обмеження щодо інформації, яка може бути надана у відповідь на адвокатський запит

Органи публічної адміністрації, їх посадові та службові особи, посадові особи підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, до яких направлено адвокатський запит, зобов’язані надавати  відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, які містять інформацію з обмеженим доступом. Важливо з’ясувати, що саме законодавство відносить до інформації з обмеженим доступом.
Право особи на доступ до інформації, якою володіють суб’єкти владних повноважень, інші розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Ч.1 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначає три категорії інформації з обмеженим доступом, а саме: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
Доступу до інформації обмежується, якщо дотримана сукупність таких вимог: обмеження доступу здійснюється виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності, громадського порядку, з метою запобігання злочинам, заворушенням, для забезпечення охорони здоров’я населення, для захисту прав або репутації інших осіб, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя, розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам, а шкода від оприлюднення такої інформації перевищує суспільний інтерес в її отриманні.
Визначення конфіденційної інформації наведено в ст.7 вказаного Закону, відповідно до якої конфіденційна інформація – це інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.
Конфіденційною інформацією, зокрема, є дата і місце народження, місце проживання фізичної особи, національність, релігійні переконання, освіта, сімейний стан, стан здоров’я.
Визначення таємної інформації наведено в ст. 8 вказаного Закону, відповідно до якої таємною інформацією є дані, розголошення яких може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною вважається інформація, яка містить державну, банківську, професійну, таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.
Відповідно до ст. 9 вказаного Закону, до службової може належати така інформація:
1) що міститься внутрівідомчій службовій кореспонденції, доповідних записках, рекомендаціях, інших внутрішніх документах, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
2) яка зібрана в процесі оперативно-розшукових дій, контр розвідувальної діяльності, що стосується сфери оборони країни (яку не віднесено законом до державної таємниці).
Особи притягуються до відповідальності у випадку ненадання, неповне, несвоєчасне надання інформації, крім інформації з обмеженим доступом.
Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя було вирішено закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1  складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212-3  КУпАП в зв’язку з тим, що «В протоколі зазначено, що ОСОБА_1, обіймаючи посаду начальника Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», всупереч вимогам ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», 25.06.2013р. та 06.08.2013р., відмовила в наданні інформації та надала неповну інформацію адвокату ОСОБА_2 на її адвокатські запити. На думку суду, начальником Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» ОСОБА_1 було обґрунтовано відмовлено в надані інформації на адвокатський запит внаслідок неможливості розголошення конфіденційної інформації (інформації майнового характеру) про особу без її згоди. Ненадання інформації з обмеженим доступом, відповідно до ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не тягне за собою відповідальності, встановленої законом.

 Повнота відповіді на адвокатський запит

Посадові особи державних органів, підприємств, організацій усіх форм власності несуть відповідальність за неповне надання запитуваної інформації, яка не містить вичерпної відповіді, викладені в адвокатському запиті. Суди задовольняють скарги адвокатів про визнання протиправною бездіяльність органів, установ в такому випадку.
Так, Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2013 було задоволено позов адвоката про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов’язання вчинити дії. У відповіді на адвокатський запит податковий орган вказав на те, що запитувана позивачем інформація доступна на інтерактивних сторінках інформаційного порталу Державної податкової служби у місті Києві (www.sts.gov.ua) у банері «Реєстрація платників ПДВ», «Анульовані свідоцтва платників ПДВ» та «Дізнатися більше про свого бізнес-партнера». Суд визнав таку відповідь неналежною, оскільки «як вбачається з копії листа ДПІ у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 04.05.2013 № 585/9/18-319, відповідач не надав адвокату запитувану інформацію, а лише повідомив про наявність такої інформації в мережі Інтернет».

 Відповідальність за ненадання відповіді на адвокатський запит

Відповідальність за ненадання інформації на адвокатський запит чи неправдиве або неповне надання такої інформації тягне за собою накладення штрафу в сумі від 25 до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. За повторне порушення Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” протягом року можна отримати штраф від 50 до 80 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Оскарження дій, бездіяльності посадових осіб державних органів, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, може здійснюватися в адміністративному і судовому порядку, в порядку подання скарги в органи прокуратури.

 Реалії застосування адвокатського запиту в Україні

 Незважаючи на законодавчу базу, яка закріплює гарантії адвокатської діяльності в Україні, встановлену законом відповідальність за ненадання державними органами, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності запитуваної адвокатом інформації, а також судову практику, отримати повну і своєчасну відповідь на адвокатський запит вдається не завжди.
Зокрема, органи державної реєстраційної служби, органи прикордонної служби,  БТІ у більшості випадків відмовляють у наданні відповіді, часто посилаючись на те, що запитувана інформація відноситься до інформації з обмеженим доступом. Звернення з адвокатським запитом до органів податкової адміністрації, державної виконавчої служби, державного земельного кадастру,  у разі правильного оформлення і обгрунтування запиту може принести позитивний результат. Запити в інші органи державної влади, органи місцевого самоврядування, як правило, не залишаються без відповіді, і є реальною можливістю оперативно отримати необхідну  інформацію.
Часто виникає потреба в одержанні інформації від підприємств, установ, організацій, як державної чи комунальної, так і приватної форми власності. Як свідчить практика, у разі надходження адвокатського запиту, така інформація надається у строки, передбачені законодавством та в необхідному обсязі, посадові особи підприємств в більшій мірі  реагують на надходження саме адвокатських запитів, на відміну від інших звернень громадян.
Отож, незважаючи на практику, яка склалася в Україні на сьогодні, адвокатський запит у багатьох випадках є дієвим і найбільш доцільним способом отримання інформації, особливо за тих умов, коли іншим способом отримати її неможливо. Закріплені в законі гарантії адвокатської діяльності дають адвокату право на отримання тих відомостей, які йому необхідні при наданні правової допомоги. Тому, адвокатський запит є тим інструментом, який варто використовувати,  і  який найближчим часом, з розвитком практики та законодавства, повинен стати  реальним засобом захисту прав та інтересів особи.
Якщо вам потрібна допомога у отриманні інформації, документів, відомостей, що можуть бути отриманні у відповідь на адвокатський запит, звертайтеся у АО “Бачинський, Коломієць та партнери”.
телефони:
Kyivstar +380960020100
MTC +380504317084
E-mail: ua.legalaid@gmail.com]]>

Адвокатський запит в Україні
You may like
A new law on virtual assets: the picture is formed, but without details. On September 8, 2021, the Verkhovna Rada has finally adopted the long-awaited law "On Virtual Assets", which clarified many ambiguous points. This is especially true for the status of cryptocurrency and the rules of its circulation in the country. Let`s take a closer look at novelties. An ambiguous term Let's start with what the legislator actually means by "virtual assets". There are the following features:  they are an intangible good (cannot be represented on tangible media)  fall under the list of objects of civil rights (that is, they can be owned and be disposed of)  represent an electronic form of a set of data (essentially, they are blocks of information put in order);  the existence and circulation of assets are due to software tools (specific electronic environment). From these features we can draw the following conclusion: virtual assets are not limited to cryptocurrency. Digital currency is part of the concept, but other instruments, such as tokens, NFTs, or even in-game items, fall under the definition. Actually, the actual existence of most digital products, having a certain value, is due to the software environment (ecosystem), either it is blockchain technology, a trading platform, or an online game server. It should be noted that the attempt to define virtual assets was already made in the adopted Law of Ukraine in counteracting money laundering. In this act, they understand it as digital means of payment, which goes against the new definition. As a result, there are now two different explanations for virtual assets, which causes significant confusion not only in regulation but also in interpretation. It is definitely necessary to expect clarifications from competent state bodies. Let's return to the new law. Its application covers legal relations in which the "Ukrainian element" is present:  provider or recipient of services represented in Ukraine;  an agreement according to which the turnover of virtual assets is carried out in accordance with Ukrainian legislation;  the acquirer of assets (or both counterparties) is a resident(s) of Ukraine. The law also introduces an interesting division of all virtual assets into two groups: secured and unsecured. Here again, there is a problem of interpretation. The first category includes products exchanged for (state) currency, the second category includes instruments that can be exchanged only for other digital assets. There is an alternative opinion: that the turnover of secured assets is supported by real goods (money or other property), while unsecured ones are not supported by anything. The latter interpretation is the most credible, as the new law stipulates that virtual assets are NOT means of payment. Moreover, they cannot be exchanged for real goods, be they property, services or money. This significantly narrows the potential for the use of virtual assets not only for commercial but also for civilian purposes. About obligatory licensing The new law states that in some cases, the use of virtual assets will require licensing. The 4 types of activity are mentioned:  storage and management of virtual assets (or its` keys)  servicing of exchange operations with virtual assets (both for other analogues and for real goods);  translation of digital assets;  any intermediary services. A list is quite impressive, but there are some important exclusions:  if your service works with cryptocurrency wallet (it means users can dispose of accumulations into cryptocurrency independently);  If your service works on smart contracts or decentralized protocol, based on which internal transfers are performed. As to intermediary services, everything is more compicated. Actually, any mediation is based on the public share offering. That is why it is subject to licensing. How to get a license? A company that wishes on legal grounds to engage in virtual assets must satisfy legislative requirements. The key role is played by the minimum amount of the statutory capital, which equals 1,19 million hryvnyas (for non-residents it is 5,95 million hryvnyas) in case of storage and administration. For other types of activity (trading, translation and mediation services) the minimum size of the statutory capital amounts to 595 thousand hryvnyas (for non-residents is 2,98 million hryvnyas). The order of the registration of license:  to compose an application and prepare documents.  to pay state fee (68-136 thousand hryvnyas for residents and 340-680 thousand hryvnyas is for non-residents).  to pend review of the request (30 days).  to get a license. The duration of the license is 1 year. No norms about the continuation of legal force of permission are set (we are expecting amendments or explanations from the Ministry of Digital transformation of Ukraine). Notably that non-residents must pay a far greater sum, than domestic companies. The Ukrainian legislator obviously encourages an internal market, getting rid of a strong foreign presence (that, in fact, coincide with modern politics of the state on the whole). Together with an application, the following documents must be prepared: The access code to the copy of the Statute of the company (or the foundation agreement) kept in an electronic file in the database of the Unified State Register of Enterprises and Organizations (USREO);  Funding sources of the statutory capital (where the money are taken from);  confirmation of the actual injection of money;  information about beneficiaries (special attention must be paid to business reputation);  the information about the director and founders;  the check about payment of state fee;  the internal regulations, in accordance with which ones, the privacy policy rules are regulated. In the terms of volume of necessary documentation of licensing is very alike with complete registration of legal entity. It is understood that the state wants the severe adjusting of activity of organizations that will engage in virtual assets. Is it already possible to get a license? The adoption of the law by the parliament is a significant step forward in adjusting and legal market of virtual assets creation in Ukraine. However, the new rules haven`t come into effect yet - their term of introduction depends on making amendments in the Internal Revenue Code. It is yet unknown, when a legislator will decide to enter the renewed system of taxation for such assets. Being "IT-hub" and territory, where cryptocurrency enjoys large popularity, the question of taxes must be decided maximally safely. Despite the presence of obvious gaps in interpretation, a new law on virtual assets gives the official narrative of what takes place and that, how the legal relationships related to cryptocurrency will be regulated. It is to be hoped that in the nearest time the Ministry of digital information will give out the detailed explanations concerning debatable norms.
20/01/2022

We will
call you